Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
укр поглибл.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
630.78 Кб
Скачать

Основи загальної хімії

(4 год на тиждень у другому семестрі,

разом 76 год, з них 6 год – резервний час)

Дата уроку

К-ть

годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Вступ

(3 год)

Коротка історія розвитку атомістичних уявлень.

Місце хімії серед наук про природу, її значення для розуміння наукової картини світу.

Поняття про речовину та рівні організації матерії.

Учень:

описує історію розвитку атомістичних уявлень;

обґрунтовує місце хімії серед наук про природу;

пояснює суть поняття про речовину;

визначає рівні організації речовини як виду матерії

Тема 1. Основні хімічні закони, теорії, вчення

(15 год)

Закон збереження маси й енергії. Рівняння Ейнштейна.

Сталість складу речовин. Поняття про дальтоніди і бертоліди. Обчислення масових співвідношень елементів у сполуках.

Використання основних хімічних законів для проведення обчислень за хімічними рівняннями.

Використання основних хіміч-них понять і законів для виведення молекулярних формул речовин.

Теорія будови. Структурні формули. Явище ізомерії. Поняття про взаємний вплив атомів. Наукове значення теорії будови.

Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва у світлі теорії будови атома.

Сучасні уявлення про стан електронів у атомі. Атомна орбіталь. Квантові числа. Електронні рівні й підрівні.

Періодична зміна властивостей атомів хімічних елементів та їхніх сполук. Радіус атома. Енергія йонізації. Електронегативність.

Роль періодичного закону в сучасному природознавстві.

Учень:

формулює закони збере-ження маси й енергії, об’ємних відношень, Авогадро і наслідки з нього, періодичний;

пояснює рівняння Ейнш-тейна, явище ізомерії, взаємний вплив атомів, рух електронів у атомі, суть атомної орбіталі, заповнення електронами енергетичних рівнів і підрівнів;

обґрунтовує сталість складу речовин лише молекулярної будови; періодичну зміну властивостей атомів елементів зміною будови атомів;

розрізняє дальтоніди і бертоліди;

характеризує теорію будови речовин, періодичну систему хімічних елементів у світлі будови атома;

користується короткою і напівдовгою формою періо-дичної системи;

обчислює масові співвідно-шення елементів у сполуках, об’єм газів за н.у.;

використовує основні хіміч-ні закони для обчислень за рівняннями реакцій, виве-дення молекулярних фор-мул;

висловлює судження про значення теорії будови, періодичного закону і періо-дичної системи хімічних елементів, основних хіміч-них законів.

Розрахункові задачі:

  1. Обчислення маси, об’єму, кількості речовини продукту реакції за відомою кількістю речовини, об’ємом або масою однієї з вихідних речовин.

  2. Виведення молекулярної формули речовини.

15

Тема 2. Розвиток наукових знань про хімічний звязок і будову речовини

(15 год)

Хімічний зв’язок і будова речовини. Основні типи хімічного зв’язку. Ковалентний зв’язок і способи його утворення.

Характеристика ковалентного зв’язку: напрямленість, міцність, довжина зв’язку.

Гібридизація атомних орбіталей.

Просторова будова молекул. Теорія Гіллеспі про геометричну конфігурація молекул.

Йонний зв’язок. Йонні кристали.

Металічний зв’язок.

Міжмолекулярна взаємодія.

Поняття про комплексні сполуки та їх застосування.

Валентність елементів у світлі електронної теорії хімічного зв’язку.

Валентність і ступінь окиснення атомів.

Учень:

називає основні типи хімічного зв’язку;

наводить приклади речовин з певним типом хімічного зв’язку; комплексних сполук;

визначає суть кожного типу зв’язку, валентність елемен-тів та їх ступінь окиснення; атомну орбіталь;

пояснює способи утворення різних типів хімічного зв’язку; гібридизацію атомних орбіталей;

обґрунтовує просторову будову молекул на підставі теорії Гіллеспі;

характеризує хімічний зв’я-зок за напрямленістю, міц-ністю, довжиною;

складає рівняння окисно-відновних реакцій.

Практичні роботи:

  1. Добування комплексних сполук та дослідження їх властивостей.

  2. Виконання окисно-відновних реакцій і вправ на складання їхніх рівнянь.

Тема 3. Дисперсні системи та розчини

(16 год)

Загальні уявлення про дисперсні системи, їх класифікація.

Колоїдні розчини. Поняття про колоїди, міцели. Розпізнавання колоїдних розчинів. Коагуляція колоїдів.

Значення колоїдних систем, їх роль у природі та виробництві.

Загальна характеристика розчинів. Поняття про екстракцію.

Способи вираження складу розчинів: масова частка та молярна концентрація розчиненої речовини.

Електролітична дисоціація: суть, механізми.

Дисоціація кислот, основ, амфотерних гідроксидів, солей у водних розчинах.

Ступінь електролітичної дисоціації. Сильні й слабкі електроліти. Вплив різних чинників на ступінь дисоціації.

Реакції у розчинах електролітів.

Дисоціація води, рН розчину. Гідроліз солей.

Розв’язування розрахункових задач.

Учень:

наводить приклади дисперсних систем, колоїдів, розчинів, електролітів, неелектролітів;

класифікує дисперсні системи, розчини; сильні й слабкі електроліти;

розпізнає колодні розчини, електроліти, неелектроліти;

пояснює суть екстракції, електролітичної дисоціації, водневого показника, гідролізу солей;

обґрунтовує вплив різних чинників на ступінь дисоціації; механізми дисоціації;

складає рівняння дисоціації кислот, основ, амфотерних гідроксидів, солей у водних розчинах; дисоціації води; рівняння гідролізу солей, йонні рівняння;

обчислює масову частку, молярну концентрацію розчиненої речовини;

визначає кислотність середо-вища – рН розчину;

висловлює судження про значення розчинів.

Розрахункові задачі:

  1. Визначення масової частки розчиненої речовини.

  2. Визначення молярної концентрації розчиненої речовини.

  3. Визначення залежності між величинами, що показують склад розчину і його густину.

Лабораторні досліди:

  1. Приготування колоїдного розчину каніфолі.

  2. Розчинення йоду та його екстракція з розчину.

  3. Реакції обміну між розчинами електролітів.

  4. Дослідження характеру середовища солей.

Практичні роботи:

3. Реакції обміну між розчинами електролітів.

4. Визначення характеру середовища внаслідок гідролізу солей.

Тема 4. Хімічні реакції

(13 год)

Енергетика хімічних реакцій, теплові ефекти, поняття про ентальпію. Термохімічні рівняння.

Швидкість хімічних реакцій. Енергія активації. Фактори, що впливають на швидкість реакції.

Каталіз у неорганічній та органічній хімії. Механізм каталітичної дії. Поняття про інгібітори та каталітичну отруту.

Необоротні реакції, умови, за яких вони відбуваються до кінця.

Оборотні реакції. Хімічна рівновага. Вплив різних факторів на зсув рівноваги. Принцип Ле Шательє.

Класифікація хімічних реакцій у неорганічній та органічній хімії. Механізми хімічних реакцій. Ланцюгові реакції.

Генетичний зв’язок неорга-нічних та органічних речовин.

Учень:

називає теплові ефекти, різні типи хімічних реакцій;

наводить приклади різних типів хімічних реакцій;

пояснює суть ентальпії, енергії активації, швидкості хімічної реакції, механізми хімічних реакцій; каталітич-ної дії; принцип Ле Шательє;

обґрунтовує фактори, що впливають на швидкість хімічної реакції; умови, за яких відбуваються необо-ротні реакції; вплив різних факторів на зсув хімічної рівноваги;

класифікує хімічні реакції в неорганічній та органічній хімії за різними ознаками;

складає рівняння хімічних реакцій різних типів;

встановлює генетичний зв’язок між речовинами;

здійснює експериментально реакції йонного обміну та окисно-відновні.

Демонстрації:

  1. Реакції екзо- та ендотермічні.

  2. Каталітичний розклад гідроген пероксиду.

  3. Вплив температури на зміщення хімічної рівноваги в процесі окиснення нітроген(ІІ) оксиду до нітроген(ІV) оксиду.

Практичні роботи:

5. Реакції йонного обміну.

  1. Окисно-відновні реакції.

Тема 5. Хімія в житті суспільства

(8 год)

Роль хімії в житті суспільства. Поняття хімізації, її соціальне значення.

Поняття про матеріали, їх класифікацію, роль хімії у створенні нових матеріалів.

Проблема сировини. Класифікація хімічної сировини, комплексне її використання.

Хімія і енергетика. Роль хімії у розв’язанні енергетичної проб-леми.

Хімія у побуті. Поняття про мийні засоби, антистатики, медичні препарати, вітаміни тощо.

Хімія і екологія. Поняття про біосферу. Основні напрями охорони біосфери в Україні.

Учень:

називає різні матеріали, хімічну сировину, мийні засоби, антистатики, окремі медичні препарати, вітаміни;

класифікує матеріали, сировину;

пояснює поняття “хімізація”, “біосфера”, принцип комп-лексного використання сировини, основні напрями охорони біосфери;

висловлює судження про роль хімії в житті сус-пільства, соціальне значення хімії, її роль у розв’язані енергетичної, сировинної та екологічної проблем, зна-чення хімії у побуті.

Практичні роботи:

7. Розв’язування експериментальних і розрахункових задач і вправ з неорганічної хімії.

8. Розв’язування експериментальних і розрахункових задач і вправ з органічної хімії.

Укладачі:

Величко Людмила Петрівна

Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України,

завідувач лабораторії хімічної і біологічної освіти,

доктор педагогічних наук,

професор;

Буринська Ніна Миколаївна

Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України,

головний науковий співробітник лабораторії хімічної і біологічної освіти,

доктор педагогічних наук,

професор;

58

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.