5. Смислові метаморфози лабіринту, символіка образів та мотивів у романі

Постмодернізм — загальна назва окреслених останніми десятилітгями тенден-цій у мистецтві, що виникла після модернізму та авангардизму. Хоча цей термін з'явився раніше (вперше згадується у 1917), він поширився наприкінці 60-х років спершу для означення стильових тенденцій в архітектурі, спрямованих проти без-ликої стандартизації та програмового техніцизму, а невдовзі— у літературі та ма-лярстві. Популярності постмодернізму сприяли міркування філософів Ж. Дерріди, Ж Батея, особливо праці Ж.-Ф.ЛІотара. Основним джерелом нових тенденцій в ас-пекті пізнання виявилася «деструкція», визнання прогресу лише у вигляді неспрос-товної ілюзії. Реальним вважалося варіювання та співіснування усіх— і найдавні-ших, і новітніх форм буття.

У постмодерністських творах не було характерної для літератури попередніх діб оригінальної, несхожої на інші, естетичної або ідейної програми, не було поділу на «своїх» і «чужих». Якщо для Ренесансу і класицизму «естетичним донором» була передовсім Античність, для романтизму — Середньовіччя, то для постмодерніз-му - увесь світовий ку^ьтурний (передовсім літературний) процес.

Роком народження поняття «постмодернізм» слід вважати 1917 рік, коли вперше в книзі Р. Паннвіца «Криза європейської культури» з'явилося це поняття як сигнал того, що культура досягла певної чергової вершини. У 1934 р. цей термін викорис-товується іспанським літературознавцем Ф. де Онізом, який розумів постмодернізм як короткий епізод між двома модернізмами, перший з яких триває з 1896 по 1905, а другий — з 1914 р. до 1932 p. і лише з 1947 р. термін «постмодернізм» вживався в сучасному значенні. У книзі А. Тойнбі «Дослідження історії» постмодерн позначав сучасну фазу західноєвропейської культури.

Постмодернізм — це багатоманітне теоретичне відображення духовного розвит-ку в самосвідомості західної цивілізації.

Постмодерністські твори чимось нагадували палімсест, з-під нового шару якого проступав старий текст, вже десь, колись кимось писався.

Найголовнішою ознакою літератури постмодернізму була ії гіперрецептивність (від грецьк. huper — над, понад + receptio — сприйняття, запозичення) — яскраво виражена схилГність до рецепції будь-яких фактів із культурно-історичного диску-рсу всього людства; передовсім і найактивніше - із творів світової літератури, різ

них елементів їхньої форми і/або змісту: сюжетів, мотивів, образів, концепцій, жан-рів, сцен, цитат, міфів — тощо (т. зв. «інтертекстуальність»).

Традиційними творчими засобами, якими послуговувався постмодернізм, була пародія, алюзія, гра, містифікація, карнавалізація тощо. Стильові риси художньої мови реалізувалися у художніх засобах порівняння, метафори, алюзії, ремшесцен-щї, іронп.

Найпродуктивнішою формою реалізації гіперрецептивності літератури постмо-дернізму була інтертекстуальність. її класичне визначення належало французькому філологові й семіологові XX ст. Роланові Барту: «Кожен текст є інтертекстом; інші тексти присутні в ньому на різних рівнях у більш або менш ушзнаваних формах: тексти попередньої культури та тексти оточуючої культури. Кожен текст становив собою нову тканину, зіткану зі старих цитат. Шматки культурних кодів, формул, ритмічних структур, фрагменти соціальних ідіом і т. д. — усі вони поглибленітекс-том і змішані в ньому, оскільки завжди до або навколо тексту існувала мова. Як не-обхідна попередня умова для будь-якого тексту, інтертекстуальність не могла зво-дитися до проблеми джерел і впливів, вона становило собою загальне поле анонімних формул, походження яких рідко можна виявити, несвідомих або автома-тичних цитат, що подаються без лапок.

Знаковим для постмодернізму стала образ-модель лабіринту, що став компонен-том цікавого символічного трикутника («Лабіринт», — «Всесвіт» — Бібліотека) у творчості видатного аргентинського письменника Хорхе Луїса Борхеса («Дім Асте-рюна»).

Постмодернізм, який ніколи не був головною домінантою культури, виявився сьогодні таким цікавим і провокативним тому, що пов'язаний з теперішніми проце-сами модернізації, які, без сумніву, зреалізувалися, розпочавши новий етап розвит-ку літератури.