
- •Методичні вказівки
- •Загальні положення
- •1.Вимоги до виконання курсової роботи.
- •2. Рекомендована література
- •3. Методичні поради щодо виконання курсової роботи
- •Розділ 1. Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів – важливий резерв підвищення ефективності виробництва на підприємстві (теоретична частина)
- •Розділ 2. Визначення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства (розрахункова частина)
- •Розділ 3. Заходи щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства в часі
- •3.1.Методичні рекомендації з економічного обґрунтування заходів щодо поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства в часі
- •3.1.1 Підвищення ефективності використання річного робочого часу
- •Порядок розрахунків.
- •3.1.2. Підвищення ефективності використання внутрішньозмінного часу.
- •Порядок розрахунків
- •3.1.3. Підвищення ефективності збільшення змінності використання овф.
- •Порядок розрахунків
- •3.1.4. Підвищення ефективності використання календарного часу.
- •Порядок розрахунків
- •3.2. Аналіз одержаних результатів
- •3.3. Вплив підвищення ефективності використання основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства
- •Висновки
3.1.4. Підвищення ефективності використання календарного часу.
Тривалість використання ОВФ підприємства протягом року характеризується коефіцієнтом використання календарного часу. У додатку 1 наводяться вихідні дані, що визначають тривалість використання ОВФ підприємства протягом року виходячи із конкретних виробничих умов. За умови, коли підприємство не в змозі забезпечити необхідний обсяг виробництва продукції за рахунок поліпшення використання фонду робочого часу, внутрішньозмінного часу та змінності використання ОВФ, передбачаються заходи щодо підвищення коефіцієнта використання календарного часу, тобто збільшення фонду робочого часу. Це слід здійснювати за умови, коли будуть досягнуті показники використання фонду робочого часу в межах 0,92 - 0,95; внутрішньозмінного часу – 0,90 – 0,95 і змінності 2,2 - 2,5.
Підвищення коефіцієнта використання календарного часу ОВФ на підприємстві може досягатися за рахунок скорочення тривалості технічного обслуговування та ремонтів; здійснення частини технічного обслуговування та ремонтів у вихідні дні; впровадження системи планово-попереджувального ремонту ОВФ тощо.
За даними виробничої практики, застосування вищенаведених заходів дозволяє збільшити фонд робочого часу на 5-12 відсотків. Проте впровадження заходів щодо підвищення коефіцієнта використання календарного часу потребує додаткових витрат підприємства.
Порядок розрахунків
Передбачити заходи, що забезпечують підвищення коефіцієнта використання календарного часу та показати механізм їх впливу на збільшення фонду робочого часу використання ОВФ підприємства, а відповідно, і на ефективність використання останніх.
Виходячи із запроектованих заходів, визначити величину збільшення тривалості робочого часу використання ОВФ. (Дрч)
3. Визначається величина збільшення фонду робочого часу використання ОВФ
(3.27)
де Рч – збільшення фонду робочого часу використання ОВФ, днів; Рчпл – розрахований фонд робочого часу на плановий період, днів; Двч – величина збільшення планового фонду робочого часу за рахунок запроектованих заходів, відсотків.
днів
4. Визначається число додаткових змін використання ОВФ підприємства:
(3.28)
зміни
5. Визначається збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення коефіцієнта використання календарного часу, тобто збільшення числа змін у плановому році:
(3.29)
тис. грн.
6. Визначаються додаткові витрати підприємства, пов’язані із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу. Їх величина розраховується виходячи із нормативу витрат на ці цілі – 600,0 грн. в кожну зміну за рік.
(3.30)
де Дкч – додаткові витрати, пов’язані із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, грн.; Скч – додаткові витрати з розрахунку на одну зміну в рік, грн.
тис.
грн.
7. Визначається зниження собівартості продукції за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. продукції.
(3.31)
де Да/ві – доля амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції і-го року; Бві – балансова вартість ОВФ підприємства в і-му році; а – середньозважена річна норма амортизаційних відрахувань; Оі – обсяг виробництва продукції в і-му році.
Доля цих витрат визначається за формулою:
а) у базовому році
грн./грн.
б) у плановому році
грн./грн.
Зменшення річних амортизаційних відрахувань на плановий обсяг виробництва продукції становитиме:
(3.32)
тис.
грн.
Економія собівартості річного обсягу виробництва продукції підприємства у плановому році буде становити:
(3.33)
тис. грн.
Визначаємо коефіцієнт використання календарного часу ОВФ:
8. Визначається потреба підприємства у додатковому персоналі у зв’язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, тобто фонду робочого часу використання ОВФ підприємства.
Ця потреба в додатковому персоналі для забезпечення використання ОВФ у зв’язку із збільшенням тривалості їх використання протягом року визначається виходячи із фондоозброєності праці на підприємстві, балансової вартості ОВФ, що використовуються у різні зміни, та числа додаткових змін роботи цих фондів у зв’язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу:
(3.34)
де Бві – балансова вартість ОВФ, що використовуються в і-ту зміну, грн.; Фпб – фондоозброєність праці в базовому році, грн.; Змкч – число додаткових змін використання ОВФ у зв’язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, змін; Змпл – число змін використання ОВФ у плановому році, змін
чол.