Розділ 3. Заходи щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства в часі

В цьому розділі курсової роботи передбачаються заходи щодо поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства в часі, за рахунок яких буде забезпечено збільшення обсягу виробництва продукції, яка знаходить збут на ринку, та показується їх вплив на результати господарської діяльності підприємства.

По кожному заходу необхідно показати можливості їх реалізації в умовах підприємства та здійснити обґрунтування економічної ефективності запроектованих заходів.

3.1.Методичні рекомендації з економічного обґрунтування заходів щодо поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства в часі

3.1.1 Підвищення ефективності використання річного робочого часу

Величина робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства залежить від їх технічного стану протягом року, забезпеченості підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію тощо.

Ефективність використання робочого часу основних виробничих фондів характеризує коефіцієнт використання річного робочого часу. Щоб підвищити його рівень і, відповідно, забезпечити підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їх технічного стану, особливо активної частини (технічне обслуговування, ремонт тощо) та поліпшити забезпеченість підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами за умови, що буде забезпечуватися збут продукції підприємства. Ці заходи дозволяють збільшити тривалість використання основних виробничих фондів в межах 5-30 відсотків, що вплине на рівень ефективності виробництва.

Порядок розрахунків.

1. Насамперед необхідно передбачити заходи, які би забезпечили збільшення тривалості річного робочого часу протягом року, обґрунтувати доцільність їх впровадження і показати механізм їх впливу на збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів.

2. На основі запроектованого комплексу заходів визначається величина збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів у відсотках (∆Рч).

3. Визначається загальна величина збільшення робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році

(3.1)

де Р_ч – приріст робочого часу використання ОВФ, днів; Р_чб – фактичний робочий час використання ОВФ у базовому році, днів; Д_рч – величина збільшення річного робочого часу використання ОВФ у плановому році, відсотків від величини базового року.

днів.

4. Визначається коефіцієнт використання робочого часу у плановому році:

(3.2)

де Р_чпл – плановий (можливий) робочий час використання ОВФ.

5.Визначається збільшення числа змін використання ОВФ підприємства у плановому році за рахунок збільшення робочого часу:

(3.3)

де Зм_пл – приріст числа змін використання ОВФ, змін; К_змб – коефіцієнт змінності використання ОВФ у базовому році.

зміни

6. Визначається загальне число змін використання ОВФ при базовому рівні змінності їх використання:

(3.4)

де Зм_пл – величина змін використання ОВФ у плановому році.

зміни

7. Визначається приріст обсягу виробництва продукції підприємства за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ:

(3.5)

де О_рчпл –приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ; О_б – обсяг виробництва продукції у базовому році; Зм_б – число змін використання ОВФ у базовому році.

тис. грн.

8. Визначаються додаткові витрати підприємства, пов’язані із збільшенням величини річного робочого часу, виходячи із нормативу додаткових витрат на 1 тис. грн. активної частини ОВФ - 0,1 грн. у додаткову зміну:

(3.6)

де Д_рч – додаткові витрати, пов’язані із збільшенням річного робочого часу використання ОВФ; Б_ва – балансова (первісна) вартість активної частини ОВФ; С_зм – додаткові витрати, в грн. на 1 тис. грн. балансової вартості активної частини ОВФ у додаткову зміну.

тис. грн.

9. Визначається зниження собівартості продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості (вартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції.

Доля цих витрат визначається за формулою:

(3.7)

де Да/ві – доля амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції і-го року; Б_ві – балансова вартість ОВФ в і-му році; а – норма річних амортизаційних відрахувань; О_і – обсяг виробництва продукції в і-му році.

Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції становить:

а) у базовому році

грн./грн.

б) у плановому році

грн./грн.

Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань буде становити:

(3.8)

де А/в_пл – економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції; О_пл – річний обсяг виробництва продукції у плановому році.

тис. грн.

Економія собівартості продукції підприємства у плановому році становитиме:

(3.9)

де С_рч – зниження собівартості продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ.

тис. грн.