3.1.2. Підвищення ефективності використання внутрішньозмінного часу.

В процесі виробництва продукції на підприємстві можливі втрати робочого часу протягом зміни використання ОВФ. Основними причинами втрат цього часу є простій обладнання через його технічний стан, що можна характеризувати коефіцієнтом технічної готовності, та через інші організаційно-господарські причини. Внутрішньозмінні втрати робочого часу використання ОВФ призводять до зменшення обсягу виробництва продукції – пропорційно втратам внутрішньозмінного часу.

Щоб зменшити внутрішньозмінні втрати робочого часу використання ОВФ на підприємстві, а відповідно, підвищити коефіцієнт використання внутрішньозмінного робочого часу, необхідно здійснювати додаткове їх технічне обслуговування, поточний ремонт обладнання та інші організаційно-господарські заходи. Проведення комплексу заходів щодо підвищення коефіцієнта використання внутрішньозмінного часу дозволяє зменшити втрати внутрішньозмінного робочого часу в межах 5-20 відсотків. Проте проведення комплексу заходів щодо підвищення ефективності використання внутрішньозмінного робочого часу потребує додаткових витрат підприємства.

Порядок розрахунків

Передбачити заходи, які би забезпечували зменшення втрат внутрішньозмінного часу. Обґрунтувати доцільність їх впровадження і показати механізм їх впливу на скорочення втрат внутрішньозмінного часу, а відповідно, і на ефективність використання основних виробничих фондів.
На основі запроектованих заходів визначається величина зменшення внутрішньозмінних втрат робочого часу використання ОВФ (∆Взрчпл) підприємства (у відсотках).

3.Визначається загальна величина зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу використання ОВФ підприємства у плановому році:

(3.10)

де Взрч_пл – загальна величина зменшення втрат внутрішньозмінного часу в плановому році; Ввзч_б – втрати внутрішньозмінного часу використання ОВФ у базовому році, год.; Взч_пл – величина зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу використання ОВФ у плановому році, відсотків; К_зм – коефіцієнт змінності.

години

По відношенню до робочого часу в годинах зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу у відсотках становитиме:

4. Визначається збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного часу використання ОВФ підприємства. Це збільшення відбувається, як свідчить виробничий досвід, прямо пропорційно зменшенню втрат внутрішньозмінного часу:

(3.11)

де О_взч – збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу використання ОВФ; О_б – обсяг виробництва продукції у базовому році; Взрч_пл - величина зменшення втрат внутрішньозмінного часу в плановому році, відсотків.

тис. грн.

5. Визначаються додаткові витрати підприємства, пов’язані із зменшенням втрат внутрішньозмінного робочого часу використання ОВФ. Розрахунок ведеться виходячи із нормативу витрат на 1 тис. грн. активної частини ОВФ на кожен відсоток зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу – 0,4 гривні:

(3.12)

де Д_взрч – додаткові витрати підприємства, пов’язані із зниженням втрат внутрішньозмінного робочого часу; С_взрч – додаткові витрати з розрахунку на 1 тис. грн. активної частини ОВФ на 1 відсоток зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу.

тис. грн.

6. Визначається зниження витрат виробництва продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції.

Доля цих витрат визначається за формулою:

(3.13)

де Да/в_і – доля амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці обсягу продукції і-го року; Б_ві – балансова вартість ОВФ підприємства в і-му році; а – норма річних амортизаційних відрахувань; О_і – обсяг виробництва продукції в і-му році.

Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме:

а) у базовому році

грн./грн.