- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни херсонський національний технічний університет Кафедра Державного управління, педагогіки та психології
- •Конспект лекцій
- •Лекція 1. Тема. Ділове спілкування: його функції, сторони, види, форми, бар'єри. План
- •Види ділового спілкування
- •Особливості ділового спілкування
- •Зони спілкування
- •Фази спілкування
- •Засоби спілкування
- •Функції ділового спілкування
- •Форми ділового спілкування
- •Рівні ділового спілкування
- •Стилі спілкування
- •Види ділового спілкування: монологічне й діалогічне.
- •Сторони ділового спілкування
- •Бар'єри ділового спілкування
- •Бар'єри спілкування
- •Лекція 2. Тема. Психологічні особливості ділового спілкування. План
- •Жестикуляція в діловій розмові
- •Жести, що проявляють деякі риси характеру та ставлення до ситуації
- •Психологічні вимоги до ведення переговорів, бесід, ділових зустрічей
- •Характеристика переговорів: призначення, функції і види
- •Підготовка та організація переговорів Стадії ведення переговорів
- •Стилі позиційного підходу
- •Правила принципового підходу у переговорах
- •Методи підготовки і ведення переговорів
- •Гендерний аспект комунікативної поведінки
- •Розташування суб'єктів ділового спілкування
- •Тактичні прийоми ведення переговорів
- •Психологічний практикум: рекомендації щодо ведення переговорів
- •Національні розрізнення та їх урахування при переговорах, ділових зустрічах
- •Висновок
- •Лекція 3. Тема. Проблеми соціально‑ психологічної адаптації План
- •Адаптація людини й функціональні стани організму.
- •Психічна адаптація до екстремальних ситуацій
- •Етапність адаптації
- •Тривога як суттєвий елемент адаптації.
- •Поняття соціально-психологічної адаптації.
- •Види соціально-психологічної адаптації.
- •Лекція 4. Тема. Стрес і його особливості План
- •Лекція 5. Тема. Поняття конфлікту, його сутність. План
- •Поняття конфлікту.
- •Сутність конфліктів.
- •Поведінка в конфліктах
- •Основні моделі (типи) поведінки партнерів у переговорному процесі
- •3. Стратегії та тактики переговорів
- •4. Поняття про посередництво
- •5. Типи організації переговорів
- •6. Профілактика конфліктів
- •7. Роль керівника в профілактиці конфліктів
- •Правила компліменту
- •Лекція 6. Тема: Група і її структурна організація План
- •Поняття групи. Види груп та їх функції.
- •Класифікація груп
- •Соціально‑психологічний аналіз групи: загальний (композиція, структура, групові процеси) й статусний.
- •Характеристика групових процесів
- •Психологічні явища у великих соціальних групах.
- •Психологічні явища в малих соціальних групах.
- •Лекція 7. Тема: Особистість і колектив як суб'єкти управління План
- •7.1. Особистість.
- •Особистість - багаторівнева система, що об’єднує в собі психофізіологічний, психологічний і соціально-психологічний рівні.
- •Теорії особистості
- •Структура особистості.
- •Рівень домагань.
- •Поняття ролі. Я-концепція.
- •Трансакційній аналіз.
- •Соціально-психологічній клімат, його характеристика.
- •Спільна діяльність у команді
- •7.8.Психологічна сумісність в групі та її критерії.
- •Лідерство та керівництво
- •Лекція 8. Тема: Взаємодія суб'єкта й об'єкта управління План
- •Передумові ефективної комунікації.
- •Управління комунікативним процесом, стилі управління.
- •Лекція 9. Тема: Етикет у діяльності сучасної ділової людини План
- •Поняття управлінської етики.
- •Види етикету.
- •Структура етикету.
- •Культура поведінки.
- •Етикет міжнародних відносин.
- •Германія
- •Іспанія
- •Голландія
- •Азіатські країни
- •Рекомендації щодо зовнішнього виду (дрескод).
- •Чоловіче ділове вбрання державного службовця
- •Ділове вбрання жінки - державного службовця
- •Словник основних психологічних термінів
- •Перелік навчально-методичної літератури
Поняття ролі. Я-концепція.
Я-концепція — цілісний, хоч і не позбавлений внутрішніх суперечностей, образ власного “Я”, який є установкою людини стосовно себе.
Свідомість людини зорієнтована не тільки на відображення зовнішніх об'єктів — вона може бути спрямована на пізнання себе (внутрішнього світу, діяльності). Усвідомлення людиною самої себе називають самосвідомістю.
Самосвідомість — усвідомлення людиною себе як особистості (своїх якостей і рис, стосунків з іншими людьми, місця і ролі в суспільстві).
Самосвідомість дає змогу осмислити свої дії, почуття, думки, мотиви поведінки, своє місце в суспільстві.
Трансакційній аналіз.
У ділових контактах з різними партнерами ми поводимося по-різному. Американський психолог Ерік Берн розробив модель эго-станів, відповідно до якої кожен вчинок людини продиктований логікою одного з трьох станів свідомості: Батько, Дорослий або Дитина. Всі три характеристики тісно зв'язано між собою і належать кожній людині. Без Батька людина винна була б кожного разу наново освоювати віковий досвід. Роль Дорослого дозволяє тверезо оцінювати дійсність, контролювати поведінку і дії Батька і Дитини. Дитина – джерело багатьох радощів, позитивних відчуттів, постійного відчуття новизни і пошуку. Відхилення в поведінці людини з'являється тоді, коли при взаємодії з іншими людьми один з цих станів домінує. Розпізнавання эго-станів здійснюється через аналіз інтонацій, поведінки, виразу обличчя, жестів і положення тіла, а також мовні кліше, властиві конкретному типу ролей.
|
Батько |
Загальна поведінка |
1. Що автоматично оцінює, іронічне, осудне, таке, що карає, звинувачує, шукає винного, наказового, авторитарного. 2. Добре, підбадьорююче, вдячливе, стурбоване, співчуваюче, таке, що допомагає, наддбайливе |
Типові фрази |
1. «Ти винен», «Ти не винен», «Це тобі не можна», «Як ти тільки можеш», «Скільки тобі говорити одне і те ж!», «Я не дозволю так з собою звертатися!», «Припини це зараз же!». 2. «Не суши собі голову!», «Не так погано, як здається», «Не вішай носа», «Тобі це не під силу», «Я можу вас зрозуміти», «Йди, я зроблю за тебе» |
Інтонація, манера говорити |
1. Голосно або тихо, твердо, зарозуміло, насміхаючись, цинічно, саркастично, з натиском. 2. Тепло, заспокійливо, співчутливо |
Жести |
1. Піднятий вгору вказівний палець, руки на стегнах, руки схрещені перед грудьми, ноги широко розставлені. 2.Поглаживание по голові |
|
Дорослий |
|
Загальна поведінка |
Вільно, по-діловому, об'єктивно, уважно, прислухаючись до співбесідника, без емоцій, ставлячи відкриті питання, замислюючись |
|
Типові фрази |
Всі питання, що починаються із слів: Що? Коли? Де? Чому? Вислови: можливо, ймовірно, на мою думку, я думаю, я вважаю, по моєму досвіду, ін. все, що допускає можливість дискусії |
|
Інтонація, манера говорити |
Упевнено (без зарозумілості), по-діловому (з особовим забарвленням), нейтрально, спокійно, без пристрастей і емоцій, ясно і чітко |
|
Жести |
Корпус прямої, його положення міняється в ході бесіди, верхня частина тулуба злегка нахилена вперед |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дитина |
Загальна поведінка |
1. Не піклуючись про реакцію тих, що оточують, грайливе, допитливе, творче, хитре, злорадне, випромінююче надлишок енергії, мрійливе. 2. Відчуття сорому, відчуття провини, обережне, боязливе, таке, що вимагає схвалення, впадає у відчай, скромний, невпевнений, такий, що скаржиться, дотримується правив. 3. Протест проти сильніших і авторитетніших, капризне, примхливе, неслухняне, агресивне |
Типові фрази |
1. «Я хочу», «Я б дуже хотів», «Чудово!», «Прекрасно!», «Вищий клас!, «Мені без різниці», «Так тобі і треба». 2. «Я не вірю в свої сили» «Я не зможу це зробити», «Я боюся», «Я спробую», «Я хотів тільки.», «Чому завжди я?». 3. «Я цього не хочу», «Дайте спокій мені, «Прокляття!» |
Інтонація, манера говорити |
1. Голосно, швидко, захлинаючись, сумно. 2. Тихо, нерішуче, голосом, що уривається, пригнічено, нудно, скаржачись, покірно. 3. Гнівно, голосно, уперто, похмуро |
Жести |
1. Напружений або розслаблений корпус, неуважність. 2. Опущені плечі, схилена голова, стоїть навитяжку, знизує плечима, кусає губи, напружений, доброзичливий, милий. 3. Напруженість, загрозлива поза, упертість, опущена голова |