Тема 8. Право власності

Виникнення поняття і змісту права власності. Поняття «власності» та «права власності», їх співвідношення. Найдавніші види власності за римським цивільним правом. Правомочності власника: jus posidendi, jus utendi, jus abutendi, jus friendі, jus vindicandi. Негативні і позитивні обмеження права власності у Давньому Римі.

Види власності у Давньому Римі: історичний підхід до класифікації. Квіритська власність та засоби її передачі: mancipatio, in iure cessio, traditio. Поняття законного титулу (justum titulus). Загальна характеристика преторсько-бонітарної власності. Власність перегринів. Провінційна власність. Усунення розбіжностей між видами власності та виникнення єдиного поняття приватної власності. Особливості dominium ex jure privatum.

Характеристика загальної власності. Значення поняття «частка права» стосовно communio. Співвідношення реальної та ідеальної частки.

Первісні і похідні засоби придбання (набуття) права власності. Первісні засоби: захват (occupation), accessio, злиття (confusion), змішування (commixtiо), переробка (specificatiо), набувальна давність (usucapio). Загальна характеристика похідних засобів. Договірні способи набуття права власності: манципація, уступка права, традиція. Різновиди justus titulus. Припинення права власності, поняття derelictio. Особливі випадки припинення права власності (без волі власника).

Захист власності за римським правом. Вимоги до найдавнішого засобу – самозахисту права власності.

Віндикаційний, негаторний, публіціанський позови - різновиди actio in rem.

Тема 9. Права на чужі речі

Поняття, сутність та види прав на чужі речі.

Виникнення сервітутів. Поняття і види сервітутів. Реальні (земельні або предіальні) і особисті сервітути. Розподіл на види земельних сервітутів. Види сільських земельних сервітутів. Міські земельні сервітути. Характеристика окремих видів особистих сервітутів: usufructus, usus, habitatio, operae servorum vel animalium.

Засоби встановлення сервітутів: mancipatia, in jure cеssiо, legata, usucapito та інш.). Припинення сервітутів. Захист права на сервітут. Аctio confessorіo.

Емфітевзис і суперфіцій: поняття та особливості.

Заставне право. Сторони в договорі застави. Поняття та зміст закладу, його еволюція у римському праві: фідуціарна угода, ручна застава, іпотека. Умови припинення заставних відносин.

Тема 10. Зобов’язальне право

Поняття та загальна характеристика зобов’язань. Зобов’язання і обов’язок – співвідношення понять. Предмет та зміст зобов’язання. Сторони в зобов’язанні. Аctio in personem. Еволюція зобов’язання. Гетерогенний та гомогенний характер зобов’язань у Стародавньому Римі.

Співвідношення понять зобов’язання, договору і правочину. Поняття делікту.

Види зобов’язань. Класифікація Гая. Чотири групи зобов’язань. Зобов'язання натуральні, подільні і неподільні, зобов'язання альтернативні, видові і родові, долеві (часткові) і солідарні. Кореальні зобов'язання і солідарні в прямому розумінні. Право регресу. Деліктні зобов’язання, зобов’язання ніби з договору, зобов’язання ніби з делікту.

Виконання зобов’язань. Новація і заміна сторін в зобовязанні. Делегація і цесія. Сausa в зобов’язанні. Умови дійсності зобов'язання. Засоби забезпечення зобов'язання.

Особисті гарантії. Форми поруки: sponsio, fideopromissio, fideiussio. Реальні гарантії: рignus (ручна застава), hyppoteca (іпотека), fidutia cum creditore (фідуція), arra (завдаток), stipulatio poena (штраф, або неустойка).

Прострочка виконання. Наслідки невиконання зобов’язань. Дві форми вини: умисел (dolus|) та необережність (culpa|).

Строки в зобов’язанні. Умови припинення зобов’язань, новація (novatio), залік (compensatio), смерть однієї із сторін, випадкова неможливість виконання (impossibilium).