
- •25. Лексикографічний інструментарій редактора.
- •31.Межі втручання редактора в авторський оригінал.
- •32. Мета і завдання редагування. Методи і методики редагування. Методологічна база редагування.
- •51.Періодизація розвитку редагування (виникнення,стагнація,відродження,нагромадження редакційних фактів,функціонування редагування як науки)
- •52. Підміна понять; помилки в класифікації понять,їх поділ.
- •56. Порушення вимог логіки до означень і формулювань.
- •54. Поняття тексту у редакторській практиці. Основний текст,додатковий текст,допоміжний текст.
- •55. Поняття факту і фактичного матеріалу рукопису. Система фактів твору. Основні вимоги у роботі з фактами.
- •57. Порядок створення і реєстрації видавництва.
- •58. Прийоми виявлення логічних зв’язків у науковому творі.
- •59. Причини виникнення фактичних помилок.
- •61. Редагування як синтез операцій контролю й виправлення.Межі усунення помилок і ступінь редагованості рукописів.
- •66..Особливості редагування рекламних текстів.
- •69. Редакційна норма, її визначення, структура норм.
- •71. Різновиди друку та їх відмінності.
- •74. Робота редактора над термінами в авторському тексті.
- •76. Синтаксичні особливості творів наукової і навчально-методичної літератури і робота редактора над ними.
- •81. Сучасний стан видавничої справи в Україні.
- •83. Текст як об’єкт редакторського аналізу. Ознаки тексту.
- •84. Українська видавнича справа в Канаді.
- •88. Характеристика різних типів періодичних видань.
- •89. Характеристика структурно-змістової частини книги.
- •90. Що означає сегментувати ринок у видавничій справі?
- •39. Основні елементи маркетингового аналізу. Класична структура маркетингового плану
39. Основні елементи маркетингового аналізу. Класична структура маркетингового плану
Вступна частина. Маркетингові цілі |
Містить мету й межі плану, методи дослідження ринку, що застосовуються у зовнішньому і внутрішньому аналізах. |
Поточна маркетингова ситуація |
Слід здійснити аналіз ситуації на підставі зовнішніх (сегментація ринку, вибір цільового ринку та його дослідження, аналіз того, яка продукція потрібна читачам, аналіз конкурентів щодо їхньої стратегії, ринкової частки, цінової політики, системи просування і поширення видань тощо) і внутрішніх (аналіз основних показників діяльності видавництва у динаміці) маркетингових досліджень. |
Небезпеки і можливості |
Наводяться й оцінюються головні потенційні небезпеки, які можуть виникнути при просуванні товару на ринок і його реалізації. |
Стратегія маркетингу |
Показуються способи розв'язання маркетингових завдань на середню і тривалу перспективу та маркетингова стратегія, яка охоплює конкретні стратегії діяльності на цільових ринках, опису продукту та його найважливіших переваг, цільового ринку, марки видавництва, якості та змістовного наповнення продукту, циклу життя продукту, умов продажу, стимулювання збуту тощо. |
Програма дій |
Формулюється детальна програма конкретних заходів і дій для досягнення намічених маркетингових цілей і реалізації вибраних стратегій. |
Бюджет маркетингу |
План дій з його виконання в грошовому виразі, який передбачає перелік усіх витрат на маркетинг, зокрема на розробку та просування товару, містить прогноз надходжень, які очікуються від маркетингових дій. |
Моніторинг і контроль |
Передбачає процедури і методи контролю та моніторингу виконання плану маркетингу, оцінки рівня його успішності. |
Аналіз маркетингу дає компанії успішну стратегію розвитку, мінімізує можливі втрати прибутку, дає змогу зайняти на ринку оптимальну позицію, що відповідає ресурсам компанії.
42. Основні складові бізнес-плану щодо створення видавничої продукції.
1. |
Титульна сторінка |
Назва проекту, яка має стисло й чітко формулювати ідею, закладену в бізнес-план, а також інформація про те, де, коли і хто склав цей документ. Наводяться повна назва компанії, юридична адреса і фактична, телефони, e-mail, адреса сайту, імена і реквізити засновників. |
2. |
Зміст |
Інформація про структуру бізнес-плану. |
3. |
Призначення |
Мета складання бізнес-плану і коло осіб, яким він адресований. |
4. |
Вступна частина |
Резюме - це самостійний рекламний документ, в якому містяться основні положення всього бізнес-плану, що повинні зацікавити і спонукати інвестора ознайомитися з його змістом і показати вигідність і перспективність вкладу в запропонований проект. У резюме стисло розповісти про підприємство, його продукцію - про його ринкові можливості й перспективи. Зробити короткий опис проекту, обґрунтоване формулювання головної підприємницької мети та конкретні завдання бізнесу. Аргументується впевненість в успіхові проекту. Слід навести відомості про фірму, які можуть зацікавити інвестора, і довести її надійність, зокрема історію заснування і розвитку фірми, місце на ринку, її статус. Обсяг цього розділу не повинен перевищувати двох-трьох сторінок. |
5. |
Характеристика продукту (послуги) |
Мета цього розділу - наочно й переконливо представити товар (послугу), його споживчі властивості та наявність необхідних умов виробництва. Важливо наголосити на перевагах вашої продукції чи послуг та можливості їх удосконалення. |
6. |
Аналіз ринку і відомостей про конкурентів |
Вам потрібно переконати інвестора (і переконатися самому!) в наявності ринку для вашої продукції. Потрібно відповісти на запитання: хто буде потенційним споживачем пропонованого продукту (послуги) і чи є на ринку товар з подібними якостями. Проаналізувати тенденції просування на ринку подібного товару, подальші перспективи та чинники, що впливають і впливатимуть у майбутньому на ці процеси. Визначити основних конкурентів, їхні сильні та слабкі сторони, доходи, сервіс, рівень рекламування, цінову політику, ставлення споживачів, переваги, провести ґрунтовний аналіз їхніх потенційних можливостей. Важливо врахувати зовнішні фактори, перспективи розвитку регіону, зміни законодавства, регіональну політику тощо. |
7. |
План маркетингу |
Показати всі основні елементи стратегії маркетингу, що є базою у спілкуванні як з партнерами та інвесторами, так і н організації внутрішньої діяльності фірми, зазначивши, що необхідно зробити, кому, коли, які засоби (кошти) для цього потрібні. План повинен показати, чому клієнти купуватимуть вашу продукцію, як будуватиметься цінова політика, які схеми реалізації товару, методи стимулювання продажів, реклама, організація після продажного обслуговування, напрями формування іміджу фірми, товару (послуги). Проаналізуйте сильні і слабкі сторони маркетингової діяльності фірми. Дайте ймовірні обсяги продажу. |
8. |
Організація виробництва продукції |
Покажіть реальну спроможність організувати відповідне виробництво, здатність виробляти потрібну кількість якісних товарів у визначений термін, наявність необхідних ресурсів. Покажіть, як ви плануєте гарантувати якість своєї продукції або послуг, як здійснюватиметься контроль за виробничими процесами, в тому числі за виконанням вимог техніки безпеки праці. |
9. |
Організаційна структура |
Обґрунтувати вибір юридичної форми організації бізнесу, звернути увагу як на сильні, так і на слабкі сторони керівної групи. Мають бути дані про ваших партнерів і їхні можливості та досвід. Складіть перелік їхніх основних здобутків, що дасть змогу судити про їхню здатність досягти зазначених у бізнес-плані цілей. |
10. |
Оцінка ризиків |
Складаючи бізнес-план, потрібно оцінити можливі ризики, що можуть виникнути в період реалізації проекту. Зробіть висновок щодо потреб страхування (майна, вантажів, відповідальності перед третіми особами тощо). Ризик/прибуток - є одним з основних критеріїв оцінки привабливості бізнесу. Що більший ризик, то більшим має бути запланований прибуток. |
11. |
Фінансовий план |
Фінансовий план - це на ділі узагальнення з попередніх розділів. Показують: аналіз руху грошових потоків підприємства, плановий баланс, очікувані фінансові коефіцієнти, слабкі місця у фінансуванні та заходи для їх усунення. Потрібно продемонструвати ефективність проекту за: двома групами показників: • фінансового стану підприємства (прибутковість, рентабельність капіталу); • ефективності інвестицій (термін окупності, чиста приведена величина). |
12. |
Додатки |
До бізнес-плану додаються документи, на підставі яких створювався план: висновки експертів, результати маркетингових досліджень, попередні контракти або протоколи про наміри. |
28. Логічні основи редагування текстів. Логіка – наука про закони і норми правильного висловлення. Логічність – дотримання законів правильного мислення і оперування поняттями. Логічний закон – висловлювання, що містить лише логічні складові і є істинними у будь-якій галузі об’єктів. Логіка висловлювання – певна сукупність формул, записаних тією чи іншою мовою. Лгіка висловлювань виходить із таких 2-х припущень: б-яке висл.є або істинним або хибним; істинне знач.складного висловлювання залеж.лише від істинності значень простих висловлювань, що формують складне і від х-ру зв’язків між ними. 4 осн. закони логіки: 1. Закон тотожності (висловлена у тексті кілька разів думка про один і той же предмет, в один час, за однакових обставин має бути тотожною самій собі). 2. Закон протилежності (2 протилежні думки про один і той же предмет, одночасно за однак.обставин не може бути істинною). 3. Закон виключення третього ( з 2-х думок, які суперечать одна одній про один і той же предмет…:одна істинна, а друга хибна, а третього не дано) 4. Закон достатньої підстави ( б-яка думка має бути доказовою, обгрунтованою бо тільки тоді вона буде істинною). На логічні якості тексту впливає неточність слововживання, алогізми, підміна поняття, невиправдане розширення чи звуження, змішання родових і видових категорій, абстрактних і конкретних понять. Все це повинен помічати літературний редактор, даючи оцінку використанню автором лексичних засобів.Логічні похибки тексту виникають з різних причин: це і нечіткість мислення, і неоформленість теми, і простий недогляд, та неврахування небажаних побічних асоціацій та інтерпретацій До лог. помилок може призвести: 1.Зайвий лаконізм викладу; 2. Пропуск ланки в поясненні; 3. Замовчування про об’єкт дії; 4. Поруш. у побудові однорідного ряду; 5. Наявність 2-х думок в одному реченні; 6. Нерозуміння ф-ції сполучників і розд. знаків у реченні ; 7. Двочитання, спричинене неправильним вжив. грамат. форм; 8. Утвердження і заперечення водночас одного і того самого факту: як суміжне, так і дискантне. Для уникнення лог. помилок потрібно притримуватись наступних рекомендацій: 1. Зрозумілість викладу для певної категорії читачів; 2. Точність вибору виражальних засова; 3. Чіткість побудови речень; 4. Наступність викладу матеріалу; 5. Зв'язок з мовою певної науки чи галузі знань, що полягає у використанні знань певної термінології.
Вид помилки |
Помилкове вживання: |
1.ствердження взаємовиключних понять |
Всім особливо сподобався дует баяністів Манюгіна, Кузьміна, Торопова. |
2.змішування плану викладу |
У сім'ї Тетяну Ларіну не розуміли. Вона часто сиділа біля вікна. |
3. змішування логічно неоднорідних понять |
Кругом, крім трупів, ні живої душі. |
4.Неправильне встановлення причинних зв'язків |
Відсутність спортивних майданчиків призводить до того, що деякі підлітки псують стіни |
5.Неправільний вибір засобів зв'язку - Між частинами висловлювання - Між висловлюваннями |
Зараз у Москві 14-16 градусів, а в Санкт-Петербурзі теж 14-16; Людству вдасться уникнути ядерної війни. Але захист природи, допомога малорозвиненим державам все ж необхідна. |
Ми вважаємо, що приклади, показані в таблиці, можна класифікувати як первинні логічні помилки: 1.Закон протиріччя - дует баяністів, але перераховується три прізвища. Тоді тріо баяністів; 2.Закон тотожності - Тетяну Ларіну не розуміли, тому вона сиділа біля вікна?; 3.Мовна, стильова помилка, тобто «Ламана метафора» - трупи не живі душі; 4.Закон достатньої підстави - чому з-за відсутності спортивних майданчиків підлітки псують стіни?; 5. Закон достатньої підстави привід а в першому прикладі і привід але в другому прикладі не робить висновків.
Причини виникнення логічних помилок:
1) зайвий лаконізм викладу;
2) пропуск ланки в поясненні;
3) замовчування про об’єкт дії;
4) порушення у побудові однорідного ряду;
5) наявність 2-х думок в одному реченні;
6) нерозуміння функцій сполучників і розділових знаків у реченні;
7) двочитання, спричинене неправильним вживанням граматичних форм;
8) утвердження і заперечення водночас одного і того самого факту.