- •Передмова
- •Розділ 1 загальні основи економічної теорії
- •1.1.Предмет і основні етапи розвитку економічної теорії
- •1.1.1. Виникнення й основні етапи розвитку економічної теорії
- •1.1.2. Предмет економічної теорії
- •1.1.3. Функції економічної теорії. Економічна теорія та економічна політика
- •1.1.4. Методи дослідження економічних процесів і явищ
- •1.2. Суспільне виробництво: суть, структура, фактори і результати
- •1.2.1. Потреби як рушійний мотив економічної діяльності
- •1.2.2. Закон зростання потреб. Зміна структури потреб у сучасних умовах
- •1.2.3. Виробництво — матеріальна основа задоволення потреб
- •1.2.4. Виробничі ресурси і їх структура. Фактори виробництва
- •1.2.5. Ефективність виробництва. Суть та показники
- •1.2.6. Поділ праці. Суть, рівні і значення
- •1.3. Економічна система суспільства. Типи економічних систем
- •1.3.1. Продуктивні сили суспільства. Показники розвитку продуктивних сил
- •1.3.2. Роль науково-технічного прогресу в розвитку продуктивних сил
- •1.3.3. Виробничі відносини. Їх суть, система і структура
- •1.3.4. Економічна система суспільства, суть і структура. Типи економічних систем
- •1.4. Власність у системі економічних відносин
- •1.4.1. Економічний зміст власності. Об'єкти і суб'єкти власності
- •1.4.2. Основні форми власності
- •1.4.3. Нові й новітні тенденції в розвитку відносин власності. Розвиток відносин власності в Україні
- •1.5. Товарне виробництво. Гроші
- •1.5.1. Товарне виробництво. Умови виникнення, розвиток і форми
- •1.5.2. Товар і його властивості. Величина вартості товару. Теорії вартості
- •1.5.3. Виникнення, суть і функції грошей
- •1.5.4. Еволюція грошей. Товарні, металеві, паперові та банківські гроші
- •1.5.5. Грошова система. Конвертованість грошей
- •1.5.6. Грошовий обіг та його закони. Грошова реформа в Україні
- •Розділ 2 основи мікроекономіки
- •2.1. Підприємство і підприємництво
- •2.1.1. Підприємство — первинна ланка економіки
- •2.1.2. Класифікація підприємств. Малий бізнес у системі ринкової економіки
- •2.1.3. Функції підприємства. Організація процесу виробництва
- •2.1.4. Підприємництво. Суть та види підприємницької діяльності
- •2.1.5. Форми організації підприємницької діяльності
- •2.1.6. Функції та умови підприємницької діяльності
- •2.1.7. Місце домогосподарства в економічній системі суспільства
- •2.2. Заробітна плата
- •2.2.1. Суть заробітної плати. Фактори, що визначають ставку заробітної плати
- •2.2.2. Номінальна і реальна заробітна плата. Основні форми заробітної плати
- •2.3. Фонди підприємств
- •2.3.1. Фонди підприємств як економічна категорія. Структура фондів
- •2.3.2. Основні виробничі фонди. Економічна сутність, зношування, амортизація
- •2.3.3. Оборотні виробничі фонди. Суть і структура. Кругооборот і оборот фондів
- •2.4. Витрати виробництва. Валовий продукт, дохід і прибуток
- •2.4.1. Витрати виробництва, їх суть та види
- •2.4.2. Витрати виробництва в короткостроковому і довгостроковому періодах. Закон спадної віддачі
- •2.4.3. Основні фактори зниження витрат виробництва
- •2.4.4. Валовий продукт, дохід і прибуток
- •2.5. Кредитна система. Банки
- •2.5.1. Об'єктивна необхідність, суть і функції кредиту
- •2.5.2. Форми кредиту. Внутрішній державний борг. Кредитна система
- •2.5.3. Банки. Види банків. Банківська система України
- •2.6.3. Курс акцій. Дивіденди і їх значення
- •Розділ 3. Основи макроекономіки
- •3.1. Суть ринку. Ринковий механізм регулювання економічних відносин
- •3.1.1. Суть ринку. Ринкові відносини, їх суб'єкти й об'єкти
- •3.1.2. Основні умови формування ринку і принципи його функціонування
- •3.1.3. Ринковий попит, ринкова пропозиція і фактори, що на них впливають
- •3.1.4. Взаємозв'язок попиту, пропозиції і ціни. Ринковий механізм регулювання економічних відносин
- •3.1.5. Функції ринку. Види ринків
- •3.2.2. Конкуренція і монополія. Суть монополізму. Типи монополізму
- •3.2.3. Види конкуренції
- •8.2.4. Суть ціни. Фактори, що її визначають
- •8.2.5. Інфраструктура ринку. Суть і функції
- •3.3. Аграрні відносини та їх система. Місце аграрних відносин у ринковій економіці
- •3.3.1. Аграрна сфера виробництва та її особливості
- •3.3.2. Сутність і особливості аграрних відносин. Власність на землю
- •3.3.3. Форми господарювання в аграрному секторі економіки
- •3.3.4. Земельна рента. Абсолютна й диференціальна земельна рента
- •3.4. Інфляція. Зайнятість населення і безробіття
- •3.4.1. Інфляція: її суть, види і форми
- •3.4.2. Вплив інфляції на розвиток макроекономічних процесів. Антиінфляційна політика
- •3.4.3. Безробіття. Суть, основні типи і форми
- •3.4.4. Шляхи підвищення рівня зайнятості й захисту безробітних
- •3.5. Державне регулювання ринкових відносин
- •3.5.1. Негативні наслідки ринкового саморегулювання і необхідність державного втручання в економіку
- •3.5.3. Планування і програмування в ринковій економіці
- •3.5.4. Антимонопольна політика держави
- •3.6. Основні макроекономічні показники. Система національних рахунків
- •3.6.1. Суспільне відтворення. Суть і основні риси
- •3.6.2. Валовий національний продукт і його обчислення
- •3.6.3. Система національних рахунків
- •3.6.4. Методи обчислення ввп за витратами і за доходами
- •3.6.5. Вплив цін на ввп. Номінальний і реальний ввп
- •3.7. Розподіл національного доходу і споживання
- •3.7.1. Розподільчі відносини і формування доходів населення
- •3.7.2. Диференціація доходів населення. Чинники, що її зумовлюють. Бідність
- •3.7.3. Доходи і споживання. Прожитковий мінімум
- •3.7.4. Необхідність перерозподілу національного доходу і доходів населення. Регулювання доходів державою
- •3.7.5. Соціальний захист населення в умовах переходу України до ринку
- •3.8.3. Інвестиції. Крива попиту на інвестиції та фактори, що її визначають
- •3.8.4. Циклічність економічного розвитку
- •3.9. Господарський механізм у системі регулювання суспільного виробництва. Фінансово-кредитна система
- •3.9.1. Суть господарського механізму і його основні елементи
- •3.9.2. Фінанси, їх суть і функції. Структура фінансової системи
- •3.9.3. Державний бюджет. Фіскальна політика і фінансова стратегія
- •Розділ 4 світове господарство і міжнародні економічні відносини
- •4.1. Світове господарство
- •4.1.1. Суть і основні етапи розвитку світового господарства
- •4.1.2. Міжнародний поділ праці і розвиток інтеграційних відносин
- •4.1.3. Світовий ринок товарів і послуг
- •4.2. Міжнародні економічні відносини
- •4.2.1. Міжнародна торгівля
- •4.2.2. Міжнародний рух капіталу
- •4.2.3. Міграція робочої сили. Суть, причини і наслідки
- •4.2.4. Міжнародні валютно-кредитні відносини та їх роль у світових господарських зв'язках
1.2.2. Закон зростання потреб. Зміна структури потреб у сучасних умовах
Виробництво постійно розвивається і, з одного боку, збільшує кількість і поліпшує якість продукції та послуг, необхідних для задоволення людських потреб, а з іншого — створює нові товари, яких раніше не існувало і які можуть краще задовольняти вже наявні людські потреби та породжувати нові. Наприклад, ще не так давно люди не користувалися комп'ютерами, мобільними телефонами, супутниковими антенами, кондиціонерами, кухонними комбайнами, мікрохвильовими печами та іншими речами. їх не існувало. А тепер вони все більше входять у побут населення, і все це завдяки розвитку науки і техніки.
Потреби суспільства безмежні, а економічні ресурси, що необхідні для їх задоволення, — обмежені. Безмежність потреб має різні форми прояву. По-перше, вони відтворюються (не можна, один раз поївши, задовольнити цю потребу назавжди); по-друге, розвиток суспільства і виробництва породжує все нові й нові потреби; по-третє, не має меж процес удосконалення структури потреб, їх облагороджування, як і не має меж удосконалення людської особистості.
Безмежність потреб обумовлена як розвитком виробництва, яке в умовах конкуренції постійно вдосконалюється, створює нові споживчі блага, а отже й нові потреби, так і фантазією. Зростанню і поширенню потреб сприяють сучасні комунікації, розвинена реклама, яка намагається переконати споживача в тому, що ми потребуємо ті чи інші речі, яких без реклами не купували б.
Отже, якщо розглядати систему потреб у цілому, аналізувати зміни, що в ній відбуваються протягом тривалого часу, то ми переконаємося, що їх зростання є закономірним процесом.
Потреби людей змінюються і розвиваються з розвитком самої людини та матеріального виробництва. Зростання потреб є об'єктивним законом. Суть даного закону полягає в тому, що з розвитком суспільного виробництва і самої людини зростає і розвивається коло потреб, змінюється співвідношення між різними потребами і формами їх задоволення. Практично це проявляється в тому, що люди потребують все більшої кількості та ширшого кола предметів споживання, підвищуються їх вимоги до життя та праці, до розширення і покращення кола послуг і зміни їх структури.
Зростання потреб, розширення їх кола стимулює розвиток виробництва, а розвиток виробництва породжує нові потреби. Закон зростання потреб виражає зв'язок між виробництвом і потребами, показує, як розвиток виробництва і зміни соціально-економічних та природних умов ведуть до зміни потреб, які вже існують, і появи нових, а іноді й до відмирання перших.
Зростання суспільних потреб і зміна їх структури визначаються багатьма факторами. Найважливішими з них є розвиток матеріального виробництва, підвищення культурно-освітнього рівня населення, урбанізація.
На ранніх етапах розвитку суспільства коло людських потреб було вузьким. Це були переважно природні потреби, тобто ті, що породжувалися фізіологічними процесами, природними умовами і задовольнялися спільною діяльністю общини, роду. У міру розвитку продуктивних сил зростали й потреби, розширювалось їх коло, виникали соціальні та інтелектуальні потреби. Це розширене коло потреб ставило завдання виробництву створювати нові споживчі блага для їх задоволення.
Особливо швидко зростають потреби людей з переходом до машинного виробництва, його електрифікації та автоматизації. Застосування нової техніки і нових технологій вимагає підвищення загальноосвітнього та кваліфікаційного рівня працівників. Чим вищий рівень розвитку техніки, тим більш освіченою повинна бути людина, тим вищими стають її потреби. Технічний прогрес змінює технології виробництва і ставить вищі вимоги до технічної підготовки кадрів, вимагає вміння користуватися новою технікою, виконувати нові трудові процеси, виробляти нову продукцію. Безперервний розвиток техніки вимагає безперервного розвитку здібностей і набуття нових знань. Спеціальні знання, висока професійна підготовка, загальна культура людини перетворюються в обов'язкову умову успішної праці дедалі ширших верств працівників. І все це викликає розширення кола потреб людини.
Матеріальним потребам властивий високий коефіцієнт відтворення. Швидка поява нових виробів розпалює наші апетити, а реклама прагне переконати нас у тому, що нам потрібна значна кількість нових речей. Ще не так давно ми не мали змоги купувати персональні комп'ютери, відеомагнітофони, електронні годинники, мікрохвильові печі, мобільні телефони та інші нові товари. А зараз вони ввійшли в побут багатьох людей.
Таким чином, зростання потреб є об'єктивним наслідком розвитку виробництва, технічного прогресу та зростання культурно-освітнього рівня людини.
Закон зростання потреб є законом суспільного прогресу. Він виражає не просто зростання, тобто появу все нових потреб, ай зміну їх структури, що свідчить про рух суспільства до прогресу, різнобічного розвитку людини і вищого рівня життя.
Економісти виділяють декілька етапів зростання потреб у розвинутих країнах у XX ст.
Перший етап тривав до середини 50-х років. У цей період домінувало зростання матеріально-речових потреб та рівня їх задоволення. Це означає, що збільшувався й урізноманітнювався випуск різних товарів, поліпшувалась їх якість, зростало споживання.
Другий етап почався з середини 50-х років з переходом до "економіки споживання", коли стало переважати зростання соціальних потреб, тобто в освіті, медичному обслуговуванні, спорті, відпочинку тощо. Найшвидше і найбільше це проявилося в США. Це підтверджується суттєвим зростанням витрат на послуги.
Третій етап зростання потреб почався з 80-х років. Він характеризується зростанням інтелектуальних та гуманітарних потреб, пов'язаних із змінами характеру праці, їх задоволення сприяє всесторонньому розвитку особистості.
З одного боку потреби пов'язані з виробництвом, з другого вони безпосередньо пов'язані із споживанням. Споживання є процес задоволення потреб. І тенденції, зміни, що відбуваються в споживанні, певною мірою відображають зміни потреб. Але це не означає, що за структурою споживання можна визначати структуру потреб. Потреби часто залишаються незадоволеними через низький рівень доходів населення, або через відсутність на ринку деяких товарів чи послуг. Це значить, що структура споживання не завжди відображає структуру потреб.