Контрольні запитання.
1. Операційний менеджмент та суміжні бізнес-спеціальності.
2. Дайте визначення операційного менеджменту.
3. У чому відмінність операційного менеджменту від виробничого?
4. Назвіть головні етапи розвитку операційного менеджменту, та дайте їхню характеристику.
5. Які основні функції операційних менеджерів Ви знаєте?
6. Розкрийте діяльність менеджерів у промисловій фірмі.
7. Опишіть взаємозв'язок "вхід-перетворення-вихід" для наступних операційних систем: a) авіакомпанія; b) в'язниця; c) філія банку; d) головний офіс великого банку, е) готель.
8. Назвіть основні галузі, де працюють операційні менеджери.
Тема 2. Основи управління операційною системою підприємства
Ключові слова: виробництво, постачання, транспортування, сервіс, фізичний стан, інтелектуальний стан, тетраедр операцій, операційна система, операційна функція, “коло менеджменту”, планування, організація, мотивація, контроль, організаційні методи, адміністративні методи, економічні методи, соціально-психологічні методи.
Операції як види діяльності
1. Виробництво: фізичні матеріали перетворюються на продукти, які продають споживачам. Споживач може використовувати їх для подальших виробничих операцій. Таким чином, ланцюг "отримання сировини – споживач" може бути доволі довгим.
2. Постачання: діяльність, пов’язана зі зміною права власності на фізичний товар.
3.Транспортування: діяльність, пов’язана із переміщенням товарів або людей з одного місця на інше, при якому не відбувається жодних фізичних перетворень об’єктів, що переміщуються.
4. Сервіс: діяльність, пов’язана зі змінами стану споживачів.
Фізичний стан – пов’язаний зі змінами об’єкту.
Інтелектуальний стан – надання загальноосвітніх послуг.
Частіше за все розглядається поєднання першого та другого стану.
Не можна розглядати ці види діяльності окремо, оскільки всі виробники займаються постачанням своєї продукції, що потребує транспортування, і при цьому завжди будуть присутні елементи сервісу.
Д
ля
наочного уявлення взаємозв’язків між
видами діяльності застосовується
тетраедр
операцій.
Рис. 2.1. Тетраедр операцій.
ТЕТРА (грец. – чотири);
ТЕТРАЕДР – чотиригранник, всі грані якого трикутники, наприклад, трикутна піраміда.
З рисунка видно, що організація може прямувати до комбінації із будь-яких двох елементів чи більше. При цьому жодна організація не розміщується ні на одній з вершин тетраедра, оскільки елемент сервісу є в будь-якому виробництві, постачанні, транспортуванні. Але жодне підприємство не може бути охарактеризовано як виключно сервісне.
Основні моделі проведення операцій
Моделі для виробництва і поставок
Найпростіша модель – коли матеріал від постачальника поступає в систему, переробляється і передається споживачу. Різниця в моделі – через різні способи ведення виробничих запасів.
МОДЕЛЬ 1.
П
остачальник
Запас Обробка Запас Споживач
Запаси в даному випадку гарантують безперебійну роботу підприємства. Незалежність від постачальників сировини.
Основний недолік – значна вартість зберігання запасів. Модель розповсюджується лише на один асортимент продукції, яка користується постійним попитом.
МОДЕЛЬ 2.
П
остачальник
Обробка Запас Споживач
Великі витрати на зберігання запасів змушують організації скорочувати запаси або від них відмовлятись. Підприємство знаходиться в залежності від постачальника, але ця залежність частково компенсується запасом у постачальника.
Модель дійсна для переробки матеріалів, які швидко псуються (сільськогосподарські товари).
МОДЕЛЬ 3.
Постачальник Запас Обробка Споживач
Ця модель прийнятна, коли покупець може чекати на продукцію, коли процес виробництва дуже короткий аб коли продукт виготовляється на замовлення покупця і не може в готовому вигляді зберігатись на складі. За цією моделлю працює більшість підприємств важкого машинобудування (наприклад, ЗАЗ може працювати лише на замовлення).
МОДЕЛЬ 4.
Постачальник Обробка Споживач
Ця модель застосовується лише у випадках виробництва на замовлення або коли матеріали закуповуються для конкретних проектів (у будівництві).
Транспортування і сервіс
Транспортні і сервісні операції відрізняються від виробництва і постачання за двома важливими аспектами:
1. покупець сам вкладає внесок в процес;
2. послуги не можна зберігати.
Для того, щоб задовольнити замовлення покупця, необхідно мати достатні можливості для задоволення попиту або мати “запас” покупців, тобто, створювати чергу. Ані те, ані інше нас не влаштовує.
Можливі три конфігурації сервісної діяльності компанії:
МОДЕЛЬ 1.
Ресурс Надлишок Послуга Задоволений
потужності споживач
Споживач
Це модель будь-якої “першокласної” послуги, тобто, незалежно від кількості попиту на послугу (наявність черги) покупець завжди буде задоволений за рахунок надмірних потужностей. Першокласний сервіс завжди коштує дорожче.
МОДЕЛЬ 2.
Ресурс
Споживач Черга Послуга Задоволений споживач
Ця модель характерна для дешевих послуг. Ресурси використовуються повністю, звідси більш висока ефективність роботи. Але при цьому покупцям доводиться “стояти” в черзі.
МОДЕЛЬ 3.
Ресурс Надлишок
потужності Послуга Задоволений
споживач
С поживач Черга
Це модель неефективної роботи підприємства. Є надлишок потужностей і покупець стоїть у черзі. Можлива у випадку швидкого коливання попиту (наприклад, транспорт в години пік: 8.00 – 9.00, 17.00 – 18.00).
Операційна система
Операційна функція
Дії, в результаті яких виробляються товари і надаються послуги, мають загальну назву – “операційна функція”.
Підприємства (організації) розрізняються за видами діяльності, які входять в операційну функцію:
Організації, які виробляють товар (такі організації є крупними споживачами сировини). Продукція розрахована на масового споживача.
Організації, які надають послуги (витрачають незначну кількість вхідних матеріалів). Але послуги, як правило, індивідуальні та розраховані на вимогу споживача.
Використовуючи методологію системного підходу встановлено, що будь-яке підприємство (організація) являє собою відкриту систему, яка перетворює вхідні величини, тобто сировину, напівфабрикати, працю та інше на вихідні в продукцію, послуги тощо.
Повна система виробничої діяльності підприємства називається операційною і є центральною ланкою будь-якого підприємства по випуску продукції та наданню послуг.
В цій системі, яка створена на основі раціонального розподілу праці та поєднання в часі і просторі предметів, засобів та самої праці, реалізується операційна функція, тобто сукупність дій по переробці сировини та отримання продукту.
П
ринципова
схема операційної системи має вигляд:
Рис. 2.2. Принципова система операційної системи.
Операційна система складається з трьох підсистем:
Переробна (виконує виробничу роботу з перетворенням вхідних величин на вихідні параметри).
Забезпечення (безпосередньо не пов’язана із виробництвом товару, виконує функцію забезпечення переробної підсистеми).
Планування і контролю (отримує інформацію із зовнішнього середовища про стан систем і видає рішення про те, як повинна працювати вся система).
Існуючі класифікації операційних систем засновані на характері виходу й типу процесу переробки ресурсів, який використовується. Наприклад:
Таблиця 2.1.
Класифікація операційних систем
Тип переробної системи |
Характер товару, який виробляється |
|
Продукція |
Об’єкт, який надає послуги |
|
Дискретний Проектне виробництво |
Будівельна |
СМУ, РСУ, каменяр |
Дрібносерійне виробництво
|
Столярна |
Деревообробні комбінати, столяр |
Масове виробництво |
Автозаводи |
Цех складання, токар-напівавтоматник |
Безперервний |
Нафтопереробки Вугільна |
Переробний комбінат |
Операційна функція в організації
Структура більшості організацій базується на розподілі за функціями. Типова виробнича організація може мати структуру:
Директор
Фінанси Кадри Вироб- Маркетинг Дослідження Закупки
ництво і розробки
Виробництво, Планування Забезпечення
обробка, збирання, виробництва, складання якості
зберігання розкладів, аналіз контроль якості,
результатів вибракування,
інспекція підрозділів
Функції операційного менеджменту
На будь-якому підприємстві існують спеціальні та управлінські проблеми.
Спеціальні проблеми – безпосередньо пов’язані із технологічною стороною діяльності і не мають прямого відношення до управлінських функцій.
Управлінські проблеми включають використання матеріальних, фінансових та людських ресурсів.
Сукупність проблем, розв’язанням яких займаються менеджери в операційній системі, можна графічно зобразити у вигляді “Кола менеджменту”.
І
І - Інформація
Планув.
Конт-
Орга-
роль нізац.
Мотивація
Рис. 2.4. “Коло менеджменту” операційної системи.
1.Планування - функція менеджменту №1, включає перспективи розвитку системи, темпи, джерела, методи та форми розвитку. Складовою частиною цієї функції є прогнозування.
2.Організація – реалізація розроблених планів шляхом кооперації людей та засобів праці. Забезпечує взаємозв’язок людей та підвищує ефективність їх праці.
3.Мотивація – не стимулювання людей до праці, а мотивація праці включає, оплату праці, стиль управління, поведінку менеджера.
4.Контроль – визначення небезпеки для підприємства, яка насувається, контроль якості виконаних функцій.
Перелічені функції не просто взаємопов’язані, вони вливаються одна в одну і інколи їх важко розділити.
Методи і принципи операційного менеджменту
Розроблені чотири групи методів управління операційними системами:
організаційні
адміністративні
економічні
соціально-психологічні
Організаційні методи. Сутність в тому, що перед тим, як будь-яка діяльність буде здійснюватись, вона повинна бути оптимально організована. Необхідно спочатку створити цех, дільницю підприємства, розробити правила їх діяльності, підібрати людей, дати їм завдання, потім керувати їх діяльністю.
Адміністративні методи або методи керівної мотивації – відкрите примушення людей до тієї чи іншої діяльності. Ці методи широко застосовувались на промислових підприємствах і в сфері послуг при командно-адміністративній системі.
Економічні методи: витісняють адміністративні, виражають непрямий вплив на об’єкт, та економічну зацікавленість людей.
Соціально-психологічні методи застосовуються для творчих людей (інтелектуальних професій), для яких гроші – важливий, але не головний стимул до праці.
Концептуально вони зводяться до двох основних напрямків:
1. Формування сприятливого морально-психологічного клімату в колективі.
2. Виявлення і розвиток індивідуальних здібностей людини.
Рис. 2.5. Організаційні методи операційного менеджменту
Цілеспрямованість управління – будь-який процес має бути спрямований на досягнення конкретних цілей.
Функціональна спеціалізація в поєднанні з універсальністю – до кожного об’єкта управління повинен бути свій підхід, який враховує його специфіку.
Послідовність управлінських процесів – будь-який управлінський процес будується у відповідності з принципом послідовності, тобто елементи або стадії повинні прямувати один за одним у визначеній послідовності.
Регулювання і саморегулювання систем – поведінку об’єкта необхідно постійно контролювати і у випадку виходу параметрів із завданих норм, відрегулювати систему.
Забезпечення відповідності прав, обов’язків і відповідальності – перевищення прав призводить до управлінського свавілля, недостатність паралізує ділову ініціативу, тому необхідно дотримуватись раціонального співвідношення.
Забезпечення загальної зацікавленості всіх учасників управління – кожний учасник управління повинен мати зацікавленість у кінцевій меті (гроші, стан і т.д.).
Забезпечення конкурування учасників управління – завжди необхідна здорова конкуренція при заміщенні посад у сфері управління.