46. Організація та планування туристсько-краєзнавчої роботи в школі.

Туристсько-краєзнавча робота починається зі створення активу штабу або Ради краєзнавців, а також Ради краєзнавчого музею. В склад ради (штабу) входять представники всіх класів школи, організатор, вчителі-предметники, консультанти. Рада в загальних рисах складає план шкільної туристсько-краєзнавчої роботи, який затверджується на педагогічній раді школи і директором. Планування здійснюється з перспективою на кілька років та направляється на комплексне вивчення рідного краю та його туристських можливостей. У плані можуть бути внесені теми, спрямовані на вивчення географії, історії формування свого населеного пункту, окремих господарських об'єктів і комплексів району, а також дослідження: топонімічні, геологічні, археологічні та інші. Система планування має кілька етапів: 1. Узгодження плану роботи з перспективними напрямками навчально-виховної роботи школи; 2. Узгодження програми туристсько-краєзнавчої роботи школи з аналогічними програмами шкіл свого району (міста), маючи на увазі створення в майбутньому міжшкільного краєзнавчого музею; 3. Розробка програми вивчення свого краю, планів вивчення різних краєзнавчих та туристичних об'єктів, що здійснюється шляхом організації експедицій, походів, екскурсій, тощо; 4. Допомога в організації туристсько-краєзнавчої роботи та постійний контроль за цією роботою з боку адміністрації школи і районного методкабінету. У план обов'язково включаються: тема вивчення, зміст роботи, завдання класам і індивідуальні, терміни виконання роботи, терміни проведення експедицій і походів для збору краєзнавчого матеріалу, відповідальні за виконання, терміни підбиття підсумків роботи та її оформлення. Також в плані розкриваються форми і методи туристсько-краєзнавчої роботи, зміст суспільно корисної діяльності учнів. Заняття туристсько-краєзнавчого гуртка планують за півріччями, щомісяця проводиться два заняття. Обов'язково деякі заняття гуртка проводять у формі екскурсій і походів.  Керівним органом гуртка є рада (бюро, президія) на чолі з головою. Рада обирається загальними зборами гуртківців строком на один навчальний рік у складі: голови, його замісника, секретаря, а також керівників секцій, відповідальних редакторів стінної газети та рукописного журналу. Голова ради відповідає за загальну дисципліну, організацію та проведення занять гуртка (його секцій, бригад, ланок); він є першим помічником вчителя. Заступник голови відає господарством гуртка (Обладнанням, інвентарем, грошовими коштами). Секретар веде щоденник занять гуртка, облік відвідуваності та виконання робіт. Рада гуртка збирається 1-2 рази на чверть для прийняття рішень з організаційних питань та планування роботи. Непогано було б для гуртківців виготовити членські квитки і вручати кожному хто вступає до нього на загальних зборах. Для школярів членський квиток буде важливим дисциплінуючим і виховним документом. Учень, що порушує основні положення статуту, може бути виключений з гуртка. Примірний перелік практичних робіт у гуртку: 1. Позакласне колективне читання географічної і краєзнавчої літератури, бесіди про прочитане, про те, як заповнювати читатський щоденник, писати реферат чи відгук на книгу; 2. Проведення читацьких конференцій; 3. Робота з топоніміки свого краю; 4. Ведення спостережень за природою: геологічних, фенологічних, гідрометеорологічних та інших; 5. Проведення занять разом з сусідніми школами; 6. Виконання доручень наукових і господарських організацій (вивчення мінеральних джерел, родовищ будівельних матеріалів, ступеня забруднення води і земель шкідливими речовинами, врожайності пасовищ і сінокосів тощо); 7. Збір та оформлення матеріалів, випуск рукописних видань гуртка - стінгазети, журналу, альбомів, комплексних описів; 8. Оформлення тематичних фотомонтаж, фотовітрин, інформаційних бюлетнів, стендів, чергових карт; 9. Виготовлення і ремонт наочних посібників; 10. Суспільно-корисна робота (охорона лісу та його мешканців,боротьба з ерозією і забрудненням водойм, догляд за саджанцями садів,парков, вивчення та охорона історичних і природних визначних місць тощо); 11. Оформлення географічного кабінету, краєзнавчого куточку, музею школи, експозиції виставок; 12. Знайомство з міськими краєзнавчими музеями, зообазами, виставками досягнень народного господарства тощо; 13. Знайомство з діяльністю обласної чи районної станції юних туристів, з роботою кабінетів географічного та інших факультетів вузів; 14. Екскурсійні поїздки в сусідні більші міста, організація походів і експедицій під час канікул; 15. Вивчення географії свого краю (історія населеного пункту, населення, типи будинків, планування, мікрорайони); 16. Уявні подорожі по карті. 17. Листування з гуртківцями шкіл країни і сусідніх держав, обмін матеріалами для географічних кабінетів, краєзнавчих куточків, музеїв. Для таких позакласних робіт, як оновлення матеріалів «чергової карти », випуск чергового номера гурткової стінгазети і т.п., де одному учневі з роботою не впоратися, треба призначити по одній ланці з 3-5 хлопців у порядку черговості. Для підготовки та проведення географічних вечорів, творчих зустрічей з гуртківцями сусідніх шкіл, з ученими, пристрої виставок робіт учнів з членів гуртка створюють разові комісії до складу яких обов'язково входить вчитель, який спрямовує їх діяльність.