
- •1.Використання математичних методів в економ.
- •2. Математ. Школа в політекономії
- •3.Статистичний напрям.
- •4.Економетрія.Історія становлення та сутність наукової дисципліни.
- •5.Використання моделювання у наукових дослідженнях
- •6.Класифікація моделей
- •7.Особливості використання математичного моделювання в економічних дослідж.
- •8.Загальна схема проведення економетричного дослідження.
- •9.Внесок українських вчених в розвиток економіко-математичних досліджень.
- •10. Види зв’язку між змінними. Кореляційна залежність.
- •11. Аналітичне групування.
- •12. Основні завдання кореляційно-регресійного аналізу.
- •1.Встановлення причинно-наслідкового зв'язку між досліджуваними економічними змінними.
- •2.Визначення типу і форми кореляційно-регресійної моделі.
- •3.Вибір методу оцінювання невідомих параметрів моделі та побудова моделі.
- •4.Оцінювання сили кореляційного зв'язку між змінними.
- •5.Перевіряння моделі на точність.
- •6. Вибір "найкращої" моделі.
- •7. Аналіз результатів моделювання, їхня економічна інтерпретація та практичне використання.
- •13.Узагальнена та вибіркова парні лінійні кореляційно-регресійні моделі.
- •14. Оцінювання параметрів економетричних моделей.
- •15. Визначення оцінок параметрівв парної лінійної кореляційно-регресійної моделі.
- •16.Економетрична інтерпретація параметрів парноїмоделі. Випадкові відхилення.
- •1.Параметр b1 (коефіцієнт регресії, тангенс кута нахилу прямої).
- •2. Параметр b0 ( вільний член рівняння регресії, початкове значення результуючої змінної).
- •3.Випадкові відхилення.
- •17. Основні припущення класичного кореляційно-регресійного аналізу.
- •2.Відсутність автокореляції між випадковими величинами .
- •3.Гомоскедастичність(однакова дисперсія) в.В. .
- •6.Регресійну модель специфіковано правильно.
- •18. Перевірка моделі на наявність автокореляції.
- •19. Побудова плкрм методом максимуму правдоподібності.
- •20. Коефіцієнт кореляції та його властивості
- •21. Спряжені парні лінійні кореляційно-регресійні моделі
- •22. Стандартна та гранична похибка моделі
- •23.Відношення детермінації. Кореляційне відношення.
- •24. Вибіркова похибка моделі.
- •25. Похибка індивідуального прогнозу
- •26. Оцінювання коефіцієнта кореляції
- •27. Перевірка значущості параметрів зв’язку між змінними
- •28.Експрес-діагностика моделі
- •29. Основні припущення під час багатофакторного кр аналізу.
- •30. Етапи побудови множинної лкрм.
- •31. Оцінювання параметрів моделі
- •1. Побудова системи нормальних рівнянь способом відхилень.
- •2. Побудова системи нормальних рівнянь способом коваріацій.
- •32. Економетричний зміст параметрів багатофакторної моделі
- •33. Матричний підхід до побудови множинної лкрм
- •34.Стандартна похибка багатофакторної моделі.
- •35.Коефіцієнти множинної кореляції та детермінації
- •36.Вибіркова похибка багатофакторної моделі.
- •37.Похибка індивідуальної оцінки багатофакторної моделі
- •38.Оцінювання коефіцієнта множинної кореляції.
- •39.Експрес-діагностика багатофакторної моделі
- •40.Часткова регресія. Коефіцієнти часткової кореляції та часткової детермінації.
- •41. Огляд методів вибору багатофакторної моделі.
- •42.Метод усіх можливих регресій
- •43.Метод виключень
- •44.Покроковий регресійний метод
- •45.Основи Дисперсійного аналізу
- •46. Однофакторний дисперсійний аналіз
- •Вихідні дані для однофакторного дисперсійного аналізу з рівним числом паралельних дослідів
- •Однофакторний дисперсний аналіз (з рівним числом паралельних дослідів)
- •47.Двофакторний дисперсійний аналіз
- •48.Трифакторний дисперсійний аналіз.
- •49.Суть компонентного аналізу
- •50. Метод головних компонент
- •51. Методи класифікації соціально-економічних об’єктів. Дискримінантний аналіз.
- •52. Основи кластерного аналізу
15. Визначення оцінок параметрівв парної лінійної кореляційно-регресійної моделі.
Припустимо,що маємо n пар(хі,уі), і=1,n незалежних спостережень, проведених над двовимірним випадковим вектором(Х,У). На підставі цих даних нам потрібно побудувати ПЛКРМ, тобто пряму лінію регресії. = В0+В1 x. Пряма регресії повинна перебувати найближче до всіх точок спостережень (хі,уі), і=1,n
Щоб
отримати оцінку b0,b1
невідомих
параметрів кореляційного зв’язку
застосуємо метод найменших квадратів.
Значення параметрів b0,b1
є
точкою мінімуму функції. Q(b0,b1)
=
Необхідну умову екстремуму функції записують як систему рівнянь.
,
тобто
.
Після відповідних перетворень отримаємо
систему:
це
є система нормальних рівнянь для
визначення параметрів b0,b1.
Для обчислення коефіцієнтів В0 та В1 використовують і простіші формули:
=
.
Враховуючи,
що
– коваріація
змінних х та у,
вибіркова
дисперсія змінної х, остаточно маємо:
(1).
Вибіркову
дисперсію Dx
називають зміщеною оцінкою дисперсії
генеральної сукупності D(x)
: E(Dx)=
.
Тому для вибірок малих обсягів( n<30)
за
оцінку дисперсії генеральної сукупності
беруть виправлену вибіркову дисперсію
– варіанту
.
Арифметичне
значення квадратного кореня з варіанси
називаюит стандартом: Sx
= +
Щоб
відобразити коефіцієнт регресії b1
у
формулі (1) та і в інших формулах, у яких
фігуруватимуть дисперсії D(S2)
та
середні квадратичні відхилення
при
малих обсягах вибірки n
ці величини потрібно заиінювати на
виправлені оцінки: варіансу s2
та стандарт s.
ПЛКРМ
можна зобразити так:
.
Це
є рівняння прямої,яке проходить через
точку: (
з кутовим коефіцієнтом b1,
тобто пряма регресії у на х проходить
через точку (
.
ПЛКРМ відображає зв’язок
між змінними у та х в інтервалі [xmin,
xmax],
визначену
емпіричними значеннями факторної
ознаки. Цей інтервал називають областю
існування моделі.
16.Економетрична інтерпретація параметрів парноїмоделі. Випадкові відхилення.
Проведемо
економічну інтерпретацію параметрів
ПЛКРМ
.
1.Параметр b1 (коефіцієнт регресії, тангенс кута нахилу прямої).
- Якщо параметр b1 відмінний від 0, то на підставі даних вибірки можна стверджувати, що між змінними у та х наявна лінійна кореляційна залежність.
- Якщо параметр b1 = 0 то на підставі даних вибірки лінійної кореляційної залежності між змінними немає.
- Якщо параметр b1 від’ємний, то при збільшенні факторної ознаки середнє значення результуючої змінної у спадає.
- Якщо параметр b1 додатній, то при збільшенні факторної ознаки середнє значення результуючої змінної у зростає.
-
Абсолютне значення параметра b1
показуэ величину змыни результуючоъ
змінної
у на одну одиницю приросту факторної
ознаки х:
2. Параметр b0 ( вільний член рівняння регресії, початкове значення результуючої змінної).
Значення параметра b0 можна трактувати як середній рівень результуючої змінної при нульовому значенні факторної ознаки.
3.Випадкові відхилення.
Побудувавши
ПЛКРМ, можна обчислити відхилення еі
,
і=1,n
фактичних значень результуючої змінної
уі
від відповідних теоретичних
:
еі=
уі
-
.(1)
Ці відхилення називають випадковими відхиленнями. Враховуючи (1) ПЛКРМ можна зобразити як:
у=b0+b1x+e , де е-випадкова змінна,розподіл якої задано вибіркою (е1, е2, ... , еn)/
Випадкові відхилення ei дають змогу оцінити ефективність використання факторної ознаки та резерви зміни результуючої змінної.