
- •1.Використання математичних методів в економ.
- •2. Математ. Школа в політекономії
- •3.Статистичний напрям.
- •4.Економетрія.Історія становлення та сутність наукової дисципліни.
- •5.Використання моделювання у наукових дослідженнях
- •6.Класифікація моделей
- •7.Особливості використання математичного моделювання в економічних дослідж.
- •8.Загальна схема проведення економетричного дослідження.
- •9.Внесок українських вчених в розвиток економіко-математичних досліджень.
- •10. Види зв’язку між змінними. Кореляційна залежність.
- •11. Аналітичне групування.
- •12. Основні завдання кореляційно-регресійного аналізу.
- •1.Встановлення причинно-наслідкового зв'язку між досліджуваними економічними змінними.
- •2.Визначення типу і форми кореляційно-регресійної моделі.
- •3.Вибір методу оцінювання невідомих параметрів моделі та побудова моделі.
- •4.Оцінювання сили кореляційного зв'язку між змінними.
- •5.Перевіряння моделі на точність.
- •6. Вибір "найкращої" моделі.
- •7. Аналіз результатів моделювання, їхня економічна інтерпретація та практичне використання.
- •13.Узагальнена та вибіркова парні лінійні кореляційно-регресійні моделі.
- •14. Оцінювання параметрів економетричних моделей.
- •15. Визначення оцінок параметрівв парної лінійної кореляційно-регресійної моделі.
- •16.Економетрична інтерпретація параметрів парноїмоделі. Випадкові відхилення.
- •1.Параметр b1 (коефіцієнт регресії, тангенс кута нахилу прямої).
- •2. Параметр b0 ( вільний член рівняння регресії, початкове значення результуючої змінної).
- •3.Випадкові відхилення.
- •17. Основні припущення класичного кореляційно-регресійного аналізу.
- •2.Відсутність автокореляції між випадковими величинами .
- •3.Гомоскедастичність(однакова дисперсія) в.В. .
- •6.Регресійну модель специфіковано правильно.
- •18. Перевірка моделі на наявність автокореляції.
- •19. Побудова плкрм методом максимуму правдоподібності.
- •20. Коефіцієнт кореляції та його властивості
- •21. Спряжені парні лінійні кореляційно-регресійні моделі
- •22. Стандартна та гранична похибка моделі
- •23.Відношення детермінації. Кореляційне відношення.
- •24. Вибіркова похибка моделі.
- •25. Похибка індивідуального прогнозу
- •26. Оцінювання коефіцієнта кореляції
- •27. Перевірка значущості параметрів зв’язку між змінними
- •28.Експрес-діагностика моделі
- •29. Основні припущення під час багатофакторного кр аналізу.
- •30. Етапи побудови множинної лкрм.
- •31. Оцінювання параметрів моделі
- •1. Побудова системи нормальних рівнянь способом відхилень.
- •2. Побудова системи нормальних рівнянь способом коваріацій.
- •32. Економетричний зміст параметрів багатофакторної моделі
- •33. Матричний підхід до побудови множинної лкрм
- •34.Стандартна похибка багатофакторної моделі.
- •35.Коефіцієнти множинної кореляції та детермінації
- •36.Вибіркова похибка багатофакторної моделі.
- •37.Похибка індивідуальної оцінки багатофакторної моделі
- •38.Оцінювання коефіцієнта множинної кореляції.
- •39.Експрес-діагностика багатофакторної моделі
- •40.Часткова регресія. Коефіцієнти часткової кореляції та часткової детермінації.
- •41. Огляд методів вибору багатофакторної моделі.
- •42.Метод усіх можливих регресій
- •43.Метод виключень
- •44.Покроковий регресійний метод
- •45.Основи Дисперсійного аналізу
- •46. Однофакторний дисперсійний аналіз
- •Вихідні дані для однофакторного дисперсійного аналізу з рівним числом паралельних дослідів
- •Однофакторний дисперсний аналіз (з рівним числом паралельних дослідів)
- •47.Двофакторний дисперсійний аналіз
- •48.Трифакторний дисперсійний аналіз.
- •49.Суть компонентного аналізу
- •50. Метод головних компонент
- •51. Методи класифікації соціально-економічних об’єктів. Дискримінантний аналіз.
- •52. Основи кластерного аналізу
37.Похибка індивідуальної оцінки багатофакторної моделі
Вибіркова похибка множинної ЛКРМ визначає вибіркові похибки середніх значень результуючої змінної, пов’язаних з деякими значеннями факторних ознак. Проте може виникати потреба у визначенні довірчих інтервалів для конкретного, індивідуального значення результуючої змінної. Таке значення містить стандартну похибку моделі, спричинену непоясненою багатофакторним рівнянням регресії варіацією, і вибіркову похибку, яка є внаслідок обмеженості початкових вибіркових даних. Згідно з теоремою про дисперсію суми незалежних випадкових величин маємо:
Після відповідних перетворень (12) отримуємо таку формулу для визначення стандартної похибки індивідуального прогнозу за множинною ЛКРМ:
Точність індивідуального пронозу (формула 13) завжди обмежена знизу стандартною похибкою моделі, тому при великих обсягах вибірки та значеннях факторних ознак, що не сильно відрізняються від своїх середніх значень, за стандартну похибку індивідуального прогнозу можна брати стандартну похибку моделі. Знаючи стандартну похибку індивідуального значення результуючої змінної. Можна визначити граничну похибку цього значення та побудувати довірчий інтервал для індивідуального значення результуючої змінної:
38.Оцінювання коефіцієнта множинної кореляції.
Якщо обсяг вибірки досить великий, а зв'язок між результуючою змінною та факторними ознаками слабкий, тобто значення коефіцієнта множинної кореляції близьке до нуля, то стандартну похибку коефіцієнта множинної кореляції визначають за формулою:
Граничну похибку коефіцієнта множинної кореляції та межі довірчого інтервалу для істинного значення цього коефіцієнта визначають за допомогою таблиць нормального розподілу.
Якщо обсяг вибірки невеликий, то для оцінювання значущості коефіцієнта множинної кореляції використовують F-відношення Фішера:
(16)
Величина
F
має F
– розподіл із
і
ступенями вільності. Якщо
(α – рівень значущості), то коефіцієнт
множинної кореляції вважають статистично
значущим.
39.Експрес-діагностика багатофакторної моделі
Для експрес-діагностикии МЛКРМ на адекватність, як і в разі парної моделі, використовують F-критерій Фішера. При цьому формулюють таку нульову гіпотезу: всі коефіцієнти множинної регресії дорівнюють нулю:
Альтернативна
гіпотеза
:
принаймні один із коефіцієнтів множинної
регресії відмінний від нуля.
Щоб перевірити нульову гіпотезу, використовують F - статистику Фішера із і ступенями вільності:
Якщо , то нульову гіпотезу з довірчою ймовірністю відкидають, і це свідчить про адекватність моделі. В іншому разі багатофакторну модель вважають неадекватною.
40.Часткова регресія. Коефіцієнти часткової кореляції та часткової детермінації.
Під час проведення економетричного дослідження за допомогою МЛКРМ часто виникає потреба оцінювання тісноти зв’язку між результуючою змінною і деякою конкретною факторною ознакою , за умови, що решта факторів є постійними, наприклад, набувають своїх середніх значень. Рівняння, котре описує такий зв'язок, називають частковою регресією. Для МЛКРМ (3.1 ) рівняння часткової регресії має вигляд:
Де
Коефіцієнт часткової регресії збігається з відповідним коефіцієнтом множинної регресії.
Разом з частковою регресією можна розглядати також коефіцієнт часткової кореляції, який характеризує тісноту зв’язку між результуючою змінною у і деякою факторною ознакою при фіксованих значеннях інших факторів.
Коефіцієнтом
часткової кореляції
називають
величину
Де
– непояснена дисперсія результуючої
змінної y
з урахуванням впливу факторів
;
- непояснена
дисперсія результуючої змінної y
з урахуванням впливу факторів
.
Величина
відрізняється від
через кореляцію між результуючою змінною
у та факторною ознакою
,
а різниця
відображає зменшення непоясненої
дисперсії результуючої змінної y
внаслідок того, що враховують ще один
додатковий фактор.
Якщо
,
то коефіцієнт часткової кореляції
і
включення факторної ознаки
додатково не пояснює дисперсію
результуючої змінної.
Якщо
,
то включення в модель факторної ознаки
вичерпує всю непояснену дисперсію
результуючої змінної у і коефіцієнт
часткової кореляції
.
Отож, коефіцієнт часткової кореляції , як і коефіцієнт парної та множинної кореляції, змінюється в межах від 0 до 1. Його величина характеризує додатковий внесок факторної ознаки у пояснення дисперсії результуючої змінної y після попереднього врахування впливу інших факторів.
Коефіцієнти
часткової кореляції вищих порядків
можна знайти на підставі коефіцієнтів
часткової кореляції найближчих нижчих
порядків. Наприклад, частковий коефіцієнт
кореляції першого порядку можна обчислити
за формулою:
частковий
коефіцієнт кореляції другого порядку
можна обчислити за формулою:
Зауваження. На відміну від коефіцієнта парної кореляції, квадрат коефіцієнта часткової кореляції не є коефіцієнтом часткової детермінації.
Поняття коефіцієнта часткової детермінації вводять на підставі формули для обчислення коефіцієнта множинної детермінації:
Кожний із доданків цієї формули виражає кількісний внесок відповідної факторної ознаки в пояснення варіації результуючої змінної.
Коефіцієнтом
часткової детермінації для
факторної ознаки
називають величину
Отже, сума часткових коефіцієнтів детермінації (формула 20) дорівнює коефіцієнту множинної детермінації.