
- •1.Використання математичних методів в економ.
- •2. Математ. Школа в політекономії
- •3.Статистичний напрям.
- •4.Економетрія.Історія становлення та сутність наукової дисципліни.
- •5.Використання моделювання у наукових дослідженнях
- •6.Класифікація моделей
- •7.Особливості використання математичного моделювання в економічних дослідж.
- •8.Загальна схема проведення економетричного дослідження.
- •9.Внесок українських вчених в розвиток економіко-математичних досліджень.
- •10. Види зв’язку між змінними. Кореляційна залежність.
- •11. Аналітичне групування.
- •12. Основні завдання кореляційно-регресійного аналізу.
- •1.Встановлення причинно-наслідкового зв'язку між досліджуваними економічними змінними.
- •2.Визначення типу і форми кореляційно-регресійної моделі.
- •3.Вибір методу оцінювання невідомих параметрів моделі та побудова моделі.
- •4.Оцінювання сили кореляційного зв'язку між змінними.
- •5.Перевіряння моделі на точність.
- •6. Вибір "найкращої" моделі.
- •7. Аналіз результатів моделювання, їхня економічна інтерпретація та практичне використання.
- •13.Узагальнена та вибіркова парні лінійні кореляційно-регресійні моделі.
- •14. Оцінювання параметрів економетричних моделей.
- •15. Визначення оцінок параметрівв парної лінійної кореляційно-регресійної моделі.
- •16.Економетрична інтерпретація параметрів парноїмоделі. Випадкові відхилення.
- •1.Параметр b1 (коефіцієнт регресії, тангенс кута нахилу прямої).
- •2. Параметр b0 ( вільний член рівняння регресії, початкове значення результуючої змінної).
- •3.Випадкові відхилення.
- •17. Основні припущення класичного кореляційно-регресійного аналізу.
- •2.Відсутність автокореляції між випадковими величинами .
- •3.Гомоскедастичність(однакова дисперсія) в.В. .
- •6.Регресійну модель специфіковано правильно.
- •18. Перевірка моделі на наявність автокореляції.
- •19. Побудова плкрм методом максимуму правдоподібності.
- •20. Коефіцієнт кореляції та його властивості
- •21. Спряжені парні лінійні кореляційно-регресійні моделі
- •22. Стандартна та гранична похибка моделі
- •23.Відношення детермінації. Кореляційне відношення.
- •24. Вибіркова похибка моделі.
- •25. Похибка індивідуального прогнозу
- •26. Оцінювання коефіцієнта кореляції
- •27. Перевірка значущості параметрів зв’язку між змінними
- •28.Експрес-діагностика моделі
- •29. Основні припущення під час багатофакторного кр аналізу.
- •30. Етапи побудови множинної лкрм.
- •31. Оцінювання параметрів моделі
- •1. Побудова системи нормальних рівнянь способом відхилень.
- •2. Побудова системи нормальних рівнянь способом коваріацій.
- •32. Економетричний зміст параметрів багатофакторної моделі
- •33. Матричний підхід до побудови множинної лкрм
- •34.Стандартна похибка багатофакторної моделі.
- •35.Коефіцієнти множинної кореляції та детермінації
- •36.Вибіркова похибка багатофакторної моделі.
- •37.Похибка індивідуальної оцінки багатофакторної моделі
- •38.Оцінювання коефіцієнта множинної кореляції.
- •39.Експрес-діагностика багатофакторної моделі
- •40.Часткова регресія. Коефіцієнти часткової кореляції та часткової детермінації.
- •41. Огляд методів вибору багатофакторної моделі.
- •42.Метод усіх можливих регресій
- •43.Метод виключень
- •44.Покроковий регресійний метод
- •45.Основи Дисперсійного аналізу
- •46. Однофакторний дисперсійний аналіз
- •Вихідні дані для однофакторного дисперсійного аналізу з рівним числом паралельних дослідів
- •Однофакторний дисперсний аналіз (з рівним числом паралельних дослідів)
- •47.Двофакторний дисперсійний аналіз
- •48.Трифакторний дисперсійний аналіз.
- •49.Суть компонентного аналізу
- •50. Метод головних компонент
- •51. Методи класифікації соціально-економічних об’єктів. Дискримінантний аналіз.
- •52. Основи кластерного аналізу
34.Стандартна похибка багатофакторної моделі.
Стандартну похибку множинної ЛКРМ визначають на підставі непоясненої дисперсії результуючої змінної. Вибіркову непояснену дисперсію обчислюють за формулою:
Незміщену оцінку непоясненої дисперсії результуючої змінної визначають за формулою:
Стандартною похибкою множинної ЛКРМ називають величину:
Щоб обчислити стандартну похибку багатофакторної моделі, використовують формулу:
Компактніше формулу (2) можна зобразити так:
Стандартна похибка множинної регресії, як і у випадку ПЛКРМ, характеризує розсіювання фактичних значень результуючої змінної навколо теоретичних, одержаних за допомогою моделі. Стандартна похибка моделі може набувати значення від нуля до :
Знаючи стандартну похибку моделі, можна ввести поняття граничної похибки моделі та побудувати довірчий інтервал для фактичних значень результуючої змінної:
35.Коефіцієнти множинної кореляції та детермінації
Коефіцієнтом множинної детермінації називають відношення поясненної дисперсії до загальної дисперсії результуючої змінної:
Щоб обчислити коефіцієнт множинної детермінації, можна використати формули:
З означення коефіцієнта множинної детермінації випливає, що
Коефіцієнтом множинної кореляції називають арифметичне значення кореня квадратного з коефіцієнта множинної детермінації:
Щоб обчислити коефіцієнт множинної кореляції, можна використати ще таку формулу:
Коефіцієнт
множинної детермінації показує, що під
впливом зміни факторних змінних
пояснюється
певна кількість відсотків (значення
коеф.детермінації) варіації величини
результуючої змінної
.
Значення
коефіцієнта множинної кореляції показує,
що залежність між результуючою змінною
та факторними ознаками
є тісною (немає залежності, слабкою –
залежно від значення коеф.множ.кореляції).
36.Вибіркова похибка багатофакторної моделі.
Стандартну вибіркову похибку коефіцієнта парної регресії визначають за формулою:
На вибіркову похибку коефіцієнта множинної регресії, крім стандартної похибки моделі, дисперсії факторної ознаки й обсягу вибірки, впливає ще кореляційний зв'язок між факторами. Тому для оцінювання стандартної вибіркової похибки коефіцієнта множинної регресії вводять додатковий множник:
Де
– коефіцієнт множинної детермінації
між факторною ознакою
та іншими факторами
.
Цей множник збільшує стандартну вибіркову похибку коефіцієнта множинної регресії при посиленні тісноти зв’язку між факторами, а при відсутності такого зв’язку дорівнює 1.
Стандартною
вибірковою похибкою коефіцієнта
множинної регресії
називають
величину
З
формули (10) видно, що в разі, коли факторну
ознаку
майже цілком визначають інші фактори
моделі (
),
стандартна вибіркова похибка коефіцієнта
множинної регресії
збільшується,
а сам коефіцієнт втрачає пізнавальну
цінність. У граничних випадках , коли
,
,
система нормальних рівнянь для визначення
параметрів
стає виродженою (маємо повну
мультиколінеарність). Знаючи стандартну
вибіркову похибку коефіцієнта множинної
регресії
,
можна
ввести
поняття граничної вибіркової похибки
і побудувати довірчий інтервал для
істинного значення параметра
узагальненої
моделі: