- •1.Використання математичних методів в економ.
- •2. Математ. Школа в політекономії
- •3.Статистичний напрям.
- •4.Економетрія.Історія становлення та сутність наукової дисципліни.
- •5.Використання моделювання у наукових дослідженнях
- •6.Класифікація моделей
- •7.Особливості використання математичного моделювання в економічних дослідж.
- •8.Загальна схема проведення економетричного дослідження.
- •9.Внесок українських вчених в розвиток економіко-математичних досліджень.
- •10. Види зв’язку між змінними. Кореляційна залежність.
- •11. Аналітичне групування.
- •12. Основні завдання кореляційно-регресійного аналізу.
- •1.Встановлення причинно-наслідкового зв'язку між досліджуваними економічними змінними.
- •2.Визначення типу і форми кореляційно-регресійної моделі.
- •3.Вибір методу оцінювання невідомих параметрів моделі та побудова моделі.
- •4.Оцінювання сили кореляційного зв'язку між змінними.
- •5.Перевіряння моделі на точність.
- •6. Вибір "найкращої" моделі.
- •7. Аналіз результатів моделювання, їхня економічна інтерпретація та практичне використання.
- •13.Узагальнена та вибіркова парні лінійні кореляційно-регресійні моделі.
- •14. Оцінювання параметрів економетричних моделей.
- •15. Визначення оцінок параметрівв парної лінійної кореляційно-регресійної моделі.
- •16.Економетрична інтерпретація параметрів парноїмоделі. Випадкові відхилення.
- •1.Параметр b1 (коефіцієнт регресії, тангенс кута нахилу прямої).
- •2. Параметр b0 ( вільний член рівняння регресії, початкове значення результуючої змінної).
- •3.Випадкові відхилення.
- •17. Основні припущення класичного кореляційно-регресійного аналізу.
- •2.Відсутність автокореляції між випадковими величинами .
- •3.Гомоскедастичність(однакова дисперсія) в.В. .
- •6.Регресійну модель специфіковано правильно.
- •18. Перевірка моделі на наявність автокореляції.
- •19. Побудова плкрм методом максимуму правдоподібності.
- •20. Коефіцієнт кореляції та його властивості
- •21. Спряжені парні лінійні кореляційно-регресійні моделі
- •22. Стандартна та гранична похибка моделі
- •23.Відношення детермінації. Кореляційне відношення.
- •24. Вибіркова похибка моделі.
- •25. Похибка індивідуального прогнозу
- •26. Оцінювання коефіцієнта кореляції
- •27. Перевірка значущості параметрів зв’язку між змінними
- •28.Експрес-діагностика моделі
- •29. Основні припущення під час багатофакторного кр аналізу.
- •30. Етапи побудови множинної лкрм.
- •31. Оцінювання параметрів моделі
- •1. Побудова системи нормальних рівнянь способом відхилень.
- •2. Побудова системи нормальних рівнянь способом коваріацій.
- •32. Економетричний зміст параметрів багатофакторної моделі
- •33. Матричний підхід до побудови множинної лкрм
- •34.Стандартна похибка багатофакторної моделі.
- •35.Коефіцієнти множинної кореляції та детермінації
- •36.Вибіркова похибка багатофакторної моделі.
- •37.Похибка індивідуальної оцінки багатофакторної моделі
- •38.Оцінювання коефіцієнта множинної кореляції.
- •39.Експрес-діагностика багатофакторної моделі
- •40.Часткова регресія. Коефіцієнти часткової кореляції та часткової детермінації.
- •41. Огляд методів вибору багатофакторної моделі.
- •42.Метод усіх можливих регресій
- •43.Метод виключень
- •44.Покроковий регресійний метод
- •45.Основи Дисперсійного аналізу
- •46. Однофакторний дисперсійний аналіз
- •Вихідні дані для однофакторного дисперсійного аналізу з рівним числом паралельних дослідів
- •Однофакторний дисперсний аналіз (з рівним числом паралельних дослідів)
- •47.Двофакторний дисперсійний аналіз
- •48.Трифакторний дисперсійний аналіз.
- •49.Суть компонентного аналізу
- •50. Метод головних компонент
- •51. Методи класифікації соціально-економічних об’єктів. Дискримінантний аналіз.
- •52. Основи кластерного аналізу
31. Оцінювання параметрів моделі
Розгляньмо побудову множинної ЛКР моделі (3.2) методом найменших квадратів. У першому наближенні вважають, що обсяг вибірки, на підставі якої оцінюють параметри моделі, має бути щонайменше у 10 разів більший від кількості факторних ознак, до того ж що тісніше факторні змінні корелюють між собою, то більшим повинен бути обсяг вибірки.
Критерій
методу найменших квадратів для оцінювання
параметрів
узагальненої моделі має вигляд
Q(b0,
b1,
b2,…,
bk)
є
або
Після
деяких перетворень отримуємо систему
нормальних рівнянь для визначення b0,
b1,
b2,
…, bk
вибіркової моделі:
Розв’язавши систему (3.4), яка містить (k+1)-не лінійне рівняння з k+1 невідомою, знайдемо значення параметрів b0, b1, b2, …, bk . Дослідження доводять, що функція Q(b0, b1, b2,…, bk) в отриманій точці набуває мінімальне значення.
Спосіб, яким записують систему нормальних рівнянь (3.4), назвемо звичайним. Систему нормальних рівнянь для визначення параметрів b0, b1, b2,…, bk множинної ЛКРМ можна записати ще трьома іншими способами: -способом відхилень; -способом коваріацій; -способом кореляційної матриці.
1. Побудова системи нормальних рівнянь способом відхилень.
Під
час застосування способу відхилень для
представлення системи (3.4) використовують
суми, суми квадратів та суми парних
добутків відхилень змінних моделі від
своїх середніх значень. При цьому
передбачають, що саму множинну ЛКРМ
можна подати як
.
(3.5)
Оскільки
,
то перше рівняння системи (3.4) набуває
вигляд
де
Наступні k рівняння, щоби визначити k параметрів b1, b2,…, bk, утворюють таку систему:
Вільний
член b0
моделі
(3.3) визначають за допомогою першого
рівняння системи (3.4) або ж рівняння
(3.5):
(3.7)
2. Побудова системи нормальних рівнянь способом коваріацій.
Під
час застосування способу коваріацій
для представлення системи (3.4) використовують
дисперсії та коваріації змінних моделі.
Для цього поділимо всі рівняння системи
(3.6) на n.
Зважаючи що
і
ввівши позначення
щоби визначити параметри b1, b2,…,bk, отримаємо таку систему k рівнянь з k невідомими:
Зауваження.
Щоби знайти дисперсії та коваріаії,
зручно використовувати формули обчислення
моментів:
3. побудова системи нормальних рівнянь способом кореляційної матриці.
Під час застосування способу кореляційної матриці для представлення системи (3.4) використовують матрицю R коефіцієнтів парної кореляції між змінними моделі. Для цього поділимо перше рівняння системи (3.8) на S1Sy, друге – на S2Sy,…, k-те рівняння – на SkSy і введемо позначення:
(3.9)
Отримаємо таку систему рівнянь:
(3.10)
Параметри
які
є розв’язками системи рівнянь (3.10),
називають стандартизованими. На відміну
від звичайних коефіцієнтів множинної
регресії bj,
вони є без вимірними величинами, а отже,
їх можна порівнювати між собою.
Якщо
множину ЛКРМ ми хочемо записати
стандартизовано, то факторні ознаки і
результуючу змінну також необхідно
подати в стандартизованих відхиленнях:
(3.11)
Множину
ЛКРМ стандартизовано записують так:
Якщо
ж множинну модель ми хочемо записати
як (3.2), то параметри bj,
знаходимо за формулою
а
вільний член моделі b0
–
за формулою
(3.7).
Оцінки b0, b1, b2,…, bk невідомих параметрів узагальненої множинної ЛРКМ, котрі отримані методом найменших квадратів за умови дотримання основних припущень, є найкращими лінійними оцінками.
