
- •1.Використання математичних методів в економ.
- •2. Математ. Школа в політекономії
- •3.Статистичний напрям.
- •4.Економетрія.Історія становлення та сутність наукової дисципліни.
- •5.Використання моделювання у наукових дослідженнях
- •6.Класифікація моделей
- •7.Особливості використання математичного моделювання в економічних дослідж.
- •8.Загальна схема проведення економетричного дослідження.
- •9.Внесок українських вчених в розвиток економіко-математичних досліджень.
- •10. Види зв’язку між змінними. Кореляційна залежність.
- •11. Аналітичне групування.
- •12. Основні завдання кореляційно-регресійного аналізу.
- •1.Встановлення причинно-наслідкового зв'язку між досліджуваними економічними змінними.
- •2.Визначення типу і форми кореляційно-регресійної моделі.
- •3.Вибір методу оцінювання невідомих параметрів моделі та побудова моделі.
- •4.Оцінювання сили кореляційного зв'язку між змінними.
- •5.Перевіряння моделі на точність.
- •6. Вибір "найкращої" моделі.
- •7. Аналіз результатів моделювання, їхня економічна інтерпретація та практичне використання.
- •13.Узагальнена та вибіркова парні лінійні кореляційно-регресійні моделі.
- •14. Оцінювання параметрів економетричних моделей.
- •15. Визначення оцінок параметрівв парної лінійної кореляційно-регресійної моделі.
- •16.Економетрична інтерпретація параметрів парноїмоделі. Випадкові відхилення.
- •1.Параметр b1 (коефіцієнт регресії, тангенс кута нахилу прямої).
- •2. Параметр b0 ( вільний член рівняння регресії, початкове значення результуючої змінної).
- •3.Випадкові відхилення.
- •17. Основні припущення класичного кореляційно-регресійного аналізу.
- •2.Відсутність автокореляції між випадковими величинами .
- •3.Гомоскедастичність(однакова дисперсія) в.В. .
- •6.Регресійну модель специфіковано правильно.
- •18. Перевірка моделі на наявність автокореляції.
- •19. Побудова плкрм методом максимуму правдоподібності.
- •20. Коефіцієнт кореляції та його властивості
- •21. Спряжені парні лінійні кореляційно-регресійні моделі
- •22. Стандартна та гранична похибка моделі
- •23.Відношення детермінації. Кореляційне відношення.
- •24. Вибіркова похибка моделі.
- •25. Похибка індивідуального прогнозу
- •26. Оцінювання коефіцієнта кореляції
- •27. Перевірка значущості параметрів зв’язку між змінними
- •28.Експрес-діагностика моделі
- •29. Основні припущення під час багатофакторного кр аналізу.
- •30. Етапи побудови множинної лкрм.
- •31. Оцінювання параметрів моделі
- •1. Побудова системи нормальних рівнянь способом відхилень.
- •2. Побудова системи нормальних рівнянь способом коваріацій.
- •32. Економетричний зміст параметрів багатофакторної моделі
- •33. Матричний підхід до побудови множинної лкрм
- •34.Стандартна похибка багатофакторної моделі.
- •35.Коефіцієнти множинної кореляції та детермінації
- •36.Вибіркова похибка багатофакторної моделі.
- •37.Похибка індивідуальної оцінки багатофакторної моделі
- •38.Оцінювання коефіцієнта множинної кореляції.
- •39.Експрес-діагностика багатофакторної моделі
- •40.Часткова регресія. Коефіцієнти часткової кореляції та часткової детермінації.
- •41. Огляд методів вибору багатофакторної моделі.
- •42.Метод усіх можливих регресій
- •43.Метод виключень
- •44.Покроковий регресійний метод
- •45.Основи Дисперсійного аналізу
- •46. Однофакторний дисперсійний аналіз
- •Вихідні дані для однофакторного дисперсійного аналізу з рівним числом паралельних дослідів
- •Однофакторний дисперсний аналіз (з рівним числом паралельних дослідів)
- •47.Двофакторний дисперсійний аналіз
- •48.Трифакторний дисперсійний аналіз.
- •49.Суть компонентного аналізу
- •50. Метод головних компонент
- •51. Методи класифікації соціально-економічних об’єктів. Дискримінантний аналіз.
- •52. Основи кластерного аналізу
28.Експрес-діагностика моделі
Експерс – діагностику ПЛКР моделі здійснюють за допомогою критерію Фішера.
Критерій Фішера (F- відношення) визначають за формулою:
Якщо значення коф регресії наближене до нуля, то величина має F-розподіл з 1 та n-2 ступенями вільності.
Експрес-діагностику ПЛКРМ здійснюють за схемою:
Формулюємо нульову гіпотезу: коефіцієнт регресії генеральної сукупності .
Розраховуємо емпіричне значення F-критерію
.
За таблицями F-розподілу при заданому рівні значущості та кількості знаходимо критичне значення F-критерію Fакр
Якщо Fем > Fакр , то нульову гіпотезу з довірчою імовірністю відкидаємо і вважаємо, що побудована ПЛКРМ відповідає дійсності.
29. Основні припущення під час багатофакторного кр аналізу.
Спільний вплив кількох факторів на одну результуючу змінну досліджують за допомогою багатофакторних економетричних моделей. До таких моделей належать моделі множинного КР аналізу, дисперсійного аналізу, компонентного аналізу, дискримінантного аналізу, кластерного аналізу.
Узагальнена
множинна ЛКРМ має вигляд
,
(3.1)
де
у-результуюча змінна; х1,
х2,…,
хк-факторні
ознаки;
-істинні
параметри моделі, зокрема
-вільний
член рівняння регресії,
-коефіціенти
множинної регресії;
-неспостережувана
випадкова величина; к-кількість
факторів.
У класичному багатофакторному КР аналізі до узагальненої моделі (3.1) висувають сім припущень. Розглянемо ці припущення.
Припущення
1.
Математичне сподівання випадкової
величини
дорівнює нулю:
.
Припущення
2.
Випадкові величини
незалежні між собою: cov(
.
Припущення
3.
Модель гомоскедатична, тобто випадкові
величини
мають однакову дисперсію:
.
Припущення
4.
Факторні ознаки х1,
х2,…,хк
є не стохастичними змінними, тобто не
належать від випадкових величин
:
cov(xji,
i)
= 0, j
=
;
i =
.
Припущення
5.
Випадкова величина
з математичним сподіванням, що дорівнює
нулю, і дисперсія, яка дорівнює
,
тобто густина розподілу p(x)
випадкової величини
вигляд:
.
Припущення
6.
Факторні ознаки х1,
х2,
… ,хк
незалежні між собою (відсутність
мультикореніарності): cov(
.
Припущення 7. Модель повинна бути правильно специфікована(правильно вибрана фора і тип моделі).
30. Етапи побудови множинної лкрм.
Можна
виділити такі основні етапи побудови
вибіркової множинної ЛКРМ (3.2):
у якій
-теоретичне
значення результуючої змінної y;
-оцінки
невідомих параметрів
.
(3.2).
1. Вибір усіх можливих факторів, які впливають на результуючу змінну.
На цьому етапі необхідно глибоко розуміти суть економічного об’єкта, процесу, явища, дослідити його з позиції економічної торії. Наприклад, під час дослідження впливу на валовий регіональний продукт можна виділити такі фактори: величина основних засобів, величина інвестицій в основний капітал, величина оборотних фондів, кількість зайнятого населення в регіоні, кількість упроваджених прогресивних технологічних процесів у виробництві, ефективність управлінських рішень.
2. Аналіз та вимірювання факторних ознак.
На цьому етапі проводять кількісний аналіз відібраних факторів: оцінювання можливості їх кількісного вираження, підбирання та розроблення шкал оцінювання якісних факторів, проведення спостережень та вимірювання (збирання статичних даних), щоби отримати емпіричні дані вибірки. У попередньому прикладі величини основних засобів, інвестицій в основний капітал та оборотних фондів є кількісними факторами, одиницею вимірювання яких є мільйон гривень; трудові ресурси – кількісний фактор, одиниця вимірювання – тисяча осіб; кількість упроваджених технологічних процесів вимірюють в умовних одиницях, а ефективність управлінських рішень – якісний фактор, шкалу оцінювання якого розробити важко.
У результаті проведення другого етапу деякі вибрані фактори, можливо, доведеться відкинути.
3. Економетричний аналіз факторів.
На цьому етапі перевіряють основні припущення класичного КР аналізу, зокрема, перевіряють на мультиколінеарність фактори. Для цього будують матрицю коефіцієнтів парної кореляції
Ця
матриця є симетричною, тобто коефіцієнти
кореляції між результуючою змінною y
та факторною ознакою xj
рівні
між собою: ryj
= rjy
(j=
),
а
коефіцієнти кореляції між l-м та j-м
факторами теж рівні: rlj
= rjl
(l=
;
j=
).
Якщо значення коефіцієнта парної кореляції між факторами наближене до одиниці, то це вказує на тісний зв'язок між ними, тобто на мультиколінеарність. У цьому разі один із факторів необхідно вилучити з подальшого розгляду, а інший залишити. Найчастіше залишають фактор, вагоміший з економічного погляду (див. перший етап), або той, що сильніше корелює із результуючою змінною y.
Результатом економетричного аналізу факторів є множина основних незалежних між собою факторів, які будуть фігурувати в множинній ЛКРМ.
4. Вибір методу оцінювання параметрів та побудова моделі.
Найпоширенішим методом побудови множинної ЛКРМ є метод найменших квадратів або його модифікації.
5. Визначення основних економетричних оцінок моделі та перевіряння моделі на адекватність.
Перевіряння множинної ЛКРМ на точність здійснюють за такою ж схемою, як і перевіряння ПЛКРМ: обчислюють стандартну похибку моделі, коефіцієнти множинної детермінації та кореляції, вибіркову похибку моделі та похибку індивідуального прогнозу, проводять експрес-діагностику моделі. На підставі множинної ЛКРМ можна будувати рівняння часткових регресій і обчислювати коефіцієнти часткової кореляції.
6. аналіз отриманих результатів.
Під час побудови множинної ЛКРМ керуються двома суперечливими критеріями: з одного боку, що більше фактоних ознак умістить модель, то вона точніша, з іншого боку, включення в модель великої кількості факторів вимагає більших обсягів емпіричних даних і значно ускладнює процес побудови та дослідження моделі. У зв’язку із цим на етапі аналізу отриманих результатів можна здійснювати вибір кінцевої моделі, який полягає у компромісі між цими двома критеріями.
Багатофакторна КРМ має можливість зобразити залежність економічної змінної, яку досліджують, від численних факторів, що впливають на її поведінку, кількісно оцінити їхній вплив, виявити найсуттєвіші фактори. Ця інформація дає змогу ефективніше керувати економічними системами, прогнозувати результати їх функціонування.