
- •1.Використання математичних методів в економ.
- •2. Математ. Школа в політекономії
- •3.Статистичний напрям.
- •4.Економетрія.Історія становлення та сутність наукової дисципліни.
- •5.Використання моделювання у наукових дослідженнях
- •6.Класифікація моделей
- •7.Особливості використання математичного моделювання в економічних дослідж.
- •8.Загальна схема проведення економетричного дослідження.
- •9.Внесок українських вчених в розвиток економіко-математичних досліджень.
- •10. Види зв’язку між змінними. Кореляційна залежність.
- •11. Аналітичне групування.
- •12. Основні завдання кореляційно-регресійного аналізу.
- •1.Встановлення причинно-наслідкового зв'язку між досліджуваними економічними змінними.
- •2.Визначення типу і форми кореляційно-регресійної моделі.
- •3.Вибір методу оцінювання невідомих параметрів моделі та побудова моделі.
- •4.Оцінювання сили кореляційного зв'язку між змінними.
- •5.Перевіряння моделі на точність.
- •6. Вибір "найкращої" моделі.
- •7. Аналіз результатів моделювання, їхня економічна інтерпретація та практичне використання.
- •13.Узагальнена та вибіркова парні лінійні кореляційно-регресійні моделі.
- •14. Оцінювання параметрів економетричних моделей.
- •15. Визначення оцінок параметрівв парної лінійної кореляційно-регресійної моделі.
- •16.Економетрична інтерпретація параметрів парноїмоделі. Випадкові відхилення.
- •1.Параметр b1 (коефіцієнт регресії, тангенс кута нахилу прямої).
- •2. Параметр b0 ( вільний член рівняння регресії, початкове значення результуючої змінної).
- •3.Випадкові відхилення.
- •17. Основні припущення класичного кореляційно-регресійного аналізу.
- •2.Відсутність автокореляції між випадковими величинами .
- •3.Гомоскедастичність(однакова дисперсія) в.В. .
- •6.Регресійну модель специфіковано правильно.
- •18. Перевірка моделі на наявність автокореляції.
- •19. Побудова плкрм методом максимуму правдоподібності.
- •20. Коефіцієнт кореляції та його властивості
- •21. Спряжені парні лінійні кореляційно-регресійні моделі
- •22. Стандартна та гранична похибка моделі
- •23.Відношення детермінації. Кореляційне відношення.
- •24. Вибіркова похибка моделі.
- •25. Похибка індивідуального прогнозу
- •26. Оцінювання коефіцієнта кореляції
- •27. Перевірка значущості параметрів зв’язку між змінними
- •28.Експрес-діагностика моделі
- •29. Основні припущення під час багатофакторного кр аналізу.
- •30. Етапи побудови множинної лкрм.
- •31. Оцінювання параметрів моделі
- •1. Побудова системи нормальних рівнянь способом відхилень.
- •2. Побудова системи нормальних рівнянь способом коваріацій.
- •32. Економетричний зміст параметрів багатофакторної моделі
- •33. Матричний підхід до побудови множинної лкрм
- •34.Стандартна похибка багатофакторної моделі.
- •35.Коефіцієнти множинної кореляції та детермінації
- •36.Вибіркова похибка багатофакторної моделі.
- •37.Похибка індивідуальної оцінки багатофакторної моделі
- •38.Оцінювання коефіцієнта множинної кореляції.
- •39.Експрес-діагностика багатофакторної моделі
- •40.Часткова регресія. Коефіцієнти часткової кореляції та часткової детермінації.
- •41. Огляд методів вибору багатофакторної моделі.
- •42.Метод усіх можливих регресій
- •43.Метод виключень
- •44.Покроковий регресійний метод
- •45.Основи Дисперсійного аналізу
- •46. Однофакторний дисперсійний аналіз
- •Вихідні дані для однофакторного дисперсійного аналізу з рівним числом паралельних дослідів
- •Однофакторний дисперсний аналіз (з рівним числом паралельних дослідів)
- •47.Двофакторний дисперсійний аналіз
- •48.Трифакторний дисперсійний аналіз.
- •49.Суть компонентного аналізу
- •50. Метод головних компонент
- •51. Методи класифікації соціально-економічних об’єктів. Дискримінантний аналіз.
- •52. Основи кластерного аналізу
23.Відношення детермінації. Кореляційне відношення.
Стандартну
похибку моделі
виражають в одиницях вимірювання змінної
y.
Це робить неможливим порівняння на
точність ПЛКРМ, в яких результуючі
змінні виражені в різних одиницях
вимірювання. Для порівняння використовують
показники адекватності моделі, які
характеризують варіацію. Відношення
детермінації – це відношення поясненої
дисперсії до загальної дисперсії
результуючої змінної
.
Воно показує яку частку з усієї варіації
пояснює ПРКРМ. Чим більше значення
,
то точніша КРМ і сильніший зв’язок між
змінними x
та y
. Відношення детермінації є показником
адекватності усіх КРМ. В разі використання
ПЛКРМ його називають коефієнтом
детермінації.
Щоб
обчислити стандартну похибку моделі,
використовують непояснену дисперсію,
а для визначення відношення детермінації
зручніше застосовувати формулу:
{2.34}
Кореляційним відношенням називають арифметичне значення кореня квадратного з відношення детермінації
Кореляційне
відношення є показником сили зв’язку
та адекватності моделі для всіх КРМ.
Якщо КРМ є парною лінійною то кореляційне
відношення дорівнює значенню коефіцієнта
кореляції.
.
Властивості кореляційного відношення:
При R=0
, тобто кореляційний зв’язок відсутній
При R=1 , фактичні дані збігаються з теоретичними, зв'язок між змінними функціональний.
Кореляційне відношення є універсальним показником, ніж коефіцієнт кореляції, оскільки його можна використовувати і для нелінійних, і для багатофакторних моделей.
Загальну дисперсію результуючої змінної можна розкласти на суму поясненої і непоясненої дисперсії на підставі аналітичного групування (емпіричної регресії). Емпіричну непояснену дисперсію обчислюємо за формулою
,
де k
– кількість аналітичного групування;
nj
– кількість одиниць сукупності в j
групі, ylj
фактичне
значення результуючої змінної для l-ої
сукупності j-ї
групи;
– середнє значення результуючої змінної
в j-ій
групі.
Емпіричним відношенням детермінації називають величину.
Порівняння відношення детермінації з емпіричним відношенням детермінації також дає змогу робити висновки про адекватність моделі.
24. Вибіркова похибка моделі.
Стандартною
вибірковою похибкою вільного члена
ПЛКРМ називають величину:
На підставі вибіркової похибки при заданому значенні довірчої імовірності p можна знайти граничну похибку параметра та побудувати довірчі інтервали для істинного значення члена рівняння регресії:
Геометрично
довірчий інтервал інтерпретують парою
паралельних прямих:
та
Між початковими ординатами із імовірністю p є істинне значення параметра кореляційного зв’язку.
Стандартною
вибірковою похибкою коефіцієнта регресії
ПЛКРМ називають величину:
На підставі вибіркової похибки при заданому значенні довірчої імовірності p можна знайти граничну похибку параметра та побудувати довірчі інтервали для істинного значення члена рівняння регресії:
Геометрично
довірчий інтервал інтерпретують парою
х прямих:
та
які
перетинаються в точці
;
.
Знаючи
вибіркові похибки параметрів ПЛКРМ,
можна знайти вибіркову похибку всієї
моделі. Вибіркова похибка збігається
з вибірковою похибкою теоретичного
значення результуючої змінної. Щоб
представити це значення, візьмемо таку
форму ПЛКРМ:
.
Вибіркову
вибірку ми визначаємо на підставі
дисперсій:
.
Дисперсія
збігається з дисперсією
при
нульовому значенні факторної ознаки,
тому:
Щоб
обчислити стандартну вибіркову похибку
ПЛКРМ, застосуємо формулу:
.
Гранична похибка ПЛКРМ та довірчий інтервал для фактичних значень результуючої змінної при заданій довірчій імовірності p мають вигляд:
Геометрично
довірчий інтервал інтерпретують парою
паралельних прямих:
та
Стандартна похибка моделі характеризує непояснену варіацію результуючої змінної, яка завжди наявна при кореляційному зв’язку між змінними незалежно від обсягу вибірки.
Стандартна
вибіркова похибка СВП моделі
відображає похибку вибірки і має такі
властивості:
При фіксованих
СВП моделі залежить від факторної ознаки
: що далі від свого середнього значення перебуває
то більша;
При фіксованих
за умови що обсяг вибірки n збільшується СВП моделі зменшується і, якщо n зростає необмежено, прямує до нуля: