1) Розподіл функцій і відповідальності за якість як між окремими працівниками, так і цеховим керівником.

2)         Відповідальність за виготовлення всього виробу одного працівника або невеликої їх групи.

3)         Використання контрольних карт (карт Шухарта) з межами регулювання і переходу від суцільного до вибіркового контролю.

4)         Розв'язання проблеми якості входить у сферу відповідальності керівника фірми та структурованого адміністративного підрозділу.

На чому ґрунтується концепція ТQС:

1)         На контролі якості технологічних процесів.

2)         На побудові системи управління якістю, яка охоплює всі сторони діяльності фірми.

3)         На участі в роботах з поліпшення якості всього персоналу фірми, від президента до рядового робітника.

4) На загальному (всеохоплюючому, тотальному) менеджменті якості.

Вирішальний вплив на сучасну теорію і практику забезпечення якості мали праці таких всесвітньо відомих спеціалістів, як:

1)          У Шухарт, Е. Демінг.

2)          Д. Джуран, Ф. Кросбі.

3) А. Фейгенбаум, К. Ісікава, Г. Тагуші.

4) Усі вищеназвані.

Д. Джуран є автором концепції:

1) Aqi (Annual Quality Improvement) – концепція щорічного поліпшення якості.

2)     TQC (Total Quality Control) – загальне управління якістю у США.

3)     CWQC (Company Wide Quality Control) – управління якістю в рамках фірми в Японії.

4)     TQM (Total Quality Management) - загальне (всеохоплююче, тотальне) управління якістю.

Основними принципами AQI - концепції щорічного поліпшення якості – є:

1 . Планування керівництвом поліпшення якості на всіх рівнях і в усіх сферах діяльності підприємства.

2) Розроблення заходів, спрямованих на виключення (попередження) помилок у сфері управління якістю.

3) Перехід від адміністрування (наказів зверху) до планомірного управління всією діяльністю у сфері якості, в т.ч. і вдосконалення адміністративної діяльності.

4) Усі вищеназвані відповіді правильні.

К. Ісікава – автор японського варіанту комплексного управління якістю, характерними рисами якого є:

1)             Загальна участь працівників в управлінні якістю, постійне навчання кадрів.

2)             Проведення регулярних внутрішніх перевірок функціонування системи якості.

3)             Широке впровадження статистичних методів контролю.

4) Усі перераховані відповіді правильні.

Система, метою управління якої було забезпечення бездефектної праці, об’єктом управління – якість праці окремих виконавців і колективів, а показником управління - комплексний показник якості окремих виконавців і колективів, - це:

1)  Саратовська система бездефектного виготовлення продукції (система БВП, 1955 р.).

2)         Горківська система „Якість, надійність ресурсів з перших виробів” (ЯНАРЗПВ, 1958 р.).

3)         Ярославська система наукової організації робіт з підвищення моторесурсу (НОРМ, 1962 р.).

4) Львівська система бездефектної праці (сбп, 1967 р.).

Система, метою управління якою було вдосконалення господарського механізму підприємства, об’єктом управління - ефективність виробництва і якості роботи, а показниками управління – показники ефективності виробництва і якості роботи, - це:

1)         Система управління виробничим об’єднанням і промисловим підприємством на базі стандартизації (СУ ВО і ПП, 1980 р.).