1.6 Особливості організаційної культури на кафедрі внз

Приступаючи безпосередньо до аналізу психологічних чинників формування організаційної культури в системі вищої освіти, слід насамперед визначити, що являють собою вищі навчальні заклади (як освітні організації), та які їхні основні характеристики.

Вищі навчальні заклади — це цілісні соціальні утворення, які мають спеціальну структуру і які виконують специфічні функції у суспільстві (навчання, виховання та розвиток підростаючої особистості). На основі сучасних підходів щодо розуміння сутності організацій до основних характеристик ВНЗ як освітніх організацій, котрі повинні враховуватися в процесі професійного управління, слід віднести такі:

а) вищі навчальні заклади повинні бути відкритими системами, які

мають постійно враховувати зміни, що відбуваються в соціальному середовищі;

б) заклади мають швидко адаптуватися до нових підходів у суспільному

розвитку та трансформувати їх у новий зміст навчання, нові освітні та

інформаційні технології, нові стратегії взаємодії між учасниками

управлінського та навчально-виховного процесу, нові психологічні

характеристики учасників такої взаємодії;

в) щоб розвиватися відповідно до соціальних змін, освітні заклади

повинні постійно навчатися, тобто характеризуватися: стратегічним мисленням та баченням майбутнього; сильною корпоративною культурою; командним

принципом роботи та вільним обміном інформації;

г) враховуючи специфіку діяльності (навчання, виховання та розвиток

підростаючої особистості), освітні заклади повинні функціонувати на засадах

гуманістичного менеджменту.

Якщо перші три ознаки повинні бути притаманні практично всім типам організацій, то четверта ознака є особливо суттєвою саме для освітніх організацій.

Одним з найважливіших шляхів формування організаційної культури вищого навчального закладу є формування чітких уявлень у всіх учасників навчально-виховного процесу про бажаний образ навчального закладу, його місію, цілі, принципи та перспективи життєдіяльності. Визначення можливостей і умов для встановлення єдності у ціннісних орієнтаціях колективу. Надзвичайно важливим є здійснення спільної діяльності на основі бажаних ціннісних орієнтацій. З цією метою необхідно застосовувати такі методи впливу як мотивація, переконання, створення ситуацій новизни, успіху, опора на цікавість, парадоксальність, зацікавленість тощо, а також особистий приклад і спільну творчу діяльність. Найважливішим є те, що організаційна культура є інтегральним феноменом, який пов'язує місію освіти, філософію організації, відображену через мету діяльності освітнього закладу, та ціннісно-смисловий аспект професійного розвитку як майбутніх спеціалістів, так і викладачів ВНЗ. І головне, що організаційна культура вищого навчального закладу розвивається і може формуватися цілеспрямовано з урахуванням цілей та цінностей нової парадигми освіти та нових суспільних запитів.