Тема 3. Фінансове планування

1. Суть фінансового планування.

2. Сфери,принципи етапи та методи фінансового планування.

3. Фінансові плани, їх види

Фінансове планування - це один з елементів діяльності, пов'язаної з управлінням фінансами, складова частина всього народ­ногосподарського планування. Це науково-обгрунтований процес визначення джерел створення і напрямів використання фінансових ресурсів в економіці держави, території, господарської одиниці з метою забезпечення соціально-економічного розвитку, забезпечення оптимального розподілу ВВП.

Об'єктом фінансового планування ви­ступають фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу валового національного продукту, найважливішими серед них є прибуток, амортизаційні відрахування, податки, обов'язкові збори до цільових фондів та ін.

Сфери фінансового планування

За економічним призначенням і роллю в процесі розширеного вітворення фінансове планування можна поділити на дві самостійні і водночас взаємопов’язані сфери:

1. зведене фінансове планування в масштабах держави, регіону, у межах певних господарських об’єднань (концернів, асоціацій, фінансово-промислових груп);

2. індивідуальне фінансове планування на рівні господарської структури, бюджетної установи.

Принципи фінансового планування:

- комплексного підходу до основних параметрів економічного і соціального розвитку в тісному взаємозв’язку наявними фінансовими можливостями;

- оптимального використання фінансових ресурсів із метою першочергового забезпечення фінансовими ресурсами пріоритетних напрямів розвитку економіки та соціальної сфери;

- наукова обґрунтованість, яка передбачає проведення розрахун­ків фінансових показників на основі певних методик, з врахуванням кращого досвіду; використання засобів обчислювальної техніки, економіко-математичних методів, які передбачають багатоваріантність розрахунків і вибір найоптимальнішого з них;

- єдність фінансових планів полягає в єдності фінансової політи­ки, єдиному підході до розподілу валового національного доходу, єдиній методології розрахунку фінансових показників та ін.;

-безперервність, яка означає взаємозв'язок перспективних, пото­чних і оперативних фінансових планів;

-стабільність, тобто незмінність показників фінансових планів.

Методи фінансового планування:

• нормативний, що передбачає розрахунок фінансових показників на основі прогресивних норм і нормативів формування й використання фінансових ресурсів;

• балансовий, що передбачає відповідність видатків джерелам їх покриття та ув’язку всіх розділів фінансового плану, фінансових і виробничих показників;

• економіко-математичний, що грунтується на розробленні математичної моделі фінансової діяльності підприємства або держави в плановому періоді;

• метод коефіцієнтів, який передбачає виконання фінансових розрахунків на основі визначення відповідних коефіцієнтів;

• метод економічного аналізу, що передбачає аналіз фактичних показників фінансової діяльності за попередній період, визначення факторів, які можуть вплинути на фінансову діяльність у плановий період, розрахунок індексів та коефіцієнтів їх впливу.

Етапи фінансового планування:

1.Аналіз використання показників фінансових планів за попередній період.

2.Розрахунки доходів і видатків на плановий період.

3.Збалансування доходів і видатків фінансового плану.

Фінансові плани – це плани формування, розподілу та використання фінансових ресурсів. Їх особливістю є те, що вони складаються виключно у грошовій формі.

Фінансові плани складаються окремими підприємствами, органі­заціями, установами, їх об'єднаннями (баланси доходів і видатків, кошториси, бізнес-плани, платіжні календарі);

на рівні міністерств, відомств, державних комітетів, державних цільових фондів;

у розрізі окремих територій (місцеві бюджети), а також на рівні країни в ціло­му (Державний бюджет України, зведений бюджет, зведений баланс фінансових ресурсів).

За тривалістю дії розрізняють:

• перспективні фінансові плани (на період понад 1 рік);

• поточні (на 1 рік);

• оперативні (на квартал, місяць)

Види фінансових планів

Баланс доходів і видатків складається на підприємствах, це по­точний фінансовий план, розраховується на рік з розбивкою по квар­талах.

Платіжний календар - це оперативний фінансовий план. Головна мета його складання - спрогнозувати фінансовий стан підприємс­тва на певну дату, на відміну від балансу доходів і видатків, який складається за певний період

Бізнес-план - план реалізації певно проекту або угоди. Це не виключно фінансовий план, проте він містить розділи, в яких наво­диться розрахунок фінансових показників, таких як затрати, прибуток , рентабельність, строк окупності затрат. Бізнес-плани обов'язково складаються у випадках приватизації підприємства, продажу контро­льного пакета акцій на неконкурсних основах іноземному інвестору, при створенні підприємств з іноземними інвестиціями. Крім того, кредитні установи при наданні довгострокових позик вимагають представлення підприємствами бізнес-планів для обґрунтування по­вернення кредитів.

Кошторис доходів і видатків складають установи невиробничої сфери і, в першу чергу, бюджетні організації. Це основний плановий документ, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення бюджетною установою видатків, необхідних для досяг­нення цілей, визначених на рік. У кошторисі виділяють загальний і спеціальний фонди. У загальному фонді відображається рух коштів у зв'язку з виконанням бюджетною установою основних функцій, а у спеціальному фонді акумулюються доходи і відображається фінансування видатків спеціального призначення.

Бюджети - це фінансові плани, які складаються на рівні держави або її окремих адміністративно-територіальних формувань; вони зав­жди мають дві частини: дохідну і видаткову.

Дохідна частина вклю­чає податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

У видатковій частині вказуються напрямки витрачання коштів, які загалом визначаються бюджетною політикою, а також діючим порядком розмежування видатків між окремими бюджетами. Бюджети складаються на рік.

Особливістю державного бюджету як фінансового плану є те, що він має силу закону. Щорічно Верховна Рада України приймає Закон України про Державний бюджет.

Баланс фінансових ресурсів і витрат держави складається з ме­тою визначення обсягів фінансових ресурсів, що створюються в краї­ні, напрямків їх використання, збалансування доходів і витрат держа­ви. Крім того, за допомогою цього фінансового плану перевіряється обгрунтованість розрахунків показників державного бюджету, платіжного балансу, балансу доходів і витрат населення.