- •Тема №1: національна економіка: загальне та особливе
- •1. 1. Теоретичні аспекти виникнення та розвитку науки національної економіки
- •1.2. Історичні передумови виникнення дисципліни „національна економіка”
- •1.3. Показники .
- •Мал 1. Структурна схема валового сукупного продукту
- •Мал. 1 Структурна схема макроекономічних показників
- •1.4. Основні елементи соціальної структури національної економіки.
- •1.5. Національні моделі ринкової економіки країн світу
- •Запитання для самоконтролю тема №2: економічні теорії та базисні інститути національної економіки.
- •2. 1 Історичні аспекти теорії розвитку національної економіки.
- •2. 2. Сучасні напрямки розвитку національної економіки.
- •2. 3. Інститути національної економіки.
- •2. 1. Історичні аспекти теорії розвитку національної економіки.
- •2. 2.Сучасні напрямки розвитку національної економіки.
- •2. 3. Інститути національної економіки.
- •Запитання для самоконтролю
- •Список використаної літератури
- •3.1 Економічна теорія добробуту
- •3.2. Соціальний вибір і функція суспільного добробуту
- •3.3. Соціальна нерівність та перерозподіл доходів
- •3.4. Фінансування соціальної сфери
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •4. 1. Поняття та склад потенціалу національної економіки
- •4.2 Природно-ресурсний потенціал
- •4. 3. Демографічний та трудовий потенціал
- •4.4. Науково-технічний потенціал
- •4. 5. Інформаційний потенціал
- •4. 6. Виробничий потенціал
- •4. 7. Зовнішньоекономічний потенціал
- •4. 8. Екологічний потенціал
- •Список використаної літератури:
- •Тема №5: інституціональні чинники національної економіки
- •1. Економічна політика
- •5. 2. Фінансова політика.
- •3. Бюджетна політика
- •4. Передумови виникнення та розвитку податків.
- •Запитання для самостійного контролю
- •6.1. Суть, види та функції ринкової інфраструктури національного ринку
- •6.2. Система органів державного управління економікою та її функції
- •6.1. Суть, види та функції ринкової інфраструктури національного ринку
- •7.1. Основні засади теорії державного управління
- •7.3. Державне регулювання національної економіки
- •Список використаної літератури
- •8.2. Економічна демократія і її концепція.
- •8.3. Розвиток демократії як протидія бюрократизації суспільства.
- •8.4. Економічна свобода і економічний порядок як прояв економічної демократії.
- •Запитання для самоконтролю
- •Список використаної літератури
- •Тема 9. Структурна перебудова національної економіки.
- •9.1. Роль і характеристика соціальної структури національної економіки.
- •9. 2. Організаційна структура національної економіки.
- •9. 3. Відтворювальна структура національної економіки.
- •9. 4. Структура видів економічної діяльності національної економіки.
- •9. 5. Регіональна структура національної економіки.
- •9. 6. Структурні зрушення в економіці України.
- •1.Суть державного програмування, види програм. Цільові комплексні програми розвитку національної економіки.
- •10.2. Програма економічного та соціального розвитку. Міжнародні програми.
- •3. Прогноз та прогнозування національної економіки.
- •3. 4. Принципи та методи прогнозування.
- •Методи прогнозування
- •Тема 11. Політика економічного зростання в національній економіці.
- •11.1.Суть і характеристика економічного зростання. Основні теорії та моделі економічного розвитку.
- •11.2. Стадії економічного зростання та розвитку.
- •Стратегічна модель економічного розвитку України.
- •11.1.Суть і характеристика категорій «економічний розвиток» та «економічне зростання». Основні теорії та моделі економічного розвитку.
- •Графічні моделі економічного розвитку
- •Показники економічного розвитку
- •Посткейнсіанські теорії економічного зростання та розвитку
- •Неокласична теорія економічного зростання та розвитку
- •Інституціональна теорія економічного зростання та розвитку
- •Моделі економічного розвитку країн, що розвиваються
- •11.2. Стадії економічного зростання та розвитку.
- •11.3. Стратегічна модель економічного розвитку України
- •Тема 12. Інституціональні форми інтеграції національної економіки в світове господарство
- •12. 1. Світове господарство: структура, тенденції розвитку. Показники відкритості економіки. Зовнішньоекономічна безпека національної економіки.
- •12. 2. Форми і механізми інтеграції національної економіки у світове господарство
- •12.3. Економічна інтеграція України у світове господарство.
- •12. 1. Світове господарство: структура, тенденції розвитку. Показники відкритості економіки. Зовнішньоекономічна безпека національної економіки
- •12. 2. Форми і механізми інтеграції національної економіки у світове господарство
- •1. За територіальними ознаками:
- •2. За об'єктами купівлі-продажу:
- •Види поширення вез і їх особливості
- •Розподіл держав за об'єктами спеціалізації національної економіки
- •12.3. Економічна інтеграція України у світове господарство.
- •Систематизація пріоритетів національної економіки України за етапами історичного розвитку
- •Рейтингова оцінка інвестиційної привабливості вез і тпр в Україні (початок ххі століття)
- •Основні акценти управління національними економіками провідних країн світу
4. 7. Зовнішньоекономічний потенціал
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) - поняття багатогранне й включає наступні види діяльності: зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування, міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції. Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Формами зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт, формами виробничої кооперації - спільне виробництво на основі спеціалізації, спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів, підрядна кооперація та ін. У сучасних умовах зовнішньоекономічні зв’язки стають могутнім засобом науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки, оскільки оволодівати найновішими досягненнями науки й техніки без інтенсивного обміну результатами наукових досліджень, різноманітними товарами й послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси і темпи розвитку. Зовнішньоекономічний потенціал будь-якої країни характеризується реалізаціє частини валового внутрішнього продукту країни за кордон (експорт) й ввезенням у країну чистого валового національного продукту (імпорт). Основним документом, що регламентує ЗЕД в Україні, є Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91 р. № 959 – XII. Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, надання підприємствам і організаціям, що випускають конкурентоздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.
Важливим завданням в розвитку зовнішньоекономічного комплексу країни являється об'єднання виробничих і зовнішньоекономічних видів діяльності в єдину органічну, успішно функціонуючу систему. Умовами успішного розвитку зовнішньоекономічного комплексу сьогодні являються: - зміцнення і нарощування експортного потенціалу; - активна участь в різних формах міжнародного спільного підприємництва; - підвищення конкурентоздатності підприємств і виробничо-господарського комплексу; - розширення самостійної діяльності підприємств, фірм регіонів країни в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Регулювання ЗЕД в Україні здійснюється з урахуванням наступної мети: - забезпечення збалансованості економіки і рівноваги внутрішнього ринку країни; - стимулювання прогресивних ринкових структурних змін в економіці; - створення сприятливих умов для входження економіки України в систему міжнародного розподілу праці. Державне регулювання повинно забезпечити: - захист економічних інтересів України і законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічних відносин; - створення рівних можливостей для суб'єктів ЗЕД з метою розвитку всіх видів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності; - розвиток конкуренції і ліквідацію монополії. Отже, основним напрямком зовнішньоекономічного потенціалу національної економіки є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва з державами СНД, країнами Східної Європи, розвиненими країнами світу. Зовнішньоторгові організації та інші виконавчі структури України повинні не тільки реалізовувати продукцію на традиційних ринках, а й виходити на нові перспективні регіони.
Серед комплексу невідкладних завдань щодо забезпечення ефективного включення України у світове господарство і міжнародне співробітництво першочергове значення має формування механізму зовнішньоекономічних зв'язків, тобто його теоретична розробка та практичне втілення в життя. При цьому йдеться про створення фактично нового механізму, який має регулювати взаємовідносини України з навколишнім світом на принципово нових ніж раніше засадах, тепер уже як самостійного суб'єкта міжнародних економічних відносин. Під механізмом зовнішньоекономічних зв'язків слід розуміти сукупність конкретних форм зв'язків, а також систему правових, організаційно-управлінських та фінансово-економічних важелів, які забезпечують ефективну взаємодію національних народногосподарських структур із світовими як на макро-, так і мікрорівнях, з метою прискорення розвитку продуктивних сил країни та підвищення соціально-економічних показників життя її громадян. Виходячи з принципів міжнародного поділу праці, геополітичного становища України, характеру розвитку її продуктивних сил, існуючих науково-технічного та ресурсного потенціалів, механізм зовнішньоекономічної діяльності, що формується в країні, повинен забезпечити реалізацію головної стратегічної мети в сфері зовнішньоекономічної політики - інтеграцію народногосподарського комплексу України у світову господарську систему, що передбачає досягнення таких цілей:формування повноцінної ринкової системи господарства, яка базувалася б на загальноприйнятих у світовій практиці принципах, нормах та економічних механізмах;використання можливостей світового ринку для структурної перебудови національного господарства; перетворення зовнішньоекономічної сфери в активний фактор динамічного та високоефективного економічного зростання. Практичні заходи щодо створення нового механізму зовнішньоекономічних зв'язків передбачають вирішення трьох основних блоків проблем: - формування необхідної законодавчої бази; - створення відповідного економічного середовища; - розвиток інституційних структур, що регулюють зовнішньоекономічні зв'язки. Важливою передумовою й одночасно необхідною основою налагодження та поглиблення економічного співробітництва із зарубіжними партнерами є розвиток правової бази для такого співробітництва. Світова практика свідчить про те, що у міру інтенсифікації міжнародних господарських зв'язків, якісного та кількісного їх зростання надзвичайно ускладнюється характер взаємовідносин між учасниками, що потребує чіткого правового регулювання як на національному, так і наднаціональному рівні. Так, у Європейському Союзі щорічно приймається до 500 законодавчих актів, спрямованих на вдосконалення правового режиму, що обслуговує його господарський механізм.
