4. 6. Виробничий потенціал

Виробничий потенціал — це сукупність вартісних і натурально-речовинних характеристик виробничої бази, що виражається в потенційних можливостях провадити продукцію певного складу, технічного рівня і якості в необхідному обсязі". Виробничий потенціал підприємства — це властивість носія забезпечити виготовлення продукції певної номенклатури, що відповідає вимогам ринку за вихідними характеристиками, якістю, асортиментом, по максимуму, з орієнтацією не на попит, а на загальну місткість ринку цієї або альтернативної (що її виробництво забезпечено функціональним потенціалом відповідної системи) продукції. Найменшим елементом в системі оцінки потенціалу підприємства є частковий елемент, який відповідно є носієм часткового потенціалу. Частковий потенціал елементу носія — індивідуальна властивість елементу носія, вимірювана у відповідних натуральних, умовно-натуральних або вартісних показниках, яка забезпечує здатність носія задовольнити вимоги щодо виконання потрібних часткових функцій, що залежать від конкретних умов використання носія у складі функціонального елементу. Частковий потенціал елемента проявляється або як потенціал використання, або ціни продажу. Потенціал напрямку використання часткового елементу є властивістю, що забезпечує виконання окремих конкретних операцій по виготовленню, збуту, інформаційному або іншому забезпеченню виробничого процесу. Вона відображується існуючими технічними характеристиками та діапазоном, у якому вони можуть бути розширені або створені зі зміною самого елементу, як носія часткового потенціалу. Цей діапазон встановлюється за технічними або економічними обмеженнями, оскільки зміна носія може стати неможливою внаслідок фізичних законів або конструктивних особливостей, хоча частіше це просто не має сенсу з точки зору економіки. Слід додати, що один і той самий об'єкт може використовуватись у різних функціональних системах, де напрямок використання буде різний. Так, наприклад, комп'ютер у системі управління підприємством буде використовуватись інакше, ніж у системі управління технологічним процесом або у складській системі. Тому його потенціал буде оцінюватись за відповідним напрямком. Потенціал використання часткового елементу є основою для визначення потенціалу його ціни, як об'єкту продажу. Потенціал ціни продажу відокремленого об'єкту відображує властивість об'єкта оцінки, що перестав бути частковим елементом носія потенціалу більш крупного об'єкту (підприємства), приносити власнику прибуток від продажу. Так, наприклад, верстат може бути складовим частковим елементом продукції, що її виготовляє підприємство або його основних виробничих фондів і, відповідно, мати різні властивості. Але якщо підприємство перестає бути цілісним об'єктом, або за зміною технології верстати виводять з експлуатації, їхні властивості дорівнюються з готовою продукцією, за виключенням рівня зносу верстату, який був у експлуатації. Крім того, доки верстат входив до складу товару, що його виготовляло підприємство, на нього розповсюджувалися умови гарантійного терміну, після продажного обслуговування, він мав такі властивості, як потенціал розвитку у виробництві, де могла змінюватися його конструкція, матеріали, з яких він зроблений, технологія, за якою він виготовлявся, такі вихідні параметри як продуктивність, якість, рівень споживання енергії. Частковий елемент входить до складу діючого носія потенціалу підприємства тільки як складова частина функціонального елементу і забезпечує його властивості щодо виконання певних функцій. Слід додати, що результатом поєднання часткових елементів у функціональний, є поява таких властивостей функціонального елементу, яких окремий частковий не мав. Наприклад, окремий верстат виконує заданий трирозмірний ряд операцій у обсязі можливого фонду машино-годин роботи, але об'єднаний технологією з іншим обладнанням, він входить до складу функціонального елементу (система виробництва), який набуває властивість виготовляти готову продукцію. Виготовлення готової продукції — це вже функція функціонального елементу, який має свій потенціал. Повний потенціал функціонального елементу — це властивості системи, яка створена у складі підприємства з метою забезпечення вимог усіх інших елементів носія щодо їх поповнення за рахунок зовнішнього середовища через відповідні ринки, або для реалізації властивостей підприємства відносно зовнішнього середовища. Ринковий потенціал функціонального елементу забезпечує лише одну функцію: зв'язок із зовнішнім середовищем через відповідні ринки — наприклад енергетичний, сировинний або ринок виготовленої продукції. Слід відмітити, що згідно характеру функціонального елементу, змінюється його позиція в обміні. Енергетичний та сировинний ринок виступають як сторона, що забезпечує пропозицію, а елемент забезпечує попит. А ось ринок продукції відносно підприємства є стороною, що забезпечує попит, а відповідний елемент підприємства — пропозицію. Продукція, як вже вказувалося, є особливим частковим елементом, оскільки має властивість до розвитку і можна встановити економічний еквівалент результату реалізації цього потенціалу розвитку елемента. Якщо це взуття — може бути подовжено строк його використання за фізичним зносом, або за моральним старінням у світі моди, якщо верстат — можливе зниження витрат на енергію, зменшення втрат від браку з підвищенням жорсткості та точності конструкції, т.д. Сукупність ринкових потенціалів усіх функціональних елементів, поєднана з властивістю підприємства виступати у якості об'єкта оцінки на фондовому ринку, складає його загальний ринковий потенціал. Таким чином реалізується перехід від окремих ринкових функціональних потенціалів кожного елементу до загального потенціалу цілісного об'єкту, у складі якого вказані функціональні потенціали елементів будуть розглянуті докладніше.Загальний потенціал цілісного об'єкта — це його властивості, які складають для суб'єкта оцінки (власника або зовнішнього оцінювача) бажаний кінцевий результат, що відображає мету створення підприємства (чи загрозу, яку потрібно нейтралізувати, для конкурентів). Повні потенціали кожного функціонального елементу специфічні. Як властивості носіїв (систем), вони забезпечують кількісні та якісні характеристики послуг, які інші елементи забезпечити не в змозі. Так, система забезпечення кадрами формує необхідний фонд робочого часу за якістю та кількістю труда для усіх систем і підрозділів підприємства. Система енергозабезпечення отримує, трансформує, розподіляє вхідну енергію між усіма функціональними елементами. Те саме можна сказати про систему постачання, фінансову систему та систему розвитку й підтримки. Виключення складають об'єднані у один блок системи виробництва та реалізації продукції. Система виробництва напряму забезпечує продукцією лише систему реалізації, а усі інші системи забезпечує лише опосередковано, через систему реалізації та фінансову систему, яка поповнюється за рахунок продажу продукції і отримання прибутку. Система виробництва забезпечує необхідний комплект типорозмірів обробки за кількістю і якістю машино-годин. Ця система не має прямого виходу на інші системи всередині носія, а на ринок — тільки через систему реалізації продукції. Проте вона впливає на ринок своєю властивістю забезпечити певний обсяг продукції у номенклатурі та асортименті. що lie може не враховувати конкурент, оскільки це обмежує його сегмент ринку. Іноді таку властивість позначають як виробничий потенціал підприємства, але не слід забувати, що готова продукція — це ще не товар, щоб вона стала товаром, потрібен цілісний посій, підприємство в системі ринкових відносин.