- •Порядок виконання робіт:
- •1 Приклад виконання самостійної роботи
- •Рішення у MathCad
- •Рішення у Pascal
- •Блок-схема алгоритму розрахунку розмірів позначки під прошивку
- •2 Самостійна робота 1
- •Мета роботи: придбати навички автоматизованого розрахунку оптимальних параметрів процесу розкачування кільця на оправці. Порядок розрахунку
- •Формульний алгоритм розрахунку параметрів процесу розкачування кільця
- •3 Самостійна робота 2
- •Дані для розрахунку
- •Порядок розрахунку параметрів технологічного процесу
- •4 Самостійна робота 3
- •Дані для розрахунку
- •Порядок розрахунку параметрів технологічного процесу
- •1Самостійна робота 4
- •Дані для розрахунку
- •Порядок розрахунку
- •7 Самостійна робота 6
- •Дані для розрахунку
- •Порядок розрахунку
- •10 Самостійна робота 9
- •Мета роботи: визначити масу падаючих частин молота і кількість ударів для осадки заготовки зі сталі. Дані для розрахунку
- •Порядок розрахунку
- •Розрахунок маси падаючих частин для осадження заготовки
- •Порядок розрахунку
- •Порядок розрахунку
- •14 Самостійна робота 13
- •Мета роботи: визначити норми витрати металу і витрат коштів на метал при різанні на прес-ножицях. Дані для розрахунку
- •Порядок розрахунку
- •1 Визначення маси заготовки:
- •Перший спосіб
- •Другий спосіб
- •18 Самостійна робота 17
- •Дані для розрахунку
- •Порядок розрахунку
- •21 Самостійна робота 20
- •22 Самостійна робота 21
- •Порядок розрахунку
- •23 Самостійна робота 22 витяжка прямокутних коробок
- •Порядок розрахунку
- •24 Самостійна робота 23 розкрій листа при штампуванні г-подібних деталей з листа з перемичками
- •Порядок роботи
- •С писок рекомендованої літератури
- •22/2005. Підп. До друку 04.07.08. Формат 60х84/16.
- •84313, М. Краматорськ, вул. Шкадінова, 72
7 Самостійна робота 6
ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ЗАГОТОВКИ ДЛЯ КІЛЬЦЯ,
ОДЕРЖУВАНОГО РОЗКАЧУВАННЯМ НА ОПРАВЦІ
Мета роботи: визначити параметри заготовки для кільця, одержуваного розкачуванням на оправці (рис. 8).
Дані для розрахунку
Рисунок 8 - Параметри кільця |
Варіант 1: Dн, мм = 982; Dвн, мм= 822; В1, мм= 200; h1, мм= 80.
|
Варіант 2: Dн, мм = 100; Dвн, мм= 750; В1, мм= 200; h1, мм= 125. |
Порядок розрахунку
1 Визначити приблизне розширення:
,
де = 1,05...1,1 – коефіцієнт, що враховує втрати металу на вигар і видру.
2 Визначити початкову ширину (висоту) заготовки:
B0 = B1 - B'.
3 Визначити діаметр прошивня (уточнений):
4 Вибрати діаметр суцільного прошивня (табл. 8).
Таблиця 8 - Діаметри прошивнів
dпр,мм |
40 |
50 |
60 |
70 |
85 |
100 |
115 |
130 |
150 |
175 |
200 |
230 |
5 Визначити діаметр оправки:
dопр = (0,91...0,94) dпр.
6 Визначити об'єм заготовки:
Vзаг = (Vпок + Vвидр) ;
Vвидр = 0,25B0 0,75d2пр,
де = 1,03 - відсоток угару.
7 Визначити розміри початкової заготовки:
.
8 Визначити діаметр осадженої заготовки:
.
9 Визначити товщину стінки заготовки після осадки і прошивки:
h0 = (Dос – dпр)/2.
10 Величина обтиснення стінки заготовки при розкачуванні:
H = h0 – h1.
11 Ступінь деформації за товщиною стінки:
= (h0 – h1)/h0 = H/h0.
12 Визначити середню ширину заготовки за весь процес розкачування:
Вср = (В0 – В1)/2.
13 Визначити параметр h0 / Bср.
14 Визначити коефіцієнт K':
.
15 Визначити розширення:
.
16 Остаточні розміри заготовки після осадки і прошивки:
B'0 = B1 - B 5,
якщо B' > B, то брати +5;
B' < B, то брати –5;
,
де = 1,1…1,15;
або
(наближені розміри прошивки).
8 САМОСТІЙНА РОБОТА 7
ВИЗНАЧЕННЯ ОБ'ЄМУ ПОКОВКИ ДИСКА І ВСТАНОВЛЕННЯ
РОЗМІРІВ ЗАГОТОВКИ
Мета роботи: визначити об'єм поковки диска (рис. 9) і встановити розміри заготовки.
Дані для розрахунку
DТ = 1000 мм
Нпок = 250 мм
Рисунок 9 - Параметри поковки
Порядок розрахунку
1 Визначити об'єм циліндричної частини:
Vц = 0,785D2ТНпок
Мц = Vц; = 7,85.
2 Визначити попередні розміри поковки:
Н'0 = Vц / F'0 = Vц / 0,785 D'02.
D'0 вибирають із розумінь раціонального співвідношення розмірів заготовки, забезпечення заданого укова від осадки.
3 Попередньо визначаємо деформації при осадці заготовки:
.
4 Попередньо визначаємо об'єм поковки з урахуванням бочкоподібності:
V'пок = 100 Vц / (100 – К '); К '= (Vб / Vпок)100% - визначаємо за відомими величинами ' и D'0 / Н'0, за графіком на рисунку10.
Рисунок 10 - Залежність відносної величини об'єму металу К', що йде на
бочкоутворювання, від відносної 'отн
і відношення
.
5 Попередньо обчисляємо об'єм заготовки:
V'заг = V'пок 100 / (100 - Vу),
де К = 3…4,5% - коефіцієнт угару;
М'заг = V'заг.
6 Обчислення остаточних розмірів початкової заготовки:
,
де n = 1…3;
.
При цьому повинна виконуватися така умова:
.
Якщо ця умова не виконується, то попередні розміри D'0 і Н'0 зменшують доти, поки К' буде збільшуватися менше ніж на 1%. Якщо при перерахунку ' зміниться так, що викликає зменшення К', то розміри заготовки не перераховуються (заготовка буде більших розмірів, що компенсує неуточнені відхилення дійсних розмірів від прийнятих). Якщо ' зміниться так, що К' збільшиться більш ніж на 1%, то необхідно зробити перерахунок операції осадки.
7 Визначаємо відношення розмірів і фактичного ступеня деформації:
D'0 / Н'0 ; = (Н0 - Нпок) / Н0.
За зазначеним вище графіком уточнюємо D'0 / Н'0 і фактично при К< К '; V'пок = Vпок ; V'заг = Vзаг ; Vб = V'пок - Vц ; Мб = 7,85Vб .
При К>>К' необхідно коригування розмірів заготовки.
9 Визначаємо
,
де
.
10 Вибір маси злитка і коригування розміру заготовки, що потрібно вирубати з білета.
Нековальські відходи складають:
= Мпр + Мпд + Муг,
де Мпр – маса відходу з прибутку злитка (19,5…21)%;
Мпд – маса відходу з донною частиною злитка (3,5…4,5)%;
Муг – маса відходу на угар: 3% - 1 нагрівання; 4,5 - 2 нагрівання; 6% - 3 нагрівання; 7,5 - 4 нагрівання.
11 За нормами вибирають злиток і визначають вихід придатного зі злитка :
= Мпок / Мсл 100%.
Якщо діаметр сбілетованого злитка менше D0, тобто D0 > Dбил, то необхідно перерахувати довжину заготовки:
.
12 Якщо D0 / H0 відрізняються від Dбил і Lзаг то роблять перевірку, визначають Dбил / Lзаг, '' = (Lзаг - Нпок) / Lзаг і за кривими визначають К''. Якщо К'' < К, то перерахунку процесу осадки не потрібно. У противному випадку виконується перерахунок процесу осадки.
13 Список вибрати за таблицею [1].
Вивести до друку таблицю і програмно визначити параметри злитка.
9 САМОСТІЙНА РОБОТА 8
ВИЗНАЧЕННЯ МАСИ ЗЛИТКА І РОЗМІРІВ ПОЧАТКОВОЇ
ЗАГОТОВКИ ПРИ КУВАННІ
Мета роботи: визначити масу злитка і розміри початкової заготовки при куванні (рис.11).
Дані для розрахунку
Рисунок 11 - Параметри поковки |
Варіант 1: В, мм = 830 Н, мм = 80 L, мм = 1530
|
Варіант 2: В, мм = 600 Н, мм = 50 L, мм = 1000
|
Порядок розрахунку
1 Беремо відносну подачу
l/Bcp = 0,75...1,0,
де l - абсолютна подача, рівна (0,8...1,0)А;
А - ширина бойків;
Bcp= 0,5(a+B) - середня ширина заготовки;
a - сторона квадрату;
B - ширина поковки.
Розрахунок сторони квадрата a проводиться за формулою
.
Вибрати сторону квадрату за таблицею 9
Таблиця 9 - Сторона квадрату заготовки
а, мм |
40 |
60 |
80 |
180 |
200 |
220 |
250 |
280 |
300 |
320 |
360 |
400 |
4 Приблизно (для контролю) сторону квадратної заготовки можна визначити за формулою
a=0,2(2H + 3B).
5 Величина укова
.
6 Визначаємо максимальний діаметр круглої заготовки:
Dmax = 1,08a.
7 Розрахунок маси злитка і розмірів заготовки:
a) нековальські відходи = Mпр + Mпд + Mуг;
б) Мотх = 2 · 0,28 B2 H · 7,85;
в)
,
де Мпр = (19,5…21)%;
Мпд = (3,5…4,5)%;
Муг = 3% (одне нагрівання); 4,5% (два нагрівання); 6,9% (три нагрівання); 7,5% (чотири нагрівання).
8 Визначаємо значення витратних коефіцієнтів:
,
де M - маса прокату для всієї програми;
M - маса всіх деталей програми.
9 Вибираємо розміри сбілетованого злитка за таблицею 10.
Таблиця 10 - Параметри сбілетованого злитка
Dблицамм |
870 |
920 |
980 |
1050 |
1050 |
1120 |
1120 |
1170 |
1170 |
Lбил, мм |
2150 |
2330 |
2470 |
2330 |
2590 |
2510 |
2730 |
2500 |
2700 |
Vcл, мм |
13300 |
15000 |
19200 |
2100 |
23000 |
25500 |
2700 |
29000 |
30000 |
10 Визначаємо параметри заготовки:
a) Vзаг = (3Vпок + 2Vотх) ·1,03;
б)
;
в) lзаг/Dбил.
