Рішення у MathCad
Рішення у Pascal
program nametka;
Uses crt;
var
d,d0,h,d9,s,h1,d8,s1,s9,d1,h2:real;
u:integer;
begin
clrscr;
writeln('Практичне заняття 2 ');
writeln('Розрахунок позначки під отвір');
writeln;
writeln('Введіть діаметр поковки (mm)');
read(d);
writeln('Введіть діаметр отвору (mm)');
read(d0);
writeln('Введіть висоту поковки (mm)');
read(h);
writeln('Введіть штампувальний ухил (град)'); read(u);
d9:=24+0.00625*d; s:=0.45*sqrt(d-0.25*h-5)+0.6*sqrt(h);
if (d0<d9) then writeln(Отвір не прошивається ');
h1:=h/d0;
if (h1<0.4) and (h1<=1.7) then
begin
d8:=(d0-sin(u)/cos(u)*(h-s)/2)-3; s1:=0.65*s; s9:=1.35*s; d1:=0.12*d8+3;
writeln(' XX XX ');
writeln(' XXX XXX ');
writeln(' XXXXXXX XXXXXXX ');
writeln(' XXXXXXXXXXXXXXXXXXX Позначка з розкосом ');
writeln(' XXXXXXX XXXXXXX ');
writeln(' XXX XXX ');
writeln(' XX XX ');
writeln(' Для прошивки отвору застосовується позначка з розкосом ');
writeln(' Товщина перемички MAX= ',s9:4:2);
writeln(' Товщина перемички MIN= ',s1:4:2);
writeln(' Діаметр тонкої ділянки перемички D= ',d1:4:2); writeln;
end;
if (h1>0.4) and (h1<1.7) then
begin
writeln(' XX--------------XX ');
writeln(' XXX XXX ');
writeln(' XXXX XXXX ');
writeln(' XXXXXXXXXXXXXXXXXXXX Плоска позначка ');
writeln(' XXXX XXXX ');
writeln(' XX------------XX ');
writeln(' Для прошивки отвору застосовується плоска позначка ');
writeln(' Товщина перемички s= ',s:4:2); writeln;
end;
if (h1>1.7) then
begin
writeln(' XXXX--------XXXX ');
writeln(' XXXXX XXXXX ');
writeln(' XXXXXX XXXXXX ');
writeln(' XXXXXXXXXXXXXXXXXXXX ');
writeln(' XXXXXXXXXXXXXXXXXXXX Глуха позначка ');
writeln(' XXXXXXXXXXXXXXXXXXXX ');
writeln(' XXXXXX XXXXXX ');
writeln(' XXXXX XXXXX ');
writeln(' XXXX--------XXXX ');
writeln(' Для прошивки отвору застосовується глуха позначка ');
writeln(' MAX Висота позначки ');
h1:=0.9*d0; h2:=0.75*d0;
writeln(' Для верхнього штампа H1= ',h1:4:2);
writeln(' Для нижнього штампа H2= ', h2:4:2);
end;
end.
Блок-схема алгоритму розрахунку розмірів позначки під прошивку
2 Самостійна робота 1
АЛГОРИТМ АВТОМАТИЗОВАНОГО РОЗРАХУНКУ ПРОЦЕСУ
РОЗКАЧУВАННЯ КІЛЬЦЯ
Мета роботи: придбати навички автоматизованого розрахунку оптимальних параметрів процесу розкачування кільця на оправці. Порядок розрахунку
Розкачуванням кільцевої заготовки на циліндричної оправці (рис. 2) одержують вузькі за шириною (низькі) порожнисті поковки типу бандажів, віденців, кілець, обичайок, у яких співвідношення розмірів відповідають умовам
|
|
,де D, d, Н – зовнішній і внутрішній діаметри і ширина (висота) чистової деталі відповідно.
а б
а - після осадки і прошивки; б - поковки кільця після розкачування
Рисунок 2 - Ескізи вихідної заготовки після осадки і прошивки,
поковки кільця
Заготовку перед розкачуванням осаджують на висоту
Н1 - НП = В, |
|
де НП - висота (ширина) поковки;
В – розширення при розкачуванні.
Потім осаджену заготовку прошивають суцільним прошивнем (дрібні поковки до 300 мм діаметром) або порожнистим (великі поковки більше 300 мм діаметром). Після прошивки кільцева заготовка з розмірами Dо, do, Но, ho розкачується до поковочних розмірів Dк, dк, Вк, h1.
У якості робочого інструмента при розкачуванні застосовують верхній вузький плоский бойок і циліндричну оправку. Бойок повинний перекривати ширину поковки, для чого його розташовують довгою стороною паралельно осі оправки. Циліндрична оправка, виконуючи роль нижнього бойка, укладається у вирізи стояків. Розкачування здійснюють шляхом обтиснення стінки товщиною hо кільцевої заготовки за ряд послідовних обертів. Після кожного обтиснення оправку обертають разом із заготовкою для подачі нової ділянки.
У кожному оберті заготовки абсолютні величини обтиснення і подачі (кут повороту заготовки) мають бути постійними. При обтисненні стінки заготовки між бойком і оправкою витискується метал. Цей метал розтікається в трьох напрямках: у напрямку обтиснення (товщини стінки), у напрямку ширини заготовки (уздовж осі заготовки), у тангенціальному напрямку (на збільшення діаметрів). Ступінь деформації заготовки в кожному з зазначених напрямків оцінюють коефіцієнтами:
у напрямку обтиснення - ступінь деформації за товщиною стінки, коефіцієнт обтиснення
,
де ho - початкова товщина стінки до обтиснення;
h1 - товщина стінки після обтиснення;
у напрямку ширини заготовки - ступінь деформації уздовж осі заготовки - коефіцієнт розширення
|
|
,де Но - початкова висота заготовки до розкачування;
Вср1 - середня ширина поковки після розкачування;
у тангенціальному напрямку - коефіцієнт витягування
|
|
,де D ср 0 - початковий середній діаметр заготовки до розкачування;
D ср 1 - середній діаметр поковки після розкачування.
Коефіцієнти, що характеризують ступінь деформації у трьох напрямках, зв'язані між собою співвідношенням
h = В Т . |
|
Отже, у процесі розкачування кільцева заготовка піддається складному деформуванню. Деформація за шириною заготовки (розширення) ускладнює задачу: вона має бути мінімальною і керованою. Цим пояснюється трудність розробки оптимального режиму розкачування, що забезпечив би одержання кінцевих діаметрів Dк, dк і ширини Вк поковки під час досягнення заданої товщини стінки h1. Для цього необхідно безпомилково розрахувати ширину розширенняВ, що дозволить потім правильно визначити початкові розміри кільцевої заготовки (після осадки і прошивки), кількість обертів заготовки і величину обтиснення у кожному оберті. Помилка в розрахунку В призводить до неправильного визначення початкової ширини (висоти) кільцевої заготовки, унаслідок чого розкачуванням не можна одержати задані розміри поковки під час досягнення товщини стінки h.
Через неточність розрахунку розширення у виробництві часто удають до штучного поділу операції розкачування на попередню й остаточну. При цьому між ними вводиться проміжна осадка для коригування ширини (висоти) кільця.