- •Войтович р.В.
- •Опорний конспект
- •Тема 1.2. Завдання та функції методології та логіки наукових досліджень
- •Тема 1.3. Основні форми та рівні методології наукових досліджень
- •Тема 1.4. Сутність природничої та гуманітарної методології наукових досліджень
- •Висновки до розділу 1
- •Тема 2.2. Основні етапи становлення логіки і методології наукових досліджень
- •Тема 2.3. Проблема істини у науковому пізнанні.
- •Шкала істинності
- •Тема 2.4. Роль практики в процесі пізнання
- •Тема 3.1. Рівні пізнання: чуттєве, раціональне та інтуїтивне.
- •Тема 3.2. Форми чуттєвого та раціонального пізнання.
- •Тема 3.3. Основні рівні наукового пізнання: емпіричний та теоретичний.
- •3.1. Рівні пізнання: чуттєве, раціональне та інтуїтивне.
- •3.2. Форми чуттєвого та раціонального пізнання
- •Тема 3.3. Основні рівні наукового пізнання: емпіричний та теоретичний
- •Теоретичний рівень наукового дослідження
- •Емпіричний рівень наукового пізнання
- •Експеримент
- •Тема 3.3. Форми наукового пізнання
- •2. Проблема
- •Тема 3.4. Методи наукового пізнання
- •Висновки до розділу 3
- •Тема 4.1. Наука як соціальний інститут: основні підходи до визначення сутності.
- •Тема 4.2. Основні засоби розвитку науки. Тема 4.3. Ідеали науки та етика сучасного вченого
- •Тема 4.1. Наука як соціальний інститут: основні підходи до визначення сутності.
- •Історичний розвиток науки
- •Тема 4.2. Основні засоби розвитку науки.
- •1. Факти
- •2. Поняття та категорії
- •3. Принципи
- •4. Закон
- •5. Наукове знання
- •Тема 5.3. Ідеали науки та етика сучасного вченого
- •Висновки до розділу 4
- •Основні механізми підвищення
- •Тема 5.2. Сучасні концепції розвитку науки
- •Тема 5.3. Сучасний стиль наукового пізнання.
- •Тема 5.4 Проблема лженауки у сучасному науковому пізнанні.
- •Тема 5.5. Місце та роль науки у сучасному суспільстві.
- •Висновки до розділу 5
- •Нотатки до розділу 5
- •Тема 6.4. Технократичність культури наукової творчості.
- •Тема 6.2. Рівні методології наукової творчості.
- •Три форми наукової
- •Повнота
- •Інтегрованість
- •Структура спрощеності розуміння змісту проблеми
- •Тема 6.3. Технократичність культури наукової творчості. Правила та стандарти наукової творчості, як елементи наукової творчості.
- •Перевірки фальсифікації теорії
- •6.4. Методологія організації наукової діяльності.
- •Загальні принципи наукової праці:
- •Основні елементи самоорганізації:
- •Правила досягнення системності у науковій діяльності:
- •Тема 7.2. Методика вибору теми дослідження
- •Тема 7.3. Вивчення джерельної бази дослідження
- •Пошук, накопичення та обробка наукової інформації
- •Тема 7.4. Структура наукового дослідження
- •1. Вступ
- •2. Актуальність теми дослідження
- •3. Мета і завдання дослідження
- •4. Об’єкт і предмет дослідження
- •5. Робоча гіпотеза дослідження.
- •6. Теоретико-методологічна основа дослідження
- •7. Наукова новизна одержаних результатів
- •8. Практичне значення одержаних результатів
- •9. Висновки
- •Тема 7.5. Впровадження результатів наукового дослідження
- •Ефективність наукових досліджень
- •Тема 7.6. Вимоги до оформлення наукового дослідження (магістерської роботи)
- •Тема 7.7. Критерії рецензування та оприлюднення результатів наукового дослідження
- •Резензування наукового дослідження
- •Висновки до розділу 7
- •Мамардашвили м.К. Стрела познания. Набро-сок естественноисторической гносеологии. - м.:Языки русской культурн, 1996. - 304 с.
- •Эйнштейн а., Собрание научных трудов, т. 1, с. 568, м. 1965
- •Рекомендації до вивчення курсу розділ 1. Методологія наукових досліджень як прикладна теорія пізнання
- •Види навчальної діяльності, передбачені у розділі 1 Семінарське заняття 1
- •Види навчальної діяльності, передбачені у розділі 5 Семінарське заняття “Основні методологічні проблеми розвитку сучасної науки ”
- •Регирер е. И. Развитие способностей исследования. — м., 1994.
- •Форма звітності для завдання 6.1.1
- •Форма звітності для завдання 6.1.2
- •Форма звітності для завдання 6.1.3
- •Форма звітності для завдання 6.2.1.
- •Форма звітності для завдання 6.2.2
- •Форма звітності для завдання 7.1.1
- •Форма звітності для завдання 7.1.2
- •Форма звітності для завдання 7.1.3
- •Форма звітності для завдання 7.1.4
- •Форма звітності для завдання 7.2.1
- •Форма звітності для завдання 7.2.2
- •Форма звітності для завдання 7.2.3
- •Форма звітності для завдання 7.2.4
- •Форма звітності для завдання 7.3.1
- •Форма звітності для завдання 7.3.2
- •Форма звітності для завдання 7.3.3
- •3. Знання – це:
- •7. Структура спростування змісту проблеми:
- •9. Стандарти протистоять таким явищам як:
Тема 3.1. Рівні пізнання: чуттєве, раціональне та інтуїтивне.
Тема 3.2. Форми чуттєвого та раціонального пізнання.
Тема 3.3. Основні рівні наукового пізнання: емпіричний та теоретичний.
3.1. Рівні пізнання: чуттєве, раціональне та інтуїтивне.
Пізнання людиною світу, формування пізнавальних образів починається з чуттєвого контакту зі світом з так званого “живого споглядання”.
Основні підходи до розуміння сутності чуттєвого рівня пізнання
Пізнання починається з почуттів - людина володіє органами чуття, зору, осязання, слухом, смаком, обнянням. Завдяки їм вона здобуває відчуття. Саме відчуття пов’язують людину не лише із зовнішнім світом, але й явищами, які вона уявляє за допомогою своєї свідомості.
Основні стадії відчуття у процесі пізнання
Первинна форма відчуттів |
зовнішній світ “впечатується” в нашу психіку (відчуття є слідом від предмету); відчуття є приблизним відображенням предметів, своєрідними копіями; відчуття – це знаки предметів, зміст яких належить розшифрувати (уявні відчуття ні про що не свідчать і тому є особливо складними знаками); пізнання розвиваючись на ґрунті практики не є відбитком її фактів. |
Роль відчуття у процесі пізнання
Сутність відчуттів |
Відчуття у процесі пізнання |
Відчуття в результаті трансформації |
Результат чуттєвого пізнання |
здібністю людини є комбінувати, поєднувати та порівнювати відчуття (Д.Локк) |
відчуття комбінуються (виникають складні відчуття) порівнюються (отримуються знання про відносини), в них завдяки абстракції виділяється ідея |
ідеї |
відчуття дають вичерпні знання про предмет |
відчуття підпадають під дію позачуттєвих апріорних принципів (І.Кант) |
відчуття упорядковуються на основі принципів |
структурованість відчуттів |
нове знання, яке отримане завдяки відчуттям напряму не можна приписувати предметам, але воно дозволяє успішно оперувати ним |
відчуття (завдяки уявленню, згадуванню та фантазії) дозволяють будувати низку феноменів (Е.Гуссерль) |
відчуття втягуються в потік уявлення, яке веде до ейдосу – значно складнішому відчуттю, ніж первинний матеріал |
ейдос, т.б. ідея з багатим чуттєвим змістом |
нове знання дозволяє інтерпретувати фундаментальні відчуття та ці проінтерпретовані відчуття співвідносити з предметами |
Завдяки чуттєвому пізнанню людина отримує свої свідчення про все те, що її оточує, і що викликає у неї відповідні відчуття. Людина володіє унікальною здібністю чуттєвого ставлення до світу, завдяки чому фактично і можливим є пізнання. Але таке чуттєве ставлення поєднується у людини обов’язково з мисленням та поясненням, які відносяться до раціонального пізнання.
|
|
|
|