3. Закони риторики
Предмет ораторського мистецтва розкривається через низку законів: концептуальний закон, закон моделювання аудиторії, стратегічний закон, тактичний закон, мовленнєвий закон, закон ефективної комунікації та системно-аналітичний закон.
Концептуальний закон формує і розвиває вміння всебічно аналізувати предмет дослідження та вибудовувати систему знань про нього (задум і концепцію). Це базовий закон риторики, який за своєю суттю передбачає пошук істини шляхом всебічного аналізу предмета (створення концепції). Процес розробки концепції складається з такої послідовності дій: своє бачення теми; аналіз теми; залучення людського досвіду до аналізу обраної проблеми; пропускання чужого досвіду крізь призму свого бачення і формування власних позицій.
Сутність закону моделювання аудиторії така: не існує безадресних промов. Тобто кожна промова має свого певного, конкретного адресата, аудиторію, і чим краще оратор знає свою аудиторію, чим ретельніше він окреслить її портрет, тим ефективнішою буде його промова. Закон аудиторії формує і розвиває в ораторові вміння вивчати систему ознак аудиторії (індивідуально-особистісних, соціально-демографічних, соціально-психологічних) і, основуючись на них, вести прицільний пошук ідеї та шляхи подальшого її розкриття.
Стратегічний закон формує і розвиває в особистості вміння розробляти програму діяльності на основі певної концепції знань і зважаючи на характеристику аудиторії: визначення цільової установки діяльності, виявлення й вирішення суперечностей у досліджуваних проблемах, формулювання основної думки і власної позиції (тези). Наявність тези дозволяє уникнути беззмістовного викладу концепції.
Під тактичним законом розуміється сукупність принципів, способів і засобів (прийомів) реалізації стратегії, тобто розгортання й доведення тези. Цей закон формує і розвиває в особистості вміння оперувати фактами, вибудовувати композицію при застосуванні комплексу основних принципів (логічних та дидактичних), композиційних прийомів та вибору способів розгортання тези. Крім того, тактика — це і використовування засобів активізації мисленнєвої активності аудиторії. Основою цього закону є аргументація – логічне обґрунтування тези шляхом доказу, переконання. «Перш ніж випустити слова з нижньої частини голови, пропусти їх спочатку через верхню частину» (Цицерон).
Мовленнєвий закон відбиває процес вираження думки в словесній формі – системі комунікативних якостей мовлення: правильність, виразність, ясність, точність, багатство, образність, стислість, доцільність. Наслідком дотримання мовленнєвого закону є вміння людини втілювати свою думку в словесну дію — інтелектуальну і чуттєву (передаючи зміст думки і своє ставлення до неї вербальним способом і підбором емоційно забарвлених слів).
Закон ефективної комунікації (динаміки діяльності оратора) є законом «виконання» вже підготовленої промови. Він формує й розвиває вміння встановлювати, зберігати й закріплювати контакт зі слухацькою аудиторією як необхідну умову успішної реалізації продукту мисленнєво-мовленнєвої діяльності.
Контрольно-аналітичний закон — це оцінка оратором власного стану, результатів мовної діяльності (промови), це вміння оцінювати якість і ефективність виступу. Закон формує і розвиває в особистості вміння рефлексувати, виявляти й аналізувати власні відчуття, робити висновки з помилок — своїх і чужих, а відтак, уміти аналізувати публічні виступи і знати ймовірні практичні результати впливу проголошеної промови.
Сукупність законів риторики можна виразити у риторичній формулі: Р=К+А+С+Т+М+ЕК+СА, де Р – риторика; К – концептуальний закон: А — закон моделювання аудиторії, С — стратегічний закон; Т — тактичний закон; М — мовленнєвий закон; ЕК— закон ефективної комунікації, СА — системно-аналітичний закон. Ця риторична формула становить певну цілісну систему, в якій кожний компонент зумовлює і доповнює інший, причому всі компоненти побудовані у суворій логічній послідовності. Концептуальний закон, закон моделювання аудиторії, стратегічний, тактичний, мовленнєвий закони, закон ефективної комунікації «працюють» на реалізацію мети оратора, тобто знання цих законів дає можливість людині грамотно впроваджувати задум (концепцію) у суспільстві. І, нарешті, закон системно-аналітичний поширює свою дію на всі попередні закони, бо опанування цього закону дозволяє людині, по-перше, оцінити якість самої концепції, по-друге, уважно проаналізувати весь процес впровадження, знати сильні й слабкі аспекти власної мисленнєво-мовленнєвої діяльності і тим самим зробити свою справу якнайкраще.
Розглянуті закони спрямовані на інтелектуальний розвиток людини, її ерудицію, розвиток таких якостей мислення, як самостійність, самокритичність, глибина, гнучкість, відкритість. Тобто знання й застосування цих законів сприяють розвиткові вищих інтелектуальних можливостей. Ораторське мистецтво насамперед вчить людину грамотно мислити, бо, як вважав Сократ, «все, що хочеш сказати, розглянь спочатку в голові своїй, тому що у багатьох язик передує самій думці».
Висновки
Риторика як наука і мистецтво ефективної переконуючої комунікації становить фундамент професіоналізму людини (юриста, дипломата, викладача, журналіста, політика тощо).
Риторика інтегрує необхідні знання з багатьох наук: лінгвістики, філософії, логіки, прагматики, психології, етики, поетики, етнології та ін.
Своєрідність риторики яскраво виявляється у таких її ознаках, як комплексність, інтегративність, системність, прикладна спрямованість, моральна зумовленість, універсальність.
Зміст сучасної риторики втілює риторична формула, яка становить цілісну систему семи логічно взаємопов’язаних законів організації та управління мисленнєво-мовленнєвою діяльністю. Основоположним є концептуальний закон, який формує і вдосконалює вміння всебічно аналізувати предмет дослідження і вибудовувати систему знань про нього.
Основними категоріями риторики є логос, пафос, топос, етос; основоположними розділами класичної риторики – інвенція, диспозиція, елокуція, меморія, акція.
Риторика розвиває в людині культуру мислення, мовлення, спілкування, полеміки.