5. Засоби графічного зображення статистичної інформації.

Статистичний графік – умовне зображення кількісних характеристик та їх співвідношень за допомогою геометричних образів чи географічних картосхем.

За способом побудови графіки поділяють на:

• діаграми – умовне відображення статистичних показників та їх співвідношень за допомогою ліній, фігур (рис.1.2-1.6);

• картограми – умовне відображення інтенсивності явища на геогра­фічній карті за допомогою кольору;

• картодіаграми – умовне відображення інтенсивності кількох явищ на геогра­фічній карті за допомогою кольору, ліній, фігур.

За формою геометричних образів діаграми поділяють на:

• лінійні (графік) – рис.1.2;

• площинні (секторні, стовпчикові, смужкові, кільцеві, пелюсткові) – рис.1.3-1.6;

• фігурні.

Залежно від мети найчастіше використовуються такі діаграми:

• для рядів розподілу – лінійні, стовпчикові, пелюсткові;

• для рядів динаміки – лінійні, стовпчикові, пелюсткові;

• для відображення взаємозв’язку – лінійні;

• для порівняння – лінійні, стовпчикові, пелюсткові;

• для відображення структури сукупності – секторні, кільцеві, пелюсткові.

Рис.1.2. Валовий внутрішній продукт України у фактичних цінах – приклад лінійного графіка

Рис.1.3. Структура доходів населення України у 2010 р. – приклад секторної діаграми

Рис.1.4. Частка товарів, вироблених на території України, у структурі роздрібного товарообороту торгової мережі підприємств, % - приклад стовпчикової діаграми

Рис.1.5. Демографічне навантаження в Україні на початок 2009 р., осіб на 1000 осіб працездатного віку – приклад смужкової діаграми

Рис.1.6. Індекси споживчих цін, % до відповідного періоду попереднього місяця (1-12 – місяці року) – приклад пелюсткової діаграми

6. Статистичні таблиці.

Статистичні таблиці та графіки

Найзручнішою для аналізу формою подання зведених статистичних даних є таблиці та графіки. За змістом статистичну таблицю можна розглядати як „статистичне речення”. Підметом таблиці є об'єкт дослідження: перелік одиниць сукупності, їх групи або часові інтервали. Звичайно підмет розміщують у лівій частині таблиці (у назві рядків). Присудок таблиці (верхні заголовки) – система показників, що характеризують підмет.

Залежно від структури підмета статистичні таблиці поділяють на:

- прості – таблиці, де підмет не ділиться на групи;

- групові – таблиці, де підмет ділиться на групи за однією ознакою;

- комбіновані – таблиці, де підмет ділиться на групи за двома і більше ознаками.

Залежно від структури присудка статистичні таблиці поділяють на таблиці простої або складної структури.

Складання статистичної таблиці відбувається в два етапи: проектування макету таблиці (рис.1.1), заповнення таблиці статистичними даними.

			Код
Назва таблиці
	Верхні заголовки
А	1	Нумерація колонок	n	Підсумкова колонка
Бокові заголовки		Поле таблиці
				Підсумковий рядок

Підмет

Присудок

Рис.1.1. Макет ста­тистичної таблиці у загальному вигляді

Правила оформлення статистичних таблиць:

1) назва таблиці, заголовки рядків і граф мають бути чіткими, лаконічними, без скорочень; у назві вказується об'єкт, його часова і географічна оз­наки; якщо назви окремих граф (рядків) повторюються, мають однакові терміни або однаковий зміст, то їх доцільно об'єднати спільним заголовком;

2) у верхніх і бокових заголовках вказують одиниці вимірювання з використанням загальноприйнятих скорочень (т, грн.), іноді для них відводиться окрема графа; якщо одиниця вимірювання спільна для всіх даних, її зазначають над таблицею;

3) рядки та графи доцільно нумерувати; графу з назвою підмета позначають літерою алфавіту, інші графи – арабськими цифрами;

4) інформація, що міститься в рядках (графах) таблиці, узагальнюється в підсумковому рядку; якщо він завершує статистичну таблицю, то має назву „Разом”, якщо розпочинає – то за допомогою слово­сполучення „у тому числі” подається його деталізація;

5) округлення здійснюються у межах одного рядка чи графи з однаковим ступенем точності;

6) клітинки, дані в яких відсутні, заповнюються умовними знаками:

а) Х (знак ікс) – якщо клітинка, найчастіше підсумкова, не підлягає заповненню, оскільки це немає сенсу;

б) ... (три крапки) – якщо відомості про явище відсутні;

в) – (тире) – якщо явище відсутнє;

г) 0,0 або 0,00 (нуль) – якщо явище існувало, але у вимірах, менших за ті, що можуть бути виражені використаними в таблиці цифровими розрядами;

7) додаткова інформація, певні уточнення цифрових даних до таблиці подаються в примітці.