Тема 3. Зведення та групування статистичних даних
1. Статистичне зведення.
2. Групування як основа наукової обробки даних.
3. Основні класифікатори України.
4. Класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД).
5. Засоби графічного зображення статистичної інформації.
6. Статистичні таблиці.
1. Статистичне зведення.
Статистичне зведення - це наукова обробка первинних даних статистичного спостереження з метою отримання узагальнюючих характеристик досліджуваного явища чи процесу за рядом суттєвих для них ознак.
Види зведення за глибиною обробки статистичних даних:
- просте – підсумовування первинного статистичного матеріалу;
- складне – групування даних, розробка системи показників, підрахунок групових і загальних підсумків та виклад результатів зведення у вигляді статистичних таблиць чи графіків.
2. Групування як основа наукової обробки даних.
2.1. Сутність та види
Групування – розподіл одиниць сукупності на групи за істотними ознаками (атрибутивними чи варіаційними). Ознаку, що знаходиться в основі групування, називають групувальною.
Види групувань залежно від кількості групувальних ознак:
просте – групування за однією ознакою;
складне (комбіноване) – групування за 2 і більше ознаками.
Залежно від мети розрізняють такі види групувань:
- типологічне – проводиться для визначення найхарактерніших типів у неоднорідній сукупності (наприклад, у розподілі населення за рівнем економічної активності сукупністю є населення, ознакою – економічна активність, групами – а) економічно активне, б) економічно неактивне населення; найхарактернішою групою – група з найбільшою чисельністю населення);
- структурне – проводиться для визначення структури однорідної сукупності (наприклад, у розподілі населення за місцем проживання сукупністю є населення, ознакою – місце проживання, групами – а) міське, б) сільське населення; часткою групи – відношення чисельності населення в групі до загальної чисельності населення);
- аналітичне – проводиться для встановлення взаємозв’язку між двома і більше ознаками, одна з яких відображає причину (факторна), інші – наслідок (результативні), наприклад, за розподілом працівників за стажем роботи (факторна ознака) і розміром заробітної плати (результативна ознака), можна зробити висновок, що чим більший стаж роботи працівників, тим вищою є їх заробітна плата, тобто між цими ознаками існує прямий зв'язок.
Усі три види групування взаємопов'язані, доповнюють одне одного і часто застосовуються одночасно.
2.2. Правила формування груп
Якщо групування відбувається за атрибутивною ознакою, то груп буде стільки, скільки найменувань даної ознаки. Наприклад, ознака – стать населення, найменування ознаки: чоловіча, жіноча статі; кількість найменувань – 2; назви груп населення: чоловіки, жінки; кількість груп – 2.
Якщо групування проводять за варіаційною ознакою, то кількість груп залежить від таких факторів:
розмах варіації – різниця між максимальним і мінімальним значення ознаки;
кількість одиниць досліджуваної сукупності;
інтервал групування.
Чим більший розмах варіації, тим більше груп варто утворювати, щоб детально проаналізувати сукупність. Чим більша сукупність, тим більше груп потрібно утворювати, щоб їх характеристики були достатньо типовими.
Інтервал – це значення варіаційної ознаки в певних межах. Він має такі характеристики: нижня межа (найменше значення ознаки в інтервалі), верхня межа (найбільше значення ознаки в інтервалі), величина (різниця між верхньою і нижньою межею інтервалу). Чим більшою є величина інтервалу, тим менше груп вдасться створити.
Залежно від величини групувальні інтервали бувають:
рівні – інтервали з однаковою величиною; застосовують тоді, коли ознака змінюється у певних межах рівномірно;
нерівні – інтервали з різною величиною; застосовують тоді, коли ознака сукупності змінюється нерівномірно.
Величина рівних інтервалів визначається за формулою:
,
(1.1)
де xmax, xmin – відповідно найбільше і найменше значення ознаки в сукупності; m – кількість груп.
Кількість груп (табл.1.1) можна визначити за формулою американського вченого Стерджеса:
,
(1.2)
де n – кількість елементів сукупності.
Таблиця 1.1
Кількість груп, розрахована за формулою Стерджеса
Кількість елементів сукупності, n |
15-24 |
25-44 |
45-89 |
90-179 |
180-359 |
360-719 |
Кількість груп, m |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Величина нерівних інтервалів визначається дослідником самостійно з урахуванням необхідності сформувати групи з достатньо типовими для даної сукупності характеристиками. При дослідженні соціально-економічних явищ найчастіше будують інтервали, величина яких прогресивно зростає (0-50, 50-150, 150-350) або спадає.
Залежно від наявності меж групувальні інтервали бувають:
закриті – інтервали, що мають і нижню, і верхню межу (150-350);
відкриті – інтервали, що не мають нижньої або верхньої межі; найчастіше відкритими бувають перший і останній групувальні інтервали (350 і більше).
Правила формування груп з рівними закритими інтервалами:
1) нижня межа першого інтервалу – це найменше значення ознаки в сукупності;
2) верхня межа першого інтервалу – це сума нижньої межі першого інтервалу та величини інтервалу;
3) нижня межа другого інтервалу – це верхня межа першого інтервалу;
4) верхня межа другого інтервалу – це сума нижньої межі другого інтервалу та величини інтервалу;
5) і так далі;
6) верхня межа останнього інтервалу – це найбільше значення ознаки в сукупності.
!!!! Приклад 1
Згрупуйте показники роботи 15 підприємств:
- за ознакою «Середньооблікова чисельність працюючих» здійснити групування на рівні інтервали;
- за ознакою «Обсяг реалізованої продукції» утворити 4нерівних інтервали, зростаючі в арифметичній прогресії (+15).
На основі простого групування здійснити комбіноване.
Таблиця 1.2
№з/п |
Середньооблікова чисельність працюючих, осіб |
Обсяг реалізованої продукції, млн.грн. |
1 |
360 |
32 |
2 |
380 |
30 |
3 |
520 |
15 |
4 |
460 |
42 |
5 |
395 |
64 |
6 |
280 |
28 |
7 |
580 |
94 |
8 |
200 |
119 |
9 |
270 |
25 |
10 |
340 |
35 |
11 |
200 |
23 |
12 |
250 |
13 |
13 |
310 |
20 |
14 |
410 |
96 |
15 |
635 |
163 |
1. Групування за ознакою «Середньооблікова чисельність працюючих, осіб»:
= 5 груп
осіб
Групи:
200 – 287
287 – 374
374 – 461
461 – 548
548 – 635
2. Групування за ознакою «Обсяг реалізованої продукції»:
13 – 28
28 – 58
58 – 103
103 – 163
3. Комбіноване групування:
Групи за ознакою «Середньооблікова чисельність працюючих» |
Групування за ознакою «Обсяг реалізованої продукції» |
Разом
|
|||
13 – 28
|
28 – 58
|
58 – 103
|
103 – 163
|
||
200 – 287 |
6,9,11,12,13 |
|
|
8 |
6 |
287 – 374 |
|
1,10 |
|
|
2 |
374 – 461 |
|
2,4 |
5,14 |
|
4 |
461 – 548 |
3 |
|
|
|
1 |
548 – 635 |
|
|
7 |
15 |
2 |
Разом |
6 |
4 |
3 |
2 |
15 |
Таблиця 1.3