41/ Стаття 386. Органи, уповноважені розглядати справи про порушення митних правил

Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 329 - 335, 337, 338, 342 - 344, 346, 347, 354, 355 цього Кодексу, розглядаються митними органами.

Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 336, 339 - 341, 345, 348 - 353 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, розглядаються судами за місцем розташування митних органів, посадові особи яких здійснювали провадження у цих справах.

Віднесення конкретної справи про порушення митних правил на рогзгляд певного компетентного органу прямо залежить від її категорії.

Так, коментована стаття встановлює можливість розгляду справи про порушення митних правил двома органами : самими митними органами і судом.

До компетенції митних органів віднесено розгляд справ про порушення митних правил за статтями 329-335,337,338,342-344,346,347,354,355 цього Кодексу.

Суди розглядають справи про порушення митних правил за ст. 336,339-341,345,348-353 цього Кодексу. Віднесення на розгляд суду зазначених справ обумовлено наявністю в санкціях цих статей конфіскації. Це положення узгоджується з ч.6 ст.41 Конституції України , відповідно до якої конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. На цю обставину обгрунтовано звертає увагу і Постанова Пленуму Верховного Суду від 1 листопада 1996 року №9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”.

В залежності від суб’єктного складу осіб, які вчинили порушення митних правил, а саме у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років такі справи також розглядаються судом.

Справа про порушення митних правил розглядається не будь-яким судом, а тільки тим, в районі діяльності якого знаходиться митниця, посадові особи якої здійснювали провадження у цих справах.

42/ Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 378 цього Кодексу, розгляд справи та винесення постанови. Справа про порушення митних правил вважається розпочатою з моменту складення протоколу про порушення митних правил Протокол про порушення митних правил мають право складати:1) посадові особи, які згідно із штатним розписом митного органу уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск через митний кордон України товарів і транспортних засобів і які безпосередньо виявили порушення митних правил;2) посадові особи підрозділу по організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, підрозділів по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил регіональних митниць і митниць, які згідно з посадовими обов'язками мають таке право;3) інші посадові особи, уповноважені керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи або керівником регіональної митниці.У справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.До процесуальних дій належать:1) складання протоколу про порушення митних правил;2) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил;3) вилучення товарів, транспортних засобів і документів;4) митне обстеження;5) пред'явлення товарів, транспортних засобів та документів для впізнання;6) призначення експертизи;7) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).При проведенні процесуальних дій, зазначених у пунктах 3-5, 7 частини другої цієї статті, складаються протоколи, форми яких встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.Посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхідні для розгляду справи.Особа, якій адресовано вимогу про подання документів, зобов'язана не пізніш як у п'ятиденний строк надіслати їх посадовій особі митного органу, яка вимагає подати документи. Товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил, вилучаються.У разі вчинення порушення митних правил особою, яка не має в Україні постійного місця проживання або адреси, допускається вилучення товарів, транспортних засобів у розмірах, необхідних для забезпечення стягнення штрафу або вартості товарів, транспортних засобів, зазначеної у частині третій статті 405 цього Кодексу.Вилучені товари, транспортні засоби та документи повинні бути перелічені у протоколі, що складається в передбачених цим Кодексом випадках, або в доданому до нього описі з точним зазначенням кількості, міри, ваги та особливих ознак цих товарів, транспортних засобів та документів, а також вартості товарів, транспортних засобів.Посадові особи митних органів, які мають достатні підстави вважати, що на території або в приміщеннях підприємств, або у транспортних засобах, що їм належать, знаходяться товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, або товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил, можуть проводити митне обстеження таких територій, приміщень або транспортних засобів.Митне обстеження проводиться у присутності посадових осіб підприємств, зазначених у частині першій цієї статті.Посадові особи митних органів мають право запросити до участі у митному обстеженні спеціалістів.Про проведення митного обстеження складається протокол за формою, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.Стаття 379. Пред'явлення товарів, транспортних засобів, документів для впізнанняЗа рішенням посадової особи митного органу, в провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, особі, яка вчинила це порушення, а також свідку можуть бути пред'явлені товари, транспортні засоби та документи для впізнання.Особу, яка бере участь у впізнанні, спочатку опитують про обставини, за яких вона бачила товари, транспортні засоби та документи, зазначені у частині першій цієї статті, ознаки, за якими вона може провести впізнання.Товари, транспортні засоби та документи пред'являються в групі однорідних товарів, транспортних засобів і документів.Пред'явлення для впізнання проводиться в присутності понятих.Про пред'явлення товарів, транспортних засобів та документів для впізнання складається протокол за формою, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.Стаття 380. Експертиза та висновок експертаЕкспертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо.Експертиза проводиться експертами митних лабораторій та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, в провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил.Поставлені перед експертом питання та його висновок не повинні виходити за межі спеціальних знань експерта. Експерт надає висновок у письмовій формі від свого імені. У висновку викладаються суть проведеного ним дослідження та обгрунтування відповіді на поставлені запитання.Якщо експерт під час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не було поставлено запитань, він має право викласти ці обставини у своєму висновку.Висновок експерта не є обов'язковим для посадової особи митного органу, в провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. У разі незгоди цієї особи з висновком експерта у постанові, яка виноситься у справі, повинно міститися обгрунтування незгоди.У разі неналежної якості або повноти висновку експерта може бути призначена повторна експертиза, проведення якої доручається іншому експерту (експертам).

43/ 322. Види стягнень за порушення митних правил За порушення митних правил можуть бути накладені такі стягнення: 1)попередження; 2) штраф; 3) конфіскація товарів-безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувались для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувались для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Коментована стаття містить перелік стягнень, які можуть бути накладені за порушення митних правил. При цьому даний перелік є вичерпним. Щодо стягнень, названих в ньому, у подальших статтях цього розділу вони розподіляються на основні та додаткові та детально розкривається їх сутність та порядок і умови застосування. Названі у ч. 1 ст. 322 МК види адміністративних стягнень за порушення митних правил упорядковані законодавцем від м'якого до більш суворого. У зв'язку з цим, більш обґрунтованою видається класифікація порушень митних правил, заснована на аналізі передбаченої законом нижньої межі заходів адміністративної відповідальності за відповідне протиправне діяння. У такому аспекті до особливо шкідливого варто віднести порушення митних правил, за здійснення яких передбачено стягнення у вигляді конфіскації товарів і транспортних засобів, що є безпосередніми об'єктами правопорушення, або стягнення вартості таких предметів (ст. 341 МК). Порушення митних правил "середньої важкості" - це адміністративні порушення митних правил, санкція складу яких "починається" від накладення мінімального штрафу. За малозначні порушення митних правил накладаються адміністративні стягнення у вигляді попередження чи штрафу, який обчислюється відповідно до встановленого законом неоподаткованого мінімуму доходів громадян (статті 330, 335, 344 МК). Щодо визначення розміру стягнення, слід зауважити, що з 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 22.05.2003 р. №889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", (далі - Закон про ПДВ). Законом цим введено поняття - податкова соціальна пільга. Підпунктом 6.1.1. пункту 6.1 статті 6 Закону встановлено, що розмір податкової соціальної пільги дорівнює одній мінімальній заробітній платі, встановленій законом на 1 січня звітного податкового року. При цьому, прикінцевими положеннями закону передбачено, що зазначеного рівня податкова соціальна пільга досягне поступово з 2004 до 2007 року. Так, згідно абзацу 2 пункту 4 статті 22 названого Закону, у 2004 році податкова соціальна пільга визначалася у розмірі 30 відсотків одної мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року. Згідно абзацу 3 пункту 4 статті 22 цього ж Закону, зараз у 2005 році податкова соціальна пільга визначена у розмірі 50 процентів однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року. Згідно з положеннями Закону, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного і кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної для відповідного року. Таким чином, для цілей застосування норм нового Митного кодексу в частині накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, розмір якого вираховується від неоподатковуваного мінімуму, слід використовувати суму 17 гривень. Відповідні роз'яснення митним органам щодо визначення розміру контрабанди товарів та розміру штрафів, передбачених МК, були надіслані окремим листом Держмитслужби України. Згідно з пунктом 1.10 Рекомендацій, про які мова йшла у загальному коментарі до цієї глави, - у разі малозначності вчиненого порушення митних правил посадова особа, уповноважена розглядати справу, на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням, закривши справу. Питання щодо визначення порушення митних правил малозначним вирішується вповноваженим органом (посадовою особою) у кожному конкретному випадку, ураховуючи те, що малозначним правопорушенням є дія або бездіяльність, яка не містить великої суспільної небезпеки, не завдає або не може завдати будь-якої значної шкоди державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління.