23. Діяльність Острозького культурно-освітнього осередку.

На основі діяльності книжників, представників реф-гум ідей вкінці 15cт. Культура Відродження набуває інституційного характеру — зявляються культурно-освітні осередки Острогу і Києва. Острозька школа — один із перших навч.закладів вищого типу в Україні. Острозький осередок заснований князем Констянтином Острозьким 1576 року . Цей осередок обєднав вчених як зарубіжного, так і вітчизняного походження.. При Острозі створюється школа, функціонує друкарня. В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи, однак цілком незвичне для українського шкільництва, вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів'я, медицини. Спудеї Острозької академії опановували п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Унікальність та оригінальність цього вищого закладу освіти виявилися й у тому, що тут уперше поєдналися два типи культур: візантійська і західноєвропейська ренесансно-реформаційна .В Острозі працювали Герасим Смотрицький, Христофор Філалет, Іван Вишенський, Демян Наливайко. В друкарні видаєтся навчальна, церковно-богослужбова та полемічна література. Памятки книгодрукування: «Острозька Біблія», «Буквар», «Часослов», «Катехізис». Першим ректором школи був письменник Г. Смотрицький. О. Ш. мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію національної школи в Україні, і на її зразок відкрилися братські школи у Львові, Луцькому, Володимирі-Волинському. Вихованцями школи були гетьман П. Сагайдачний, письменник М. Смотрицький та ін. Після смерті князя К. Острозького (1608) О.ш. почала занепадати, а в 1640 припинила існування.

24. Братський рух в Україні.

Протягом 15-17 ст. під час активізації протиборства в Зх.Європі, укр.землі у складі Р.П. Були так званим клаксичним регіоном феодально-кріпосницького володарювання. Панщина була регулярною для селян, а також вони сплачували натуральну і грошову данину феодалам. Отже, основна частина народу була позбавлена можливості брати активну участь у культуротворенні . Її розвиток здійснюваввся в основному за рахунок міщан, духовних та світських феодалів. Так, у цей час укр., насамперед, православні міщани із зх-укр.міст починають обєднуватися у братства — громадські обєднання за віросповідальною професійною ознакою на основі цехової організації ремісницького виробництва, що виступали з метою захисту своїх прав. З точки зору соціального складу братства об'єднували простих торговців та ремісників. У міру зростання їхнього впливу до братства приєднувалися заможні купці. Перші браства: у Львові — Успенське, Благовіщенське, Миколаїівське, у Києві — Богоявленське, у Луцьку — Хрестовоздвиженське.

Однією з найважливіших турбот братств була шкільна справа. У кінці XVI ст. Львівське братство заснувало власну школу. Це була перша братська школа на Україні. Братства поступово брали під свій контроль релігійне православне життя, а саме обирали священників у заснованих братсвами церквах. Братчики віддавали переваг уне церковним обрядам, а моральній стороні християнства. Діячі братського руху зробили важливий внесок у розвиток богословської думки свого часу, зокрема Кирило Ставровецький, Стефан Зизаній та інші свторили багато богословських праць на основі візантійської та римо-католицької богословських думок.

Важливою причиною діяльності Львівського братства було книгодрукарство. Це вони допомогли Федорову створити перуш друкарню. Братчики спорудили визначну пам'ятку архітектури у Львові - Успенську церкву. Значну увагу вони приділяли розвиткові українського образотворчого мистецтва. Львівське братство організувало у Львові шпиталь - притулок для непрацездатних, подавало матеріальну допомогу своїм незаможнім членам.