2.6 Посилання у тексті роботи

Посилаючись у тексті роботи на джерело, необхідно вказувати його порядковий номер в списку використаних джерел, виділений двома квадратними дужками.

Посилаючись на рисунок, указують його порядковий номер, наприклад: "...схема мультиплексора показана на рисунку 3.2 (або рис. 3.2)."

Посилання на формулу вказують порядковим номером формули в круглих дужках, наприклад: "...у формулі (2.1) наводиться...".

На таблицю посилання в тексті роблять з допомогою указування її номера без скорочення слова "таблиця", наприклад: "...в таблиці 3.2...".

При посиланні на додаток вказують його літеру без скорочення слова "додаток", наприклад: "...у додатку Б...".

У повторних посиланнях на таблиці і рисунки необхідно писати слово "дивись" скорочено, наприклад: "...див. рис. 3.2... ", "...див. таблицю 4.З...".

При посиланнях на розділи, підрозділи слід писати: "...у розділі 4..." , "...дивись 2.1...".

2.7 Оформлення додатків

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних сторінках, розташовуючи їх згідно з порядком звернення в тексті.

Додаток повинен починатись з нової сторінки і мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" і велика літера, якою позначається додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б тощо. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому випадку перед кожним номером розділу чи підрозділу вказують позначення додатка (літеру) і ставлять крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатка А, В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

2.8 Оформлення списку використаних джерел

Список наводиться на наступній сторінці після заключної частини. У верхній частині аркуша пишуть заголовок “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”. При цьому кожному джерелу присвоюють порядковий номер. Джерела в переліку розташовують у порядку першого звернення до джерела в тексті роботи. Допускається складання списку в алфавітному порядку. Бібліографічні описи джерел наводять відповідно до чинних стандартів.

У додатку Г наведені зразки оформлення бібліографічного опису різних видів джерел відповідно до чинних стандартів.

2.9 Умовні графічні позначення елементів електричних схем. Літерно-цифрові позначення елементів

Умовні графічні позначення елементів електричних принципових схем, які найчастіше використовуються, наведені в додатку Д. Вони відповідають вимогам „Єдиної системи конструкторської документації”.

В окремих випадках при кресленні схем допускається всі позначення пропорційно збільшувати або зменшувати.

Літерно-цифрові позначення елемента, в загальному випадку, складається із трьох частин. В першій частині позначення вказується вид елемента; вона складається з одної або декількох латинських літер, наприклад: R – резистор; С – конденсатор; VT – транзистор. У другій частині вказують порядковий номер елемента, вона складається з однієї або декількох цифр, наприклад: R1, R2,... R13; С1, С2, ... С18. Третя частина, яка вказує на функцію елемента, не є обов'язковою.

Позиційні позначення проставляють на схемі поряд із умовним графічним позначенням елемента праворуч чи над ним.

Порядкові номера присвоюють в межах виду елементів з однаковим літерним позиційним позначенням і відповідно послідовності їх розташування у схемі зверху вниз і у напрямку зліва направо.

Якщо на схемі вказують номінальні значення резисторів та конденсаторів, то можливе використання при цьому спрощеного способу позначення одиниць вимірювання:

а) для резисторів від 0 до 999 Ом – в омах, без вказування одиниці вимірювання; від 1·10³ до 999·10³ Ом - в кілоомах з вказуванням одиниці вимірювання літерою „к”; більше 1·10⁶ Ом – в мегаомах з позначенням літерою „М”;

б) для конденсаторів від 0 до 9999·10^-12 Ф - у пікофарадах без вказування одиниці вимірювання; від 1·10^-8 до 9999·10^-6 Ф – у мікрофарадах з позначенням одиниці вимірювання літерами „мк”.

Перелік елементів виконується згідно з вимогами до правил виконання схем і оформлюється у вигляді стандартних форм 2 (для заповнення основного надпису текстових конструкторських документів першого аркуша) і 2а (для заповнення наступних аркушів) за ГОСТ 2.104-68.