15Велике скупчення людей.

У невеликих поселеннях (селах) усі мешканці знають одне одного. Тут злочинцю не сховатися, його рано чи пізно знайдуть. А ось у місті у злочинця більше можливостей сховатися. Крім того, у місті існує ще такий фактор, як відчуженість людей одне від одного. Незнайома людина тут — це чужий. У місті, де багато людей і всі кудись поспішають, важче отримати допомогу, аніж у селі.

Мешканці міста стають джерелом небезпеки один для одного в екстремальних умовах (наприклад, при виникненні пожежі у приміщеннях магазину, кінотеатру тощо). Найнадійніший засіб захисту в таких обставинах — не втрачати здорового глузду і знати, де є безпечні виходи з приміщення. Бути уважним у незнайомому місці — варто взяти за правило.

Як поводити себе в натовпі, щоб не постраждати

Натовп — це особливий біологічний організм. Він діє за своїми законами і не завжди зважає на інтереси окремих осіб, у тому числі не зважає і на чиєсь життя.

Досвід свідчить, що досить часто натовп стає не безпечнішим від стихійного лиха або аварії, які його створили.

Почуття страху, що охоплює групу людей, миттєво передається іншим і переростає у некерований процес — паніку. У людей різко підвищується емоційність сприйняття того, що діється навкруги, знижується відповідальність за свої вчинки. Людина не може розумно оцінити свою поведінку й обставини, що склалися. У такій атмосфері досить лише одній людині висловити, виявити бажання втекти з небезпечного району, як людська маса починає сліпо копіювати її дії. Тому люди найчастіше гинуть не від самої небезпеки, а від страху і паніки, що виникають у натовпі. Про це треба завжди пам'ятати і передбачати можливу небезпеку. Історія пам'ятає чимало прикладів, коли масове скупчення людей призводить до масових жертв. Так, наприклад, у 2006 році в Індії більш ніж 300 осіб загинуло і понад 400 осіб отримали поранення у тисняві під час релігійного свята в індуїстському храмі Мандар Деві. У цьому ж році в Багдаді під час ходи паломників мостом сталася тиснява, в якій загинуло понад 1000 осіб.

16 Заводи, фабрики, служби забезпечення міста

Сучасне виробництво часто не може діяти без використання хімікатів, кислот та інших отруйних речовин. За різних обставин на заводі може статися аварія, і небезпечні речовини загрожуватимуть життю людини. Наприклад, на території Львівської області є 39 хімічно небезпечних об'єктів і найнебезпечніші з них — Новороздільське підприємство "Сірка", Сокальський завод хімволокна, м'ясокомбінати та холодильники Львова, Дрогобича, Стрия.

У північно-східній частині області зони можливого радіаційного зараження створюють Рівненська та Хмельницька АЕС. Унаслідок того, що техніка на підприємствах старіє і зношується (ступінь зношування на більшості підприємств становить 80—85 %), на території

Львівщини існує цілком можлива небезпека виникнення складної техногенної ситуації.

Щорічно в Україні утворюються 5 млн. м3 побутових відходів, тобто 0,8 м3 на одного жителя. Ці відходи складуються в 670 сміттєсховищах, з яких 80 % не обладнані системами захисту від забруднення ґрунтів, води і повітря.