10. Основні засоби в заставі.

10.1. Застава - це вид забезпечення зобов'язань. Предметом застави можуть бути основні засоби, які здатні реально забезпечити виконання зобов'язань відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України “Про заставу”, Закону України “Про іпотеку” та інших законодавчих актів.

Порядок обліку операцій застави в установах банку зазначено в Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів банків України, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 20.12.2005 № 480.

При виконанні операцій з кредитування філії банку можуть виступати :

- заставодержателями майна позичальників за кредитними договорами ;

- заставодержателями майна майнових поручителів позичальників;

- заставодавцями майна Банк при отриманні кредиту.

10.2. Основним документом за об’єктами в заставі є відповідний договір, який складається в двох примірниках (якщо інше не передбачено договором) та зі сторони Банку підписується керівником установи банку чи іншою уповноваженою на це особою, та скріплюється печаткою, а у передбачених чинним законодавством випадках підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до умов, зазначених в договорі про заставу, заставлене майно може знаходитись як у заставодавця, так і у заставодержателя або третьої особи, бути в експлуатації чи на зберіганні у заставодавця, заставодержателя або третьої особи.

10.3. Незалежно від того, знаходиться заставлене майно у заставодавця чи заставодержателя або третьої особи, експлуатується чи зберігається до моменту реалізації застави, його облік та нарахування амортизації (зносу) здійснюється заставодавцем.

Передача банком- заставодавцем основних засобів в заставу здійснюється на підставі розпорядження структурного підрозділа банку, який виконує функції казначейства.

10.4. Відповідно до вимог Закону України “Про заставу” та Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, кредитор здійснює процедуру реєстрації заставленого майна з метою отримання приоритету задоволення вимог із заставленого майна.

Витрати пов’язані з процедурою реєстрації та інші витрати від операцій із заставним майном, які несе банківська установа, відображаються за окремим аналітичним рахунком балансового рахунку № 7399 “Інші операційні витрати”.

10.5. «Банк-заставодержатель згідно з оціночним описом та актом приймання-передавання обліковує прийняте від заставодавця на зберігання майно на позабалансовому рахунку № 9500 “Отримана застава”, 9503 «Застава за складськими свідоцтвами», 9520 « Земельні ділянки», 9521 « нерухоме майно житлового призначення», 9523 «Інші об’єкти нерухомого майна» .

10.6. Порядок реалізації заставленого майна регламентується чинним законодавством України та Кредитною політикою банку.

Продаж активів, які обліковуються за рахунком 3409 має бути завершений протягом одного року, починаючи з дати їх кваліфікації, як активи для продажу. В кінці року відповідно до вимог МСФЗ банк оцінює корисність активу шляхом порівняння справедливої вартості активу за мінусом витрат на операції, пов’язані з продажем з його балансовою вартістю.

Якщо такі активи протягом року не були реалізовані, то такі активи переводяться до складу нерухомості, зайнятою власником або до інвестиційної нерухомості на підставі розпорядження Департаменту проблемних активів, погодженого з Фінансовим департаментом.

Якщо банк набуває право власності на будівлі або земельні ділянки шляхом реалізації прав заставодержателя, відповідно до яких чітко не визначений намір подальшого використання, то такі активи класифікуються як інвестиційна нерухомість та відображаються за рахунком 4410.