- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Національний університет «Одеська юридична академія»
- •1. Тема роботи “Поняття та основні форми реалізації норм права”
- •Розділ і загальна характеристика та сутність інституту реалізації правових норм
- •1.1. Поняття, характерні риси та особливості реалізаційної діяльності
- •1.2. Види та форми реалізації норм права
- •2) Виконання;
- •3) Використання.
- •1.3. Прості форми реалізації норм права та їх загальна характеристика і особливості
- •1.3.1. Дотримання
- •1.3.2. Виконання
- •1.3.3. Використання
- •Розділ іі. Правозастосування як складна форма реалізації норм права
- •2.1. Поняття та основні риси правозастосувальної діяльності
- •2.2. Причини необхідності правозастосувальної діяльності
- •2.3. Вимоги до правозастосовного процесу
- •2.4. Стадії правозастосувальної діяльності
- •2.5. Проблеми та шляхи вдосконалення правозастосовчої діяльності
- •Розділ ііі. Правозастосовчі акти,їх особливості та класифікація
- •3.1. Поняття та ознаки правозастосовчих актів
- •3.2. Класифікація правозастосовчих актів
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Добренька н.В. Форми та види правозастосовної діяльності у правовій системі України // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України. – 2011. - №2. – с.15-20.
- •Нікольська о. Розсуд при застосуванні норм Конституції України // Вісник Донецького національного Університету. Серія в: Економіка і право. – 2009. – Випуск 2. – с.361-366.
- •Нікольська о. Загальнотеоретичні аспекти застосування норм Конституції України // Правничий часопис Донецького університету. – 2008. - №2. – с.29-33.
1.3.3. Використання
До простих форм реалізації норм права належить також використання.
Використання права — це така форма реалізації правових норм, яка полягає в здійсненні суб'єктами своїх прав. Вона полягає в активній поведінці учасників суспільних відносин по реалізації суб'єктивних прав, свобод і законних інтересів, передбачених управомочними нормами права. Ця форма реалізації здійснюється добровільно, за власним бажанням суб'єктів. Наприклад, договір дарування, реалізація права на освіту, права на працю тощо [58,c.128].
Використання норми права — це форма реалізації уповноважуючих правових норм, яка полягає у використанні наданих ними можливостей для задоволення власного інтересу. Іншими словами — це реалізація суб’єктивних юридичних прав активними діями. Використання правової норми, на відміну від двох попередніх розглянутих нами форм реалізації, може бути тільки добровільним, тобто здійснюватися виключно за власним бажанням. Це, наприклад, використання права власності тощо [19].
Використання норм права — ця форма реалізації норм права полягає у здійсненні тими або іншими суб'єктами повноважень, наданих їм нормами права. Для використання норм права характерна поведінка суб'єктів, яка стосується використання юридичних можливостей, втілених у суб'єктивних правах. Прикладом є продаж чи дарування якої-небудь речі, власник здійснює своє право володіння, користування і розпорядження майном шляхом використання прав, наданих йому відповідною нормою права. Особливістю використання норм права є те, що суб'єкт сам вирішує, використовувати чи утриматися від використання суб'єктивного права, що йому належить. На відміну від додержання і виконання норм права, які можуть бути як добровільними, так і примусовими, його використання може бути лише добровільним [20].
Використання норм права – це форма їх реалізації, за якої суб’єктів використовує права,надані йому відповідно до приписів правових норм , що знаходить свій вираз у здійсненні тими чи іншими суб’єктами повноважень, наданих їм нормами права. Шляхом використання реалізуються уповноважуючи правові норми. Використання норм права може здійснюватись як активною так і пасивною поведінкою суб’єкта. Особливістю використання норм права є те, що суб’єкт сам вирішує, використовувати суб’єктивне право, що йому належить, чи утриматися від цього. Використання норм права може бути тільки добровільним [34,c.98-101].
Таким чином, використання права - це поводження суб'єктів права, що полягає в здійсненні ними своїх суб'єктивних прав, що представляє собою активну реалізацію тих можливостей, які надані їм нормами права.
Використання або невикористання своїх суб'єктивних прав - добровільна справа громадян, тоді як здійснення своїх правомочий органами держави, їхніми посадовими особами - не тільки право. Діями щодо використання,наприклад, адміністративно-правових норм є: подання скарги, заява про відпустку, використання наданих державою пільг тощо. але й обов'язок.
Розділ іі. Правозастосування як складна форма реалізації норм права