Правила роботи і техніки безпеки в лабораторії аналітичної хімії

1. Перед виконанням роботи слід (за допомогою конспекту лекцій та рекомендованої літератури відповідно до завдань для домашньої підготовки, наведених на початку кожної роботи) освоїти необхідний теоретичний матеріал. Потім в окремому зошиті треба розв’язати задачі і відповісти на запитання, що відносяться до даної роботи. Нарешті, слід заповнити у лабораторному журналі частину протоколу, яка стосується методики виконання дослідів. Лише за умови виконання цих трьох вимог і після правильних відповідей на контрольні запитання, студент допускається до експериментальної роботи.

2. Рівень підготовки студентів до лабораторних робіт встановлюється шляхом перевірки виконання домашніх завдань, усного та письмового опитування в лабораторії. Лабораторні роботи, що увійшли в цей практикум, тематично відповідають наступним модулям: : М₁ – «Якісний аналіз», М₂ – «Кількісний аналіз. Гравіметрія», М₃ – «Об`ємні методи аналізу. Метод нейтралізації», М<sub>4</sub> – «Об`ємні методи редокс-метрії, осадження і комплексонометрії». Лабораторні роботи 1.1-1.5 є складовими модуля М₁; 2.1-2.3 – М₂; 3.1-3.3 –М₃, 4.1-4.5 – М_4. Виконання кожної роботи оцінюється згідно норм, наведених у робочій навчальній програмі дисципліни «Якісний та кількісний аналіз», з урахуванням наступних коефіцієнтів: підготовка протоколу роботи – 0.1, попереднє опитування – 0.1, практичне виконання лабораторної роботи – 0.3, захист роботи – 0.5.

Після виконання всіх лабораторних робіт, передбачених модулем, підраховується підсумок балів, який складає поточну модульну рейтингову оцінку. Лише після цього студент допускається до написання модульної контрольної роботи. Позитивна оцінка за цю роботу додається до поточної модульної оцінки, і ця сума є оцінкою за модуль.

3. Виконання дослідів необхідно проводити суворо у відповідності з методиками і правилами роботи та техніки безпеки у хімічних лабораторіях. Одночасно з проведенням (а не після закінчення роботи) необхідно робити у лабораторному журналі запис спостережень і висновків, складати рівняння хімічних реакцій. Після остаточного оформлення протоколу і відповідей на запитання викладача, робота зараховується. Це відбувається, зазвичай, у день проведення заняття.

4. Протоколи лабораторних робіт з якісного аналізу слід оформляти в окремому журналі (бажано в зошиті великого формату) так, як це показано на зразку (рис.1).

Лабораторна робота 1.1. ІІ група катіонів

Методика проведення роботи	Рівняння реакцій	Спостере-ження
Реакції катіону Ag+
3.1.1. Соляна кислота та її солі у водних розчинах утворюють з Ag+ осад ………. Напишіть рівняння реакцій у молекулярному та іонному вигляді.	AgNO3 + HCl = AgCl + +HNO3 Ag+ + Сl- = AgCl	Випав білий драглистий осад

Рисунок 1. Зразок оформлення протоколу лабораторної роботи з якісного аналізу.

Протоколи з кількісного аналізу складаються без поділу на колонки з оформленням даних експерименту і розрахунків за формулою, яка наводиться в кінці кожної роботи.

5. Робоче місце підтримувати в чистоті. Реактиви, випадково вилиті чи розсипані на лабораторний стіл або підлогу, потрібно негайно прибрати. Після закінчення роботи слід вимити посуд без нагадування з боку інженера.

6. В лабораторії забороняється голосно розмовляти, вживати їжу, пересуватися без необхідності. Папери, розбите скло, використані сірники тощо викидати тільки у відро для сміття.

7. Дбайливо поводитися з приладами, хімічним посудом, економно витрачати реактиви. Якщо реактив випадково взято в надлишку або повністю не витрачено, категорично забороняється повертати його у склянку.

8. Після використання реактиву банку або склянку зразу ж закрити корком і поставити на місце.

9. Категорично забороняється проводити дослід, який не відноситься до даної роботи, без узгодження з викладачем.

10. Розчини, які містять сполуки ртуті та срібла, кислоти необхідно зливати у спеціально призначені для цього склянки.

11. Користуватися тільки тими реактивами, які знаходяться в склянках і банках з етикетками. Сухі речовини слід відбирати шпателем, рідини – піпетками або за допомогою бюреток. При відборі аліквотних частин розчину піпетками користуватися гумовими грушами.

12. Неприпустимо перевіряти речовини і їх розчини на смак. Гази, що виділяються у результаті реакцій, слід нюхати направляючи рукою потік повітря від посуду до себе.

13. Уникати контакту реактивів, особливо концентрованих кислот, лугів, сильних окисників, зі шкірою. Якщо ж на обличчя або руки потрапили бризки кислоти, їх необхідно змити великою кількістю води, промити уражене місце слабким розчином (2%) соди або аміаку, а потім знову змити водою. Місце на тілі, вражене концентрованим лугом, спочатку промити великою кількістю води, а потім розведеним розчином (5%) оцтової або борної кислоти. При попаданні реактивів в очі, їх негайно слід промити великою кількістю води і звернутися до лікаря.

14. У випадку термічного опіку змочити обпечене місце міцним розчином перманганату калію.

15. При нагріванні пробірки з реакційною сумішшю користуватися пробіркотримачем, направляти її отвором від себе і від людей, які знаходяться поруч.

16. При розведенні концентрованих кислот, особливо сірчаної, потрібно приливати кислоту у воду (а не навпаки!) тонкою цівкою, постійно перемішуючи розчин.

17. Усі досліди, пов’язані з виділенням отруйних або легкозаймистих газів і парів, проводити під витяжною шафою.