4. Визначення тривалості необхідного «вікна»

Тривалість «вікна», яка необхідна для виконання робіт, знаходиться з виразу

(4.1)

де – час, необхідний для розгортання робіт, включаючи час на закриття перегону;

– час роботи ведучої машини (час роботи колієукладача);

– необхідний час для згортання робіт і відкриття перегону для пропуску графікових поїздів.

Час, необхідний для розгортання робіт дорівнює:

, (4.2)

де

– час на оформлення закриття перегону та npoбіг першого робочого поїзду від станції до місця виконання робіт, =12 хв.;

– час віддалення ЗУБ на безпечну відстань;

–– час, необхідний для зарядки ЩОМ, =15*1,25=18,75 хв.;

– інтервал часу між початком очищення баласту i початком розболчування стиків;

інтервал часу між початком розболчування стиків i початком розбирання колії;

– інтервал часу між початком розбирання i початком укладання колії.

= (4.3)

де

– довжина ЗУБ;

– безпечна відстань між машинами. =25 м, якщо машина працює перед бригадою та 50 м – якщо за бригадою.

Н_зуб– технологічна норма витрат праці ЗУБ, (береться з додатку 7 методичних вказівок[1]);

– коефіцієнт додаткових витрат часу у «вікно», =1,25;

=

= , (4.4)

=

= , (4.5)

=

, (4.6)

Об'єм робіт по розболчуванню дорівнює

. (4.7)

де – довжина ланки, =25 м;

число 4 – кількість болтів на одному стику;

Повна кількість людей у бригаді знаходиться за умови, що темп роботи з розболчування стиків дорівнює темпу роботи машини ЩОМ, тому що в цьому випадку інтервал часу буде мати найменше значення

(4.8)

де H_бр – трудомісткість роботи з розболчування стиків(беремо з табл.1.);

t_щ – час роботи ЩОМ по очищенню щебеню;

(4.9)

де – довжина фронту робіт;

– технічна норма часу роботи на вимірник, маш.-хв (в даному випадку машини ЩОМ-4);

– коефіцієнт додаткових витрат часу у «вікно»,

.

Кількісний склад бригади по розболчуванню стиків:

Знаючи склад бригади, знайдемо довжину ділянки, яку вона займає в процесі роботи:

У такий спосіб час розгортання робіт складе

12+1,4+18,75+6+26,78+17=81,94 хв.

Час роботи ведучої машини знаходиться за формулою

(4.10)

де – технологічна норма витрат праці колієукладального крану;

У цьому випадку час згортання робіт дорівнює

(4.11)

де – час на укладання рейкових рубок, приймається рівним 10 хв. При укладанні рубок головна частина колієукладального поїзда стоїть на місці i тому всі робочі поїзди та бригади, що знаходяться позаду нього припиняють виконання робіт;

– час на закінчення робіт останніх машин у ланцюжку, які були припинені в зв’язку з укладанням рейкових рубок;

Інтервал часу визначається з формули

(4.12)

де V – обсяг роботи, який виражений в одиницях вимірника та прийнятий в технічних нормах часу (км, м, ланка і т.д.);

Н_м– технічна норма часу роботи на вимірник, маш.-хв (в даному випадку машини ВПО-3000);

– коефіцієнт додаткових витрат часу у «вікно»,

При цьому потрібно мати на увазі, що обсяг робіт (V) дорівнює

(4.13)

де – сума довжин робочих поїздів, починаючи з колієукладального;

= + + + + + + (4.14)

=495+911+72+26+159*2+26+95=1943 м.

, – довжина ділянок колії, на яких виконується зболчування стиків, рихтування колії з постановкою на вісь та перегонка шпал по мітках;

Бригада по перегонці шпал по мітках займає ділянку довжиною 25м.

– сума технологічних розривів між робочими поїздами, а також між поїздами i бригадами монтерів колії.

Число 9 – це кількість розровів по 25 м.

Число 50 ­– технологічний розрив між колієрозбиральним поїздом i бригадами які працюють після колієукладача(див. рис.1.).

Тоді, обсяг робіт (V) дорівнює

1,681+0,275+0,05+0,00625=2,01 км.

Звідси

– час на оформлення відкриття перегону; =10 хв.

Час згортання робіт дорівнює

За формулою (4.1)

81,94+142,5+105,2=329,64 хв=5 год 30 хв.