
- •Поняття культури в історії філософської думки.
- •Культура як об’єкт дослідження в культурології
- •Методологічні засади розуміння культури
- •Структура культури
- •5. Структурні елементи духовної культури.
- •6 Стійкий та новаторські аспекти у культурі.???????????????
- •7. Принципи культурології.
- •8. Функції культури.
- •9. Структура культурології як гуманітарної дисципліни.
- •10. Вчення про європоцентризм.
- •11. Культура та природа.
- •12. Пізнавальна та комунікативна функції культури.
- •13. Проблема визначення поняття культура.
- •14. Культура та економіка.
- •15. Взаємозв’язок культури та моралі
- •16. Інтегративна та інформативна функції культури.
- •17. Періодизація світової культури.
- •18. Регіональна типологія культури.
- •19. Поняття світової, національної та етнічної культури.
- •20. Теорії походження українців
- •21. Дохристиянські вірування давніх українців.
- •22. Візантійський тип української культури
- •23.Українська культура між сходом та заходом.
- •24. Концепція «двох україн» м. Рябчука.
- •25. Поняття ментальність у системі культури
- •26. Проблема періодизації української культури.
- •27. Культура Княжої Русі.
- •28. Вплив християнства на культуру княжої русі.
- •29. Освіта та архітектура княжої Русі.
- •30. Культура Галицько-Волинської русі.
6 Стійкий та новаторські аспекти у культурі.???????????????
7. Принципи культурології.
Принцип історизму – вимагає щоб аналіз явищ був адекватний до часу їх виникнення.
Принцип науковості – включає достовірність матеріалу, повторюваність у часі та просторі, результати дослідження можливість їх повної перевірки.
8. Функції культури.
Функції культури – сукупність ролей які виконує культура по відношенню до спільноти людей, які творять і використовують її в своїх інтересах. Всі функції культури соціальні. Поняття функції почали активно використовувати в соціальних науках в 2-й пол.. 19 ст. перший поч.. використ. У Франції – Конт, в Англії – Спенсер.
1.Пізнавальна – полягає у розкритті досягнень людства. Через культуру людина і пізнає саму себе.
2. Світоглядна – здатна формувати певний світогляд у індивіда.
3. Комунікативна – передача історичного досвіду поколінь через механізм культурної спадкоємності. Цю функцію культура виконує за допомогою складної законової системи яка зберігає досвід поколінь в словах, обрядах, звичаях, традиціях.
4. Оцінно-нормативна – реалізується через систему цінностей норм, які служать регулятором суспільних відносин , культурно-духовними орієнтирами на певному етапі розвитку суспільства. Є цінності які не обмеженні історичними рамками( вічні цінності – заповіді Мойсея, Будда).
5. Інформативна – передача нагромадженого соціального досвіду як за «вертикаллю» так і за «горизонталлю».
6. Інтегративна – виражається у здатності об’єднувати людей незалежно від їх світоглядної і ідеологічної орієнтації, нац.. приналежності у певні соціальні спільноти.
7. Аксіологічна – виражає якісний стан суспільства,культура формує в людині цінності орієнтації і потреби. У відповідності ставлення людини до культури часто судять про рівень інтелігентності особи.
9. Структура культурології як гуманітарної дисципліни.
Порівняння культур, вивчення їх внутрішньої побудови, особливостей, функцій, стало тим імпульсом який стимулював розвиток культурології. Культурологія як наука зародилася в сер. 50-х років 20 ст. Її пов’язують з америк. Вченим Леслі Уайт.
1949р. – вийшла його праця «Наука про культуру»
1959 – «Еволюція культури»
1975 – «Поняття культурних систем ключ до розуміння племен та націй».
1909 р. виник термін культурологія. Нім вчений Освальд – її придумав для опису специфічних явищ якими є культура як феномен суто людської діяльності.
Культурологія – поєднує усі гуманітарні науки. Об’єктом культурології є весь світ штучних речей(що створила людина).
Суб”эктом культурології є людина. Людина пізнє та творить культуру і через культуру створює матеріальні та духовні цінності та творить саму себе.
Культурологія:
Теоретична (фундаментальна):
Охоплює теорію та історію людства;
Пізнання феномену культури;
Розробка категоріального апарату і методів дослідження
Прикладна:
-прогнозування; - проектування; - регулювання актуальних культурних процесів, що відбуваються в сучасній соц.. практиці, - розробка основних напрямків культурної діяльності.