- •1. Твір як феномен соціальної свідомості
- •5. Поняття мовної особистості
- •10. Мовна діяльність автора
- •12. Поняття про образ. Навколишній світ як система образів
- •14. Образна тканина твору. Образність і експресивність
- •17. Твір як утілення задуму автора
- •9. Твір і текст
- •4. Твір як продукт мовної діяльності людини
- •23. Стиль як відображення способу мислення
- •21. Поняття про жанр
- •15. Експресивність. Емоційність. Емотивність Емоціогенність
- •27. Конструктивний принцип елементарного стилю
- •29. Факт як елемент фактологічної структури
- •34. Однорідна тематична структура: субтематичний і макротематичний зв’язки між фразами
- •35. Неоднорідна тематична структура: асоціативний формальний зв'язок, асоціативний змістовий зв'язок (ситуативний асоціативний і предикативний асоціативний
- •36. Поняття про композицію. Елементи композиції
- •37. Композиція багатотемного твору. Розгляд композиції в межах кожної теми
- •57. Інтенція
- •64. Дезінформування
- •65. Маніпулювання
- •66. Лобіювання
- •62. Особливості породження мовлення
- •70. Авторський стиль
- •58. Види мовленнєвих актів
- •56. Структура мовленнєвого акту
- •53. Шпаруватість як особливість моделювання комунікативного акту твором
- •26. Ефективність і дієвість повідомлення
- •28. Особливості елементарного стилю
- •32. Логіко-поняттєві та асоціативні зв’язки між фактами
- •24. Емоційний, формально-логічний, діалектичний та практичний способи мислення
- •39. Поняття архітектоніки. Елементи архітектоніки твору
32. Логіко-поняттєві та асоціативні зв’язки між фактами
Основним елементом є факт. Основою структури є логіко- поняттєві та асоціативні зв’язки між фактами. Членування змісту твору на факти залежить від об`єктивних та суб`єктивних факторів. До об` єктивних факторів ми відносимо: рубрику, заголовок, архітектоніку тексту, мовні засоби. До суб`єктивних засобів ми відносимо особисту волю читача. Критерії виділу фактологічної структури твору:1.Тематична однорідність фактів; 2. Логіко-категоріальну однорідність фактів у межах заданої теми. Підпорядкування фактів у тексті може бути ієрархічне й системно-різнорідним, оскільки є кілька тематичних підсистем у тексті, а також у межах кожної підсистеми є свої ієрархічні фактологічні рівні. Неоднорідна організація фактів у творі є недоліком, тому що заважає читачу орієнтуватися у змісті твору.
24. Емоційний, формально-логічний, діалектичний та практичний способи мислення
"... Емоційне мислення з більш-менш пристрасною упередженістю підбирає доводи, що говорять на користь бажаного рішення "'. Емоції, однак, здатні не тільки спотворювати, а й стимулювати мислення. Відомо, що почуття надає думки велику пристрасність, напруженість, гостроту, цілеспрямованість і наполегливість. Без піднесеного почуття продуктивна думка настільки ж неможлива, як без логіки, знань, умінь, навичок. Питання тільки в тому, наскільки почуття сильно, не переходить чи воно межі оптимуму, забезпечує розумність мислення.
Формально-логічне мислення (розсудливе)
Діалектичне мислення (розумне)
Практичне мислення
Основне завдання практичного мислення — підготовка до перетворення дійсності: постановка мети, створення плану, проекту, схеми. У практичному мисленні дуже обмежені можливості для перевірки гіпотез. Усе це робить практичне мислення часом ще складнішим, ніж мислення теоретичне.
39. Поняття архітектоніки. Елементи архітектоніки твору
Архітектоніка (грецьк. architektonike — архітектура, мистецтво керувати) — будова художнього твору як єдиного цілого, інтегральний взаємозв'язок основних його складників. Відбиваючи загальний план його цілісності, А. разом з тим виявляє свою відмінність від композиції, власне побудови окремих його частин, образів, деталей, сюжетних ліній.
Оскільки архітектоніка покликана виражати композицію твору, то архітектонічна структура повинна своїми елементами відбивати композиційні елементи. Архітонічна структура своїми елементами відображає композиційні елементи твору. елементи архітектоніки тексту - рубрика і заголовок - можуть виконувати ін форм.-пошукову і темовидільну функцію.
.
