
- •4) Графічно-шрифтове оформлення тексту
- •Конец формы
- •5) Загальні вимоги до викладу тексту службового документа
- •6.Загальні знання про автоматичний переклад.
- •7. Засоби та види автоматичного перекладу.
- •8.Засоби єдності лінгвістичної композиції тексту.
- •9 Засоби зв’язку між компонентами надфразової єдності, або складного синтаксичного цілого.
- •10.Зв’язність як головна категорія тексту.
- •11. Зв'язок числівників з іменниками
- •12. Значення наукових досліджень мовознавців для формування сучасних уявлень про текст
- •13. Історичні витоки документної лінгвістики
- •14. Категорія дискретності (членування). Лексичні, граматичні, композиційні засоби зв’язку в тексті.
- •15. Категорія інформативності та засоби її реалізації у тексті
- •16. Категорія континууму та засоби її реалізації у тексті.
- •Категорія цілісності. Співвідношення понять «цілісність тексту» і «завершеність тексту».
- •18.Комп’ютерна лексикографія. Робота зі словниками.
- •19. Конектори і демаркатори як лексичні засоби єдності тексту.
- •21. Лексикографічний аспект метамови.
- •22. Лексична стратифікація тексту службового документа.
- •23. Математичні та комп’ютерні методи і прийоми аналізу тексту.
- •24. Міждисциплінарні зв’язки документної лінгвістики з іншими науками та галузями знань.
- •25. Написання закінчень родового відмінка однини іменників чоловічого роду іі відміни.
- •26. Написання і відмінювання власних особових назв.
- •27. Описовий метод та його прийоми у дослідженні тексту документа.
- •28. Основні етапи: сканування, сегментування тексту, безпосереднє розпізнавання.
- •29. Основні складники тексту.
- •30. Особливості вживання експліцитних та імпліцитних зв’язків у текстах документів. Види імпліцитних зв’язків
- •31. Особливості вираження модальності у текстах службових документів.
- •32. Особливості текстової комунікації.
- •33. Особливості інтерпретації тексту
- •34. Особливості писемного тексту. Його основні риси
- •35. Перевірка правопису.
- •36. Позначення голосних у російських та в інших слов’янських власних назвах. Позначення голосних у російських власних назвах
- •Позначення голосних в інших слов'янських власних назвах
- •37. Позначення цифрової інформації в документах.
- •38. Поняття недоінтерпретації та надінтерпретації тексту.
- •39. Поняття про термін та метамову.
- •40. Порядок розпізнавання текстових документів
- •41. Правила скорочень у текстах документів
- •42 Причини різноманіття дефініцій тексту в науці
- •43 Речення і висловлювання.
- •44. Речення як складова тексту документа.
- •45. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням
- •Робота з таблицями у Word-документі.
- •Роль ретроспекції та проспекції у вираженні категорії континууму.
- •Смислові складники тексту та варіанти їх розміщення.
- •Співвідношення понять «текст» і «дискурс».
- •Способи творення та особливості використання документознавчої термінології.
- •51 Стилістична диференціація української лексики.
- •52. Структурний метод та його прийоми дослідження тексту документа
- •53. Структурні типи надфразових єдностей, або складних синтаксичних цілих
- •54. Сутність герменевтичного підходу в лінгвістичному дослідженні тексту
- •55 . Сучасні концепції тексту
- •56. Текст як надфразова єдність, або складне синтаксичне ціле
- •57. Текстове оформлення Word-документа. Створення форм та бланків.
- •58. Текстові редактори і текстові процесори
- •59. Текстоутворювальні ознаки тексту
- •60. Теоретичні основи документної лінгвістики
- •Уніфікація мовних засобів організації тексту службового документа
- •62. Форми та ступінь репрезентації адресанта та адресата у тексті службового документа
23. Математичні та комп’ютерні методи і прийоми аналізу тексту.
У процесі обробки текстів для їх уведення в машину було одержано різноманітні кількісні оцінки окремих фактів мови, які згодом виявилися корисними як для створення математичних моделей мови, так і для лінгвістичної теорії.
Розрізняють кількісні й статичні методи. Кількісні зводяться до підрахунку частоти вживання мовних одиниць. Статистичні методи передбачають використання різних формул для виявлення правил розподілу мовних одиниць у мовленні, становлення зв'язків між мовними елементами.
У межах лінгвістики виокремилися два розділи — лінгвостатистика і стилостатистика. Лінгвостатистика досліджує, що в мові визначається правом вибору мовця, а що зумовлено її іманентною структурою, і як ці два параметри кількісно співвідносяться між собою. Подібність між членами одного мовного колективу полягає не лише у тому, які мовні одиниці (граматичні форми, синтаксичні конструкції) вони використовують, а й у тому, як часто вони їх вживають.
Статистичні закономірності лежать в основі організації тексту. Покриття тексту різними словами відповідає такій закономірності: на початку тексту різних слів більше, а далі їх менше. За допомогою статистичних методів визначають семантичні відстані між словами.
Стилостатистика — це визначення і характеристика стилістичних особливостей окремих творів чи творів авторів через кількісні відношення використаних мовних елементів. Найпростішим різновидом статистичного підходу до вивчення мови письменників або окремих творів є підрахунок уживаності слів, оскільки багатство словника характеризує їх мову.
Крім статистичних методів, у лінгвістиці тексту застосовують методи теорії інформації, математичної логіки.
Дані теорії інформації використовують для економнішого передавання інформації засобами мови. В офіційно-діловому стилі усуненню надлишкової інформації сприяє уніфікація мовних засобів, закріплення за однотипними, часто повторюваними ситуаціями ключових слів, типових мовних конструкцій. У цьому випадку варто звернутися до феномену телеграми: незважаючи на скорочення слів та усунення службових слів (крім частки не), її зміст залишається зрозумілим.
З математичної логіки лінгвістика тексту запозичила символічну мову: знаки входження, перетину, поєднання, більше, менше, подібно тощо. Використання елементів математичної логіки вплинуло на збагачення прийомів дослідження мови — алгоритмізацію, графічні обчислення, матричне визначення істинності функцій складних висловлювань тощо.
Отже, для дослідження у лінгвістиці тексту використовують різні загальнонаукові та спеціальні лінгвістичні методи, що позитивно впливає на вивчення тексту документа.
24. Міждисциплінарні зв’язки документної лінгвістики з іншими науками та галузями знань.
Висловлювання про текст як альфу і омегу лінгвістичних досліджень знаходимо у багатьох роботах сучасних вчених-лінгвістів (З.Й. Шмідта, М.М. Бахтіна, П. Хартмана та ін.).
Історично текст насправді є вихідною одиницею мовознавчих досліджень, оскільки філологія виросла з потреб дослідження та тлумачення древніх текстів. Традиційно текстами займалась риторика, яка вивчала особливості структури та мовні засоби тексту як витвору мовлення.
Текстологія — сукупність прийомів для вивчення історії тексту, встановлення основного тексту та його варіантів (списків, редакцій), авторства та часу написання, підготовки тексту відповідно до типу видання. Практичним результатом текстологічних пошуків є публікація пам'яток. Предмет лінгвістичного джерелознавства — виявлення, анотування та систематизація джерел з погляду їх лінгвістичної змістовності, інформативності та розробка принци пів їх відтворення.
Герменевтика — міжнаукова галузь, яка вивчає тлумачення, розуміння й інтерпретацію текстів. Герменевтичний підхід включає дві операції: інтерпретацію, яка породжує нові смисли тексту, та герменевтичні процедури тлумачення і розуміння цих смислів.
У мовознавстві тексти досліджує лінгвостилістика, на основі якої виникла лінгвістика тексту. До сфери лінгвостилістики належить опис типів текстів. Документна лінгвістика вивчає класифікацію текстів службових документів. Крім того, зближенню стилістики та документної лінгвістики сприяє тенденція до вивчення не ізольованих мовних одиниць, а відношень, в які вони вступають при формуванні зв'язного тексту документа. Документна лінгвістика розглядає побудову, складові тексту, формальну і змістову структуру з погляду формування його смислу.
Документна лінгвістика пов'язана з синтаксисом. Цей розділ граматики вивчає будову та значення словосполучень і речень, їхні функції й умови вживання, способи зв'язку слів у словосполученнях, речень у тексті.
Документна лінгвістика спирається на розробки управлінського документознавства, а саме: класифікацію управлінських документів, вивчення їх змісту та зовнішньої форми, характеристики документної інформації, використання засобів уніфікації та стандартизації.
Інформатика, або теорія інформації, також займається текстами, оскільки в них зафіксована управлінська інформація, та здебільшого інформаційні роботи проводяться на матеріалі текстів. Інформатика розглядає тексти службових документів як інформаційні документи — з погляду інформації, яку вони передають.
Теорія інформації розширила коло проблем документної лінгвістики, ввела такі поняття, як інформація, код, канал зв'язку, процес декодування тощо.
Поняття підтексту, проспекції, ретроспекції запозичено науковою галуззю з літературознавства.
Тексти вивчає також теорія редакційно-видавничої справи, в межах якої проводяться дослідження та практична робота стосовно вдосконалення з погляду логіки, послідовності викладу, внаслідок цього — підвищеним ефективності сприйняття тексту. Документна лінгвістика спирається на теорію редагування текстів, використовую чи її для правки текстів службових документів.
Документна лінгвістика інтегрує також дані суміжних наук — філософії, логіки, семіотики. Семіотика — наука про загальні властивості знаків і їжакових систем. Однак документна лінгвістика розглядає. текст, записаний знаками природної мови.
Зв'язок документної лінгвістики з логікою, яка вивчає форми вираження одиниць мислення — понять, суджень, умовиводів — полягає у тому, що процес мислення можливий тільки через мову, з іншого боку, змістом мови є думка особи. Логіка спрямована на розкриття законів мислення, його форм, будови, рух. Логіка збагачує термінологію документної лінгвістики такими термінами, як суб'єкт, предикат, об'єкт.
Документна лінгвістика пов'язана з психолінгвістикою. Психолінгвістика спрямована на виявлення закономірностей роботи свідомості при сприйманні та переробці отримуваної інформації. Організацію та поєднання мовних засобів, у яких реалізується така інформація, досліджує документна лінгвістика.
Текст як об'єкт комунікативної діяльності, зокрема опис засобів комунікативної взаємодії, способи її оптимізації й ефективності, інтерактивні стратегії, рівні мовленнєвих операцій, типи мовленнєвих актів вивчають лінгвопрагматика, теорія дискурсу, соціолінгвістика, теорія мовленнєвої діяльності та ін.
Отже, текст — це об'єкт, що пов'язує багато галузей діяльності, які спеціально спрямовані на вивчення тексту та суміжні, котрі використовують його як метод і спосіб професійної діяльності. Інтеграція наук дає змогу глибше зрозуміти багато теоретичних і практичних проблем.