21. Лексикографічний аспект метамови.

Термінознавство як один з мовознавчих розділів охоп­лює такі напрями роботи:

1. Лексикографічний — створення різного роду термі­нологічних словників (словники-довідники, словники-тезауруси, перекладні словники, словники рекомендованих термінів, словники сполучуваності тощо).

2. Уніфікація і стандартизація термінів.

3.Створення картотек і баз даних.

4. Переклад термінів.

5. Термінологічне редагування.

6. Організаційний напрям.

Укладання й видання словників (лексикографія) — су­спільно необхідна діяльність, складова прогресу суспіль­ства. Словники виконують як інформативну, так і норма­тивну функції. Словникове багатство мови забезпечує точне бачення навколишнього світу, сприяє розкриттю його зако­номірностей, розумінню внутрішнього світу людей.

Словники бувають енциклопедичні (у них подається ін­формація про ті чи інші явища дійсності, країни, події, людей і т.д.) і лінгвістичні (з'ясовується значення слів, характеризуються їхні особливості). У енциклопедичних словниках увага зосереджена на денотаті (позначуваному предметі), лінгвістичних — на слові. До реєстру енцикло­педичного словника входять тільки іменники та іменни­кові словосполучення, що означають як загальні, так і власні назви. До реєстру лінгвістичного словника — як правило, усі частини мови, причому майже всі ті іменни­ки, які означають загальні назви.

Словники і довідники: "Словник лінгвістичних термінів" С. Кротевича і Н. Родзевич (1957), "Словник лінгвістич­них термінів" Д. Ганича та І. Олійника (1985), "Літерату­рознавчий словник-довідник" за редакцією Р. Гром'яка.

22. Лексична стратифікація тексту службового документа.

Лексичний розподіл змісту, який називається лексич­ною стратифікацією, яка є частиною змістової ком­позиції. Тема тексту документа знаходить свій вияв у те­матичних групах лексики, що об'єднуються у тематичні, ланцюжки, які забезпечують тематичну цілісність.

Іменники найбільш точно виражають тему тексту, ді­єслова із засобами семантичного зв'язку слів, семантика яких не включає загальних семантичний ланцюжок може складатися з термінова­ної лексики, яка залежить від законодавчих і норматив­них актів органів влади й управління і забезпечує точне формулювання термінів: юридичних (власник, закон, реєстрація, власність, акт, приватизація, оренда, викуп, приймання та передавання об'єктів тощо), економічних (дотація, витрати, купівля-продаж, бюджет, видатки, прибуток, платіж, кошторис, статті бюджету і т. д„), економіко-правових (погашення кредиту, право власності, термін реалізації товару, сертифікат якості тощо).

Значну роль у передаванні змістової інформації відігра­ють номенклатурні назви — своєрідні етикетки предметів, явищ, понять. До них належать наймену­вання підприємств, установ, організацій; географічні назви.

Тематичні групи складають віддієслівні іменники, які часто позначають опредмечену дію: пропонувати — вно­сити пропозиції, відповідати — нести відповідальність, розв'язувати — приймати рішення (ухвалу), ухвалити.

У лексиці службових документів віддієслівні іменники переважають над дієсловами. Часто вживаються слово­сполучення з послідовним розташуванням залежних слів у родовому відмінку: розробка проблем удосконалення до­кументів, комплектування продукції машинобудування тощо.

Іменний характер лексичного складу документів ви­значає частотність вживання прикметників. Прикметни­ки входять до складу термінів, усталених словосполучень, номенклатурних назв: фінансовий звіт, комерційна діяль­ність, безготівковий рахунок, клірингова угода, вербальна нота, Відкритий міжнародний університет, Міжнародні авіалінії України. Вживають короткі прикметники зі значенням модальності, що вказують на повинність, не­ухильність виконання: Працівник повинен виконувати такі обов'язки; Підприємство зобов’язане організувати роботу працівників.