- •Конспект лекцій
- •Зміст лекції
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Основна:
- •2. Додаткова:
- •1. Предемет, цілі і завдання товарознавства.
- •2. Класифікація, кодування та асортимент товарів.
- •3. Стандартизація, сертифікація та якість продукції.
- •4. Основні властивості промислової продукції.
- •Зміст лекції
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Загальні відомості про метали та їх класифікація. Механічні властивості металів.
- •2. Чавун та сталь: їх склад, характеристика та класифікація.
- •3. Кольорові метали та сплави на їх основі.
- •4. Методи підвищення якості сталі.
- •Зміст лекції
- •План лекції:
- •Загальні відомості про паливо, його класифікація та склад.
- •2.Класифікація й основні призначення мастил. Асортимент мастильних матеріалів та їх позначення.
- •3.Умови постачання, транспортування і зберігання палива.
- •Зміст лекції
- •План лекції:
- •1. Основна
- •2. Додаткова:
- •2.1 Оснач о.Ф. Товарознавство: Навчальний посібник – Київ: Центр навчальної літератури, 2004.- 219 с.
- •1. Азотна, соляна, сірчана кислоти, їх види, виробництво та застосування.
- •2.Виробництво харчової соди.
- •3.Виробництво каустичної соди та кальцинованої соди.
- •4.Луги, їх застосування та властивості.
- •Зміст лекції
- •План лекції:
- •1. Основна
- •1.3. Оснач о.Ф. Товарознавство: Навчальний посібник – Київ: Центр навчальної літератури, 2004.- 219 с.
- •2. Додаткова:
- •1.Поняття про будівельні матеріали, їх властивості і класифікація.
- •2.Класифікація і характеристика видів будівельних виробів зі скла.
- •3.Основні види будівельних матеріалів з деревини та природні кам’яні матеріали.
- •Зміст лекції
- •План лекції:
- •1. Основна
- •2. Додаткова:
- •1. Напівпровідникові резистори: термістори, фоторезистори, варистори. Електричні конденсатори.
- •2.Транзистори та їх технічне значення.
- •Зміст лекції
- •План лекції:
- •1. Основна
- •2. Додаткова:
- •1.Призначення, й класифікація насосів: динамічних, об'ємних, структурних.
- •2. Основні параметри насосів та принципи їх дії.
- •Зміст лекції
- •План лекції:
- •1. Основна
- •2. Додаткова:
- •1.Поняття про технологічне обладнання і його класифікація.
- •2.Ковальсько-пресове обладнання та його застосування. Поняття про зварювання і його класифікація.
- •3.Сутність ливарного виробництва. Класифікація ливарного обладнання. Обладнання для спеціальних методів литва.
- •Зміст лекції
- •План лекції:
- •1. Основна
- •2. Додаткова:
- •1.Загальні відомості про інструменти. Алмазні інструменти.
- •2.Поняття про підшипники кочення, їх класифікація.
- •Зміст лекції
- •План лекції:
- •Література:
- •1.Автоматизація та технічні засоби її забезпечення.
- •2.Релейний захист електричних систем.
- •Зміст лекції
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Основна:
- •2. Додаткова:
- •1.Класифікація електропобутових товарів.
- •2.Телевізор, як основний вид відеоапаратури.
- •3.Побутові електричні пристрої для зберігання охолоджуваних продуктів. Нагрівальні пристрої та їх використання в побуті.
- •Зміст лекції
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Основна:
- •2. Додаткова:
- •1. Матеріали, що використовуються при виробництві меблів. Класифікація меблевих товарів.
- •2.Процес маркування меблевих товарів.
- •3.Умови зберігання та продажу меблевих товарів.
- •Зміст лекції
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Основна:
- •2. Додаткова:
- •1. Класифікація швейних товарів. Матеріали для виробництва швейних товарів.
- •2.Взуттєві товари та їх групи. Методи виготовлення взуття.
- •Зміст лекції
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Основна:
- •2. Додаткова:
- •1. Вироби для фізичної культури, спорту та туризму.
- •2.Допоміжне риболовне приладдя.
- •Зміст лекції
- •План лекції:
- •Література:
- •Основна:
- •2. Додаткова:
- •1.Матеріал для виробництва ювелірних виробів (срібло, золото, платина, паладій). Основні процеси виробництва ювелірних виробів.
- •2.Дорогоцінне каміння, що використовується для прикрашення ювелірних виробів.
- •Зміст лекції
- •План лекції:
- •Література:
- •1.Основна:
- •2. Додаткова:
- •1. Характеристика основних груп продовольчих товарів.
- •2. Хліб і хлібобулочні вироби
- •3. М'ясні напівфабрикати і кулінарні вироби
- •4.Хімічні, фізичні і споживчі властивості молока,його склад.
- •Зміст лекції
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Лікеро-горілчані вироби та напої з хлібної сировини, порошкоподібні напої.
- •2. Класифікація алкогольних і безалкогольних напоїв.
3.Умови постачання, транспортування і зберігання палива.
Добуте вугілля поставляється споживачу безпосередньо із шахт, збагачувальних або брикетних фабрик, а кокс — із коксохімічних комбінатів. Відвантажене паливо повинно відповідати марці, класу, якості, зазначених у відповідній нормативній документації (ГОСТи, ТУ). Характеристики палива перевіряються в місцях його навантаження відділами технічного контролю, спецапаратом. . .
Контроль якості здійснюється зовнішнім оглядом і відбором проб від партії в процесі відвантаження на транспорт, а також на складах зберігання. Зовнішнім оглядом визначають наявність води, забруднень сторонніми предметами, розміри шматків. Дані лабораторних проб показують наявність мінеральних домішок, вміст вологи, сірки, золи, вихід летких речовин, температуру згорання й інше. Розрахунки між постачальниками і споживачами палива здійснюються на основі даних лабораторних іспитів за якістю^ тобто вміст вологи, сірки, показник зольності, теплоти згорання й інше. Зберігання твердого палива повинно здійснюватися так, щоб при цьому не знижувалися його властивості і якість. Процес окислювання пришвидшується присутністю в паливі вологи, тому майданчики для зберігання повинні бути відведені в сухому піднятому місці, штабелі повинні мати форму, яка б сприяла стіканню води.
Всі види вугілля діляться за схильністю до окислювання і самозаймання на 4-й групи (І—IV), для яких визначені різні терміни зберігання.
Найбільш стійкі до окислювання, як правило, із підвищеним ступенем вуглефікації, тобто антрацити, напівантрацити, кам'яне вугілля — група І — термін зберігання 2—2,5 року.
Стійке до окислювання кам'яне вугілля марок «Т» і «К» віднесене до II групи і може зберігатися протягом 18 місяців. Кам'яне вугілля середньої стійкості віднесене до III групи і може зберігатися 12 місяців. Нестійке кам'яне вугілля, таке як «Д» і «Г» (несортовані), і буре вугілля відносяться до IV групи. Термін їхнього зберігання 4—6 місяців.
Вугілля, що знаходиться на складах для зберігання, повинно бути складене у штабелі не пізніше 2-ї доби з дня розвантаження.
Максимальна висота штабеля залежить від схильності вугілля до окислювання. Для найбільше стійких видів вугілля (І гр.) висота штабеля не обмежена, для інших груп:
групи II — установлена не більше 10 м;
групи III — установлена не більше 6 м;
групи IV — установлена не більше 5 м.
Для попередження самозаймання вугілля роблять спеціальну обробку штабеля — ущільнюють поверхневий прошарок ковзанками або здійснюється пошарове ущільнення, вводять інгібітори — антиокислювачі (емульсії, хімічні розчини), покривають поверхню штабеля рідким склом, суспензією вапна. Роблять перевірку температури усередині штабеля. При температурі понад 40°С проводиться розформування штабеля, заливання вугілля розчинами, ущільнення і т.п.
Кожний штабель позначається табличкою, у якій вказується марка, клас, вид, вологість, % виходу летких речовин, маса штабеля, термін початку і кінця його формування.
Транспортування твердого палива здійснюється, в основному, залізничним транспортом.
Рідке паливо відвантажується споживачам партіями, які супроводжуються єдиним документом (паспортом) про якість. У документі зазначається: найменування підприємства-постачальника, вид нафтопродукту, марка, номер партії і транспортної одиниці, а також показники якості даної продукції, нормовані встановленим стандартом, і результати випробування даного нафтопродукту. Рідке паливо перевозять усіма видами транспорту: трубопровідним, річковим, залізничним, автомобільним і, в особливих випадках, повітряним. На ємкостях ставлять попереджувальні написи: «Вогненебезпечно», «Етиловий бензин» — для світлих нафтопродуктів і «Отрута» — для отрутних нафтопродуктів.
Приймання рідкого палива здійснюється за масою чи зважуванням за об'ємом і щільністю. При відсутності паспорта на паливо, що надійшло, вантажоодержувач зобов'язаний визначити його якість у лабораторії.
Для зберігання палива використовують металеві чи залізобетонні резервуари, горизонтальні чи вертикальні, підземного чи надземного типу. Заповнення резервуару повинно бути максимальним для зменшення витрат на випар. Заправлення повинно здійснюватись тільки закритим способом (через шланг).
Гарантійні терміни зберігання для автомобільного бензину і дизельного палива — 5 років, авіаційного бензину — 2 роки з дня виготовлення, а після закінчення цього терміну варто знову перевірити якість нафтопродукту на відповідність вимогам стандартів.
Бензин, мазут та інші рідкі палива є вибухонебезпечними, легкозаймистими пальними рідинами, їхні пари отруйні для людини. Тому в місцях їхнього зберігання потрібно суворе дотримання правил безпеки. До роботи з рідким паливом допускаються тільки особи, що пройшли інструктаж з техніки безпеки. Нафтобази і склади повинні мати справну і безпечну електропроводку й бути обладнані необхідними засобами пожежогасіння, резервуари для зберігання повинні бути заземлені. На їх території категорично забороняється палити, користуватися відкритим вогнем чи інструментом, що дає при ударі іскру. При низьких температурах в'язкість рідкого палива значно зростає, тому перекачування його з ємкостей по трубопроводах вимагає підігріву. Газоподібне паливо з транспортних магістральних трубопроводів надходить на газорозподільні станції і після відповідної підготовки по газопроводах постачається споживачам або подається в накопичувальні резервуари для зберігання.
Газ зберігається в балонах, газгольдерах і підземних сховищах. Балони для зберігання газу (пропану, бутану та ін.) виготовляються з якісних сталей і розраховані на тиск 20,15 і 10 МПа. Для розпізнавання їх фарбують у червоний колір.
Горючі гази в різноманітних пропорціях з повітрям утворюють вибухові суміші, крім того, деякі з них, особливо промислові, токсичні і отруйні. При вдиханні метану — основного компоненту природного газу — настає задуха. Зріджені гази, коли попадають на шкіру людини, викликають обмороження. Тому необхідно при поводженні з ними суворо дотримуватись правил безпеки.
Питання для перевірки якості засвоєння знань
Визначте поняття, що таке паливо?
Наведіть класифікацію палива, визначте характеристику його видів.
Що входить до складу палива?
Визначте якісні характеристики палива.
Визначте властивості газоподібного палива, що обумовлюють привабливість його використання.
Що таке мастильні матеріали?
Визначте основні властивості мастил.
Питання для самостійної роботи із зазначенням літератури.
1. Основні способи переробки нафти.
Лекція № 4
Тема лекції: Хімічні матеріали і вироби
Мета: визначати умови застосування та виробництва азотної, соляної та сірчаної кислоти, ознайомити з процесом виробництва харчової соди, розглянути сфери застосування та властивості лугів, сформувати знання про значення хімічних матеріалів.