2.Класифікація і характеристика видів будівельних виробів зі скла.

За видом і призначенням будівельні вироби із скла ді­ляться на: скло віконне, вітринне, візерункове, армоване, профі­льне і сонцезахисне, загартоване, склоблоки, склопакети, обли­цювальні плитки, скляні труби й інше.

У будівництві найбільше використовується скло віконне неполіроване безбарвне. За товщиною віконне скло випускається ше­сти видів: 2; 2,5; 3; 4; 5 і 6 мм, масою 1 кв. м. відповідно: 5; 6,25; 7,5; 10; 12,5 і 15 кг. Розміри листів скла в залежності від товщини змінюються в межах від 400 х 400 до 160 х 2400.

У залежності від дефектів скло поставляється двох сортів: 1-го і 2-го.

Поверхня листового скла повинна бути плоскою, границя до­пуску кривизни листа не більше 0,3% від його довжини (стріла прогину). Оцінка якості скла здійснюється з урахуванням розмі­щення дефекту: в центрі чи з краю листа. Не допускається наяв­ність пухирів, подряпин, матовості і сторонніх вкраплень. Відхи­лення розмірів за довжиною і шириною листа віконного скла не повинно перевищувати від +2 до 3 мм, відхилення за товщиною листа 0,2—0,4 мм.

Скло вітринне випускається полірованим і неполірованим. Полі­роване має товщину 6,5 і 8 мм, розміри листа 1380x1340— 4450 х 2950 мм. За призначенням поліроване скло буває дзеркальне (найбільш якісне), транспортне і будівельне. Неполіроване скло має товщину 6,5 мм, розміри листа — 1750 х 1950 — 3950x2950 мм. Скло вітринне використовується для засклення отворів споруд, зов­нішніх і внутрішніх вітрин виставкових залів, кінотеатрів, аеропор­тів, вокзалів і т. ін., а також для виготовлення склопакетів і дзеркал.

Скло візерункове з одного чи з двох боків має чіткий рельєф­ний малюнок (візерунок) глибиною 0,5—1,5 мм, що сприяє роз­сіюванню світла. Випускається двох сортів, кольорове і безбарв­не, товщиною 3—6 мм, розмір листів — 400x600 — 1600x2200 мм. Світлопропускання становить 45%.

Близьким до візерункового є скло «Метелиця», застосовується також як облицювальний матеріал. Воно має рельєфний візеру­нок. Нанесення алюмінієвого дзеркального покриття робить це скло непрозорим.

Армоване листове скло одержують запресуванням у його тов­щу паралельно поверхням зварену чи кручену сітку зі стального, хромованого, нікельованого чи з алюмінієвим покриттям дроту. Така сітка містить уламки скла, які з'являються при механічних пошкодженнях або впливі високих температур.

Армоване скло випускається безбарвне і кольорове, прозо­рість його не менше 60%, випускається шириною до 1200 мм; до­вжиною 3300 мм при товщині 5,6 і 8 мм.

Профільне скло, або склопрофіліт, випускається різних розмі­рів і використовується для облаштування світлопрозорих стін, перегородок і огорож, прозорих покрівель.

Сонцезахисне скло відзначається низьким пропусканням ін­фрачервоних променів. Його одержують нанесенням на одну по­верхню звичайного безбарвного скла тонкого відбиваючого оки­сно-металевого покриття.

Загартоване скло — це скло, яке піддають спеціальній термічній обробці, тобто нагріванню до 630—650°С і швидкому, рівномірно­му по площині повітряному охолодженню. Таке скло має більш ви­соку механічну міцність, термостійкість і безпечність. Випускається товщиною 4,5—6,5 мм, поліроване і не поліроване 1-го і 2-го сортів. Різати алмазом таке скло неможливо, тому що воно дуже крихке.

Склоблоки — пустотілі вироби, які одержують зварюванням на спеціальних автоматах по периметру двох порожніх половин, внутрішня поверхня яких рифлена або гладенька. Випускаються квадратні, прямокутні і кутові, безбарвні і кольорові, розмірами 194 х194 х 98, 240 х 240 х 98, 249 х 249 х 98, 244 х 244 х 75. Склоблоки використовуються для кладки стін і перегородок бу­дівель і споруд.

Склопакети — вироби, що складаються із листів скла, сполу­чених рамою з алюмінію, сплаву із свинцю або пластмаси з мета­лом. Використовуються для засклення вікон у цивільному будів­ництві.

Облицювальні плитки виготовляють із глушеного скла різного кольору. За формою вони бувають квадратні і прямокутні товщи­ною 4—9 мм і розмірами 100 х 100 — 200 х 200 (квадратні), 120 х 60 — 250 х 140 (прямокутні). Лицьовий бік облицювальних скляних плиток гладенький чи рифлений, а тильний — рифлений (для кращого зчеплення з розчином чи мастикою). Для облицю­вання стін приміщень, до яких пред'являються підвищені гігієні­чні вимоги, застосовуються скляні плитки, покриті з лицьової сторони емалями.

Килимово-мозаїчні плитки являють собою малорозмірні (до 45 мм) різнобарвні плоскі вироби з глушеного скла у вигляді кили­мів, наклеєних лицьовою стороною на папір. Після укладання папір змивають водою.

Килимово-мозаїчні плитки використовуються для зовнішньо­го і внутрішнього облицювання, а також для художньо-декоративного оформлення фасадів, фойє, вестибюлів й ін.

Марбліт — це вироби у виді прямокутних чи квадратних плит товщиною 5—12 мм із глушеного темно-зеленого чи чорного з блискучими вкрапленнями (кристалами) скла з полірованою ли­цьовою поверхнею. Марбліт застосовується для облицювання внутрішніх стін будинків, колон, цоколів, оформлення інтер'єрів та ін.

Скломармур — це плити зі скла, що має різнобарвне мармуроподібне забарвлення. Випускається товщиною 8—25 мм і за­стосовується для декоративного облицювання внутрішніх стін, покриття підлог, а також для антикорозійного захисту будівель­них конструкцій.

Склокремнезит (склокристаліт) — це облицювальні декорати­вні плити, одержувані з гранул скла визначеного хімічного скла­ду, кремнезему й інших добавок. Лицьова сторона плит поліро­вана, має рисунок, що імітує природний камінь. Склокремнезит випускається товщиною 15 і 20 мм і застосовується для зовніш­нього і внутрішнього облицювання.

Шлакоситали — склокристалічні матеріали, одержувані зі скла і шлаків металургійних заводів. За міцністю, водостійкістю, кислотостійкістю й електроізоляційними властивостями вони пе­ревищують цеглу і бетон. Шлакоситали використовуються як футеровочний матеріал, для облицювання стін і укладання підлог на підприємствах хімічної промисловості, у вигляді плит для обли­цювання, облаштування плінтусів, підвіконь для будинків і спо­руджень різного призначення.

Скляні труби випускаються довжиною 1,5—3,0 м, внутрішній діаметр становить до 200 мм, товщина стінки — 4,0—11,5 мм.

Скляні труби здатні витримувати значний тиск, мають більш високу в порівнянні з металевими хімічну стійкість, гладеньку поверхню, велику пропускну здатність, легше очищаються, ма­ють меншу масу і невисоку теплопровідність. Скляні труби випу­скаються з гладенькими кінцями і з конічними буртами на кін­цях. Застосовуються для прокладання водопроводу, каналізації, телефонного і силового кабелю, схованої електропроводки, для транспортування агресивних рідин і газів, облаштування трубо­проводів у молочній, спиртово-горілчаній і пивоварній промис­ловості.

Піноскло — це матеріал пористої структури, одержуваний спіканням скляного порошку.