6. Задачі для контрольної роботи

Методика виконання практичного завдання (1–2 задачі):

Порядок оформлення розрахункових документів:

Документи, які подаються клієнтом в банк на перерахування або одержання коштів повинні мати наступні реквізити:

A) назву, номер документа;

Б) число, місяць i рік його виписки (число i piк вказується циф­рами, місяць - прописом);

B) суму платежу цифрами i прописом (сума прописом вказується з початку строчки з великої літери, гривні - прописом, копійки - цифрами);

Г) назву платника та одержувача коштів, їхні шифри та розрахункові рахунки;

Д) підписи платника (керівника, бухгалтера) та відтиск їx печатки (на першому екземплярі);

Розрахунково-платіжні документи виписуються в 2-4 екземплярах за допомогою технічних засобів (друкарська машинка, комп’ютер). Чеки з лімітованої чекової книжки оформляються чорнильною або кульковою ручкою.

Для одержання готівки, в банк подається чек із чекової книжки на одержання готівки. Чекова книжка складається з 25 чеків. Чек заповнюється від руки кульковою ручкою. Виправлення в тексті чеку не допускається, так як повинні бути заповнені всі реквізити корінця чеку. Чек дійсний протягом 10 днів з моменту його підписання.

Для одержання чекової книжки підприємство подає в банк заяву.

Щоб покласти готівку на розрахунковий рахунок оформлюється об'ява на внесення готівки. Вона складається із 3-х розділів: об’ява, квитанція і ордер. Об’ява залишається в банку і служить основою для зарахування коштів на рахунок. Квитанція (із печаткою та підписом банку) повертається особі, яка вносила кошти на рахунок. Ордер залишається в банку і повертається власнику рахунку разом з випискою банку. Для встановлення лімітів залишку готівки в касі, порядку і строків здачі касової виручки, в банк подається заявка – розрахунок. Щоквартально підприємство подає в банк касову заявку. В ній відображається рух готівки за відповідний квартал минулого року і план на наступний квартал поточного року.

Задача № 1.

Оформити платіжне доручення № 132 від 10 вересня 2003 року.

Вихідні дані: Полтавський молокозавод № 1 (код ЄДРПОУ 22535664; розрахунковий рахунок № 26005301220350 в КБ “ПриватБанк” МФО 331401) сплатив Кременчуцькій нафтобазі (код ЄДРПОУ 33253740; розрахунковий рахунок № 37002575004420 в АППБ Аваль м. Кременчук МФО 350020) за бензин згідно договору № 129 від 01.01.03. Сума платежу – 12350,50 грн. в т.ч. ПДВ.

Задача № 2.

Оформити заявку – розрахунок на встановлення залишку ліміту каси на ІІІ квартал 2003 р.

Вихідні дані: За ІІ квартал 2003 року в касу надійшло: виручка від реалізації продукції 180000 грн. в т.ч. ПДВ; виручка від реалізації послуг 24000 грн., в т.ч. ПДВ. За даний період з каси витрачено на: виробничі потреби – 55000 грн., відрядження робітників підприємства – 10000 грн., відрядження керівника підприємства – 1200 грн., витрати на рекламу – 800 грн., заробітна плата – 21000 грн., виробничі премії – 1000 грн., допомоги по тимчасовій непрацездатності – 1250 грн., інші витрати – 9000 грн. Кількість робочих днів за ІІ квартал 2003 року відповідно становила: квітень – 26 дн., травень – 21 дн., червень – 26 дн.

Методика виконання практичного завдання (3–4 задачі):

За умов ринкової економіки існують вільні, фіксовані i регульовані ціни.

Фіксовані ціни встановлюються адміністративно (державою), переважно на послуги першої необхідності i на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія та ін.). Регульовані ціни встановлюються регулюванням рівня рентабельності товарів першої необхідності, наприклад хлібобулочних виробів, продуктів дитячого харчування тощо. При цьому державою встанов­люються індикативні ціни — мінімальний i максимальний рівні цін. У решті випадків користуються вільними цінами, тобто цінами, які склалися на ринку під впливом попиту i пропозиції за домовленістю сторін — постачальників i споживачів.

Установлюючи вільні ціни, за основу беруть собівартість i прибуток (планову рентабельність). Потім додають акцизний збір (для підакцизної продукції i податок на додану вартість.

Розрахунок ціни продукції можна здійснити за такими формулами:

Ц ₁ = С + П

де Ц₁ — ціна продукції ( ціна виробника продукції);

С — собівартість продукції;

П — прибуток.

Ц ₂ = С + П + ПДВ,

де Ц ₂ — ціна продукції з податком на додану вартість;

ПДВ — податок на додану вартість.

Ц ₃ = С + П + АЗ + ПДВ,

де Ц ₃ — ціна продукції з акцизним збором i податком на додану вартість;

АЗ — акцизний збір.

Відтак повну роздрібну ціну продукції можна розрахувати за формулою:

Ц ₄ = С + П + АЗ + ПДВ + ТН,

де Ц ₄ — роздрібна ціна продукції;

ТН — торгова націнка.

Дохід (виручку) від реалізації кожної номенклатури продукції визначають за формулою:

Д = Р х Ц,

де Д— дохід (виручку) від реалізації продукції;

Р— кількість реалізованих виробів;

Ц — ціна реалізації кожного виробу.

Прибуток (процент) на депозитному рахунку можна визначити за формулою:

П = Рх (1 + і)^п-Р,

де П — прибуток (процент), грн.

Р — сума вкладених коштів,

і — процент, виражений десятковим дробом,

п — період вкладу.

Обсяг виручки від реалізації продукції можна розрахувати за формулою:

В = О₃ + Т₃ – О₂

де В — виручка від продажу продукції в запланованому періоді;

О₃— вартість залишків готової продукції на початок запланованого періоду;

Т₃ — товарна продукція запланованого періоду;

О₂ - вартість залишків товарної продукції на кінець запланованого року.

Задача № 3.

Визначити роздрібну ціну товару. Вихідні дані:

Собівартість продукції складає 12,5 грн. Планова рентабельність реалізації — 25%, а торгова націнка складає 30%.

Задача № 4.

Визначити роздрібну ціну виробу

Bихідні дані:

Ставка акцизного збору — 50%. Торгова націнка 15%. Собівартість подакцизного виробу склала 4 грн. Планова рентабельність від реалізації — 25%.

Методика виконання практичного завдання (5–8 задач):

Фінансовим результатом діяльності підприємства є прибуток або збиток.

Основними методами планування прибутку від продажу товарної продукції є метод прямого рахунку й аналітичний метод. Основою для розрахунку прибутку є обсяг виробничої програми, який базується на замовленнях споживачів і господарських дого­ворах.

Найпоширенішим методом планування прибутку від продажу товарної продукції є метод прямого рахунку. Суть його полягає в тому, що прибуток визначається як різниця між виручкою від про­дажу товарної продукції (доходом), за вирахуванням податку на додану вартість і акцизів, і її собівартістю. Проте починаючи роз­рахунок планової величини прибутку, необхідно уточнити обсяг про­дукції, від продажу якої очікується цей прибуток. При цьому по­трібно відрізняти плановий розмір прибутку в розрахунку на товар­ний випуск продукції від прибутку, запланованого на обсяг продукції, що продається.

Прибуток по товарному випуску продукції планується на ос­нові кошторису затрат на виробництво і реалізацію продукції та її вартості в діючих цінах реалізації без податку на додану вартість та акцизів. Розрахунок ведеться за формулою:

П_тп = (В_тпхЦ)-(В_тпхС),

де П_пт—прибуток по запланованому випуску товарної продукції;

В_тп—випуск товарної продукції в запланованому періоді в натуральному виразі;

Ц— ціна за одиницю продукції без ПДВ та акцизного збору;

С—собівартість одиниці товарної продукції.

Розрахунок прибутку від реалізованої продукції в плановому періоді, виконується в аналогічному порядку тільки в розрахунку на обсяг реалізованої продукції. При цьому обсяг реалізованої продукції в плановому періоді в натуральному виразі визначається як сума залишків продукції, що не реалізована, на початок планового періоду, обсягу випуску товарної продукції в плановому періоді без урахування залишків готової продукції, яка не буде реалізована в кінці планового періоду. Виходячи з цього, розрахунок планової суми прибутку від реалізації продукції можна подати в та­кий спосіб:

П_пп= П_зпнр + П_тп – П_зпкр ,

де П_нн—прибуток від реалізації продукції в плановому періоді;

П_зпнр—прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду;

П_тп—прибуток по товарній продукції, передбачуваної до випуску в плановому періоді;

П_зпкр—прибуток у залишках нереалізованої продукції в плановому періоді.

Але метод прямого рахунку не дозволяє виявити окремих факторів впливу на плановий прибуток, і при широкій номенклатурі продукції, що виготовляється, дуже трудомісткий. Його можна використати в сучасних умовах господарювання, коли підлягають частим змінам ціни, зарплата та інші обставини, тільки на короткий період часу. Це практично виключає його застосування при річному та перспективному плануванні прибутку.

В умовах випуску широкого асортименту продукції та необхідності планування прибутку на рік велику перспективу, його розрахунок на відповідний плановий період виконується аналітичним методом. При цьому методі прибуток розраховується не по кожному виду продукції, що випускається в плановому році, а по всій порівнюваній і непорівнюваній товарній продукції. При плануванні прибутку аналітичним методом необхідно вирішувати послідовно такі задачі:

1) Розрахунок базової рентабельності як відокремленої частки очікуваної суми прибутку за звітний рік на собівартість порівнюваної товарної продукції за той же період. Він здійснюється за фор­муллою:

Р_Б=(П₀:С_ТП)х100%,

де Р_Б—базова (очікувана) рентабельність;

П_о—очікуваний прибуток за звітний базисний рік;

С_тп—собівартість товарної продукції базисного року.

2) Обчислення обсягу товарної продукції в плановому періоді за собівартістю звітного року і розрахунок прибутку на товарну продукцію виходячи із базової рентабельності. При цьому розрахунок прибутку по товарній продукції на осьові базової рентабельності здійснюється за формулою:

П_тп = Т_сб х Р_б

де П_тп- прибуток по товарній продукції запланованого року;

Т _сб — обсяг товарної продукції в оцінці за собівартістю базо­вого періоду.

3) Облік впливу на плановий прибуток різних факторів: зміни (зниження, збільшення) собівартості продукції в плановому році; підвищення якості та сортності реалізованої продукції; зміни рівня цін на продукцію. Планування прибутку на наступний рік виконується в кінці звітного року. Тому для визначення базової рентабельності використовуються звітні дані по обсягу отриманого прибутку і собівартості за дев'ять місяців поточного року і очікувані за IV квартал цього ж року. За допомогою знайденого в такий спосіб рівня базової рентабельності та планового обсягу товарної продукції в оцінці за собівартістю базисного (звітного) року орієнтовано розраховується прибуток планового року, з урахуванням впливу лише одного фактору—зміни обсягу порівняльної товарній продукції. На наступному етапі планування прибутку від реалізації товарної продукції враховується вплив на його величину зміни собівартості, цін, асортименту та сортності продукції.

Одним із найважливіших показників, що характеризує кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства є рентабельність. Рентабельність продукції можна розрахувати по всій реалізованій продукції та за окремими її видами. Приклад порядок розрахунку базової рентабельності показано в таблиці 2.

Рентабельність усієї реалізованої продукції розраховується як відношення прибутку, отриманого від продажу всієї продукції, до її собівартості:

Р = П/Сх100%,

де Р — рівень рентабельності продукції, %;

П — прибуток, отриманий від реалізації продукції, грн.;

С — собівартість реалізованої продукції, грн.

За цією формулою можна розрахувати також рентабельність виробництва та продажу окремих видів продукції. Для цього врахо­вуються прибуток і собівартість по відповідному виду продукції.

Таблиця 2 - Розрахунок базової рентабельності

Показник	По звіту за 9 місяців	За планом на IV кв. звітного року	Очікуване виконання за поточний рік(гр.2 + гр.З)
1.Обсяг порівняльної продукції звітного року: а) в оцінці за діючими цінами без акцизів і ПДВ, тис. грн. б) в оцінці за собівартістю, тис. грн.
2.Прибуток на обсяг порівняль­ної товарної продукції (п. 1. а -п. 1.6), тис. грн.
3.Зміна суми прибутку в зв'язку зі зміною цін у середині (протягом) року, тис. грн.
4. Прибуток, який приймається за базу (п.2 + п.З), тис. грн.
5. Базова рентабельність, % (п.4:п.1,6х100)

Показники рентабельності реалізованої продукції та окремих її видів дають уявлення стосовно окупності (прибутковості) витрат на виробництво та продаж відповідних видів або всієї продукції, тоб­то стосовно того, скільки прибутку отримує підприємство на одну гривню витрат, вкладених для отримання прибутку.

Рентабельність продажу можна розрахувати і як відношення прибутку до чистого доходу від реалізації продукції за формулою:

Р_пп = П/Дч х 100%,

де Р_пп — рентабельність проданої продукції, %;

Дч — чистий дохід від реалізації продукції, грн.

У цьому випадку рівень рентабельності буде показувати, скільки отримано прибутку (в процентах або копійках) на одну грив­ню проданої продукції за цінами реалізації.

Рентабельність виробничих фондів розраховується як відно­шення чистого прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і матеріальних обігових активів.

Розрахунок вищевказаних показників рентабельності, їх аналіз дозволяє керівникам господарюючих суб'єктів і підприємцям зорієнтуватися в економічному рівні вирішення відповідних питань і вжити необхідних заходів для поліпшення фінансового стану підприємств.

Згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено використання чистого прибутку на створення резервного капіталу, виплату дивідендів, поповнення статутного капіталу, інші напрямки використання.

На практиці фінансовий результат діяльності підприємства визначають у звіті про фінансові результати. Звіт складається поквартально наростаючим підсумком з початку року.

Отриманий підприємством прибуток є результатом кругообігу засобів, вкладених у підприємство, і належить до власних фінансо­вих ресурсів підприємства.

Задача №5.

Необхідно визначити додатковий прибуток (збиток) від реалі­зації додаткової продукції, що буде отримана підприємством.

Вихідні дані:

Підприємство виробляє 1 вид продукції, відпускна ціна одиниці виробу — 100 грн. Обсяг реалізації продукції на рік — 56000 шт. виробів. Очікується, що обсяг реалізації продукції в плановому періо­ді збільшиться на 20%. Собівартість 1 продукції: змінні витрати — 47 грн.; постійні витрати — 38 грн.

Задача № 6.

Знайти прибуток від реалізації; загальний прибуток; податок на прибуток; чистий прибуток.

Вихідні дані:

Виручка від реалізації продукції за звітний період склала — 575325 грн. (в т.ч. ПДВ). Акцизний збір — 10000 грн. Загальна сума витрат — 210200 грн. Крім того, за звітний період підприємство отримало штрафних санкцій на суму 35000 грн. та прибуток від реалізації основних засобів — 170000 грн. У цьому ж звітному періоді були виявлені збитки минулих років —123325 грн.

Задача № 7.

Порівняйте рентабельність продукції за три квартали на основі наступних даних.

Вихідні дані:

Показники	Одиниці виміру	Квартал року
		І І	П	Ш
Кількість випущеної продукції	шт.	1500	2000	1800
Ціна одного виробу	грн.	60	60	60
Собівартість одного виробу	грн.	50	52	48

Задача № 8.

Визначити фінансовий результат: прибуток і рівень рентабельності

Вихідні дані:

Показники	Озима пшениця	Горох	Гречка	Разом
Всього собівартість, грн.	41100	27692	12825
Виручка, грн.	60200	33166	22625
в т.ч. ПДВ, грн.	10033	5528	3771
Виручка без ПДВ, грн.
Прибуток, грн.
Рентабельність, %

Методика виконання практичного завдання (9–15)

Власний оборотний капітал — це частина постійних пасивів (власного капіталу і довгострокових зобов'язань), яка залишається на фінансування оборотних коштів після покриття постійних (ос­новних) засобів.

Фінансово-експлуатаційні потреби являють собою різницю між оборотними коштами (іммобілізовані в запасах сировини, готової продукції, незавершеному виробництві, дебіторській заборгованості) і кредиторською заборгованістю.

Якщо власний оборотний капітал більші ніж фінансово-експлуатаційні потреби, то у підприємства є потенційний надлишок власних оборотних коштів. Якщо навпаки — дефіцит.

Реальний надлишок (дефіцит) наявності грошових коштів розраховується на базі потенційного надлишку (дефіциту) з урахуванням уже існуючих на сьогоднішній день короткострокових вкладень і короткострокового кредиту.

Нормування оборотних коштів передбачає встановлення по кожному виду норм.

Норматив оборотних коштів щодо запасів визначається за формулою:

Н = О х N,

де Н — норматив обігових коштів для сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів (грн.);

О — одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів (грн.);

N — норма оборотних коштів (днів).

Норматив оборотних коштів на кожний вид виробничих запасів визначають за формулою:

Н = С х Н_р,

де С — сума середньоденного споживання виробничих запасів, грн.;

Н_р — норма запасу, днів.

Нормативи за наведеними формулами визначаються тільки на перший плановий рік. На наступні роки нормативи встановлюються, виходячи з прийнятої норм й у відсотках до їх споживання.

Таблиця 3 - Норматив оборотних коштів по незавершеному виробництву

Показники	Розрахунок
1. Вартість незавершеного виробництва на початок планового року
2. Витрати на річний обсяг продукції в минулому році
3. Норма, %	п.1х100/п.2
4. Плануються витрати на річний обсяг продукції
5. Вартість незавершеного виробництва на кінець планового року	п.4хп.3/100
6. Коефіцієнт зростання витрат
7. Норматив обігових коштів	п.5хп.6

Таблиця 4 - Норматив оборотних коштів по готовій продукції

Показники	Розрахунок
1. Середні мінімальні залишки готової продукції у звітному році
2. Фактично реалізовано продукції за звітний період
3. Норма, %	п.1/п.2х100
4. Планується обсяг реалізації
5. Норматив обігових коштів п.	4 х п.3/100

Таблиця 5 - Розрахунок мінімальної заборгованості по заробітній платі з нарахуваннями

Показник	Дані
1. Фонд оплати праці персоналу на І кв. планового року, тис. грн.
2. Однодобовий фонд оплати праці, грн. (п. 1 : 90 днів)
3. Кількість днів від початку місяця до дня виплати заробітної плати, днів
4. Мінімальна заборгованість по заробітній платі (п.2 х п.3),тис.грн.
5. Розмір нарахувань на заробітну плату, %
6. Сума нарахувань на мінімальну заборгованість по заробітній платі (п.4 х п.5: 100), тис. грн.
7. Мінімальна заборгованість по заробітній платні з нарахуваннями (п.4 + п.6), тис. грн.

Норматив відволікання оборотних коштів по розрахунках визначається:

Н = П_лр х Н_в,

де П_л.р— плановий обсяг реалізації продукції, грн.

Н_в— норма відволікання, %

Н_{в =} С_в х Д / В,

С_в = В / 360,

де С_в — середнє відволікання, грн. /дн.

Д — період відволікання оборотних коштів, днів

В— виручка від реалізації, грн.

Сукупний норматив оборотних коштів визначається додаванням індивідуальних нормативів по кожному виду нормованих засобів. Сукупний норматив, як і індивідуальні, визначаються на кінець року,

Середня сума оборотних коштів за середньою хронологічною визначається за формулою:

С = (0,5хС₁ + С₂ +...+ С₁₂ + 0,5хС₁₃)/(13 - 1)

Показники стану й ефективності використання оборотних коштів, порядок їх визначення та їх економічний зміст наведено в таблиці 6.

Таблиця 6 - Показники стану й ефективності використання обігових коштів

№ п/п	Показник	Визначення	Економічна суть
1.	Наявність власного оборотного капіталу	[Вк+З]-[Оз+Пк]	Характеризує величину власних оборотних коштів
	а) брак	Фн<Н	Перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю
	б) надлишок	Фн>Н	Перевищення фактичної наявності оборотних коштів над нормативом
2.	Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства	Фн/М	Відображає питому вагу вартості оборотних коштів у загальній вартості майна підприємства
3.	Коефіцієнти оборотності	Р/С	Характеризує кількість оборотів за період, що аналізується
4.	Тривалість одного обороту	СТ/Р	Характеризує час, за який обігові кошти здійснюють один оборот
5.	Коефіцієнт завантаження оборотних коштів	С/Р	Показує, скільки обігових коштів авансовано у 1 грн. реалізованої продукції
6.	Коефіцієнт віддачі оборотних коштів	ВП/С	Показує, скільки обігових коштів авансовано у 1 грн. валової продукції
7.	Рентабельність оборотних коштів	П/С 100%	Визначає ступінь використання обігових коштів

Умовні позначення:

Вк—власні кошти;

М—вартість майна підприємства;

З—забезпечення наступних витрат;

С—середня вартість обігових коштів;

Оз—основні засоби та інші позаоборотні активи;

Т—тривалість періоду, за який обчислюється обертання обігових коштів;

Пк—позикові кошти;

Р—обсяг реалізації продукції;

Фн—фактична наявність обігових коштів;

П—прибуток від реалізації продукції;

Н—норматив обігових коштів.

ВП - валова продукція

Задача № 9.

Визначити ефективність двох видів поставок і найбільш вигід­ний для підприємства варіант.

Вихідні дані:

Підприємство на вільні обігові кошти мас можливість закупити 300 кг виробів у двох постачальників. Закупівельна ціна (без ПДВ) у першого постачальника 1,73 грн. за кг, транспортні витрати — 64 грн. Закупівельна ціна (з ПДВ) у другого постачальника 1,59 грн., транспортні витрати — 87 грн. У процесі попередньої калькуляції витра­ти від поставок для обох постачальників визначені в таких розмі­рах: інші матеріальні і прирівняні до них витрати — 0,7% до оборо­ту по закупці, рівень витрат на оплату праці — 3% від обороту по закупці.

Ринкові умови регіону дозволяють реалізувати вироби по ціні 2,25 грн. з урахуванням ПДВ.

Задача № 10.

Визначити суму оборотних коштів щодо сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів і середню норму оборотних коштів (дні).

Вихідні дані:

Види матеріальних цінностей	Одноденні витрати, тис. грн.	Норми оборотних коштів, днів
		транс- портний запас	час на приймання і складання	техно- логічний запас	поточ- ний запас	страхо- вий запас	Разом
А	11,3	4	2	3	12	4
Б	7	2	1	2	7	6
В	7,2	2	1	3	12	9
Г	4,9	3	3	2	10	5
Д	5,6	2	2	1	8	2
Разом		X	X	X	X	X

Задача № 11.

Необхідно:

1. Розрахувати власні оборотні засоби.

1. Обчислити фінансові - експлуатаційні потреби.

2. Визначити потенційний надлишок (дефіцит) грошових засобів.

3. Розрахувати реальний надлишок (дефіцит) грошових засобів.

4. Якщо виявлений дефіцит, розрахувати суму необхідного короткострокового кредиту.

Вихідні дані:

Річний баланс підприємства "Горизонт"

тис. грн.

Актив	Пасив
1. Основні засоби — 3500	1. Власний капітал — 2000
2. Запаси сировини — 400	2. Резерви — 1000
3. Незавершене виробництво — 200	3. Довгострокові зобов'язання - 2000
4. Запаси готової продукції — 600	4.Короткострокові кредити банку - 1000
5. Дебіторська заборгованість — 1 800	5. Кредиторська заборгованість — ?
6. Грошові кошти — 200
7. Поточні фінансові інвестиції — 200
8. Інші активи — 300
Баланс - ?	Баланс - ?

Задача № 12.

Використовуючи дані таблиці, розрахувати норматив запасів сировини і матеріалів по виробничому підприємству «Промінь» на ІІІ квартал поточного року. Розрахунок оформити у вигляді таб­лиці.

Вихідні дані:

Норми запасів сировини і матеріалів за квартал

Показники	Норми запасу, дні	Витрати за квартал, тис. грн.
1 . Поточний складський запас:
- корма	14	250,0
- олія	14	230,0
- картопля	20	105,0
- борошно	7	85,0
- цукор	5	30,0
- капуста	30	28,0
- дошки	30	90,0
2. Період знаходження матеріалів у дорозі	6
3. Час на обробку розрахункових документів	8
4. Час на відвантаження, прийом, складання	1	-

Задача № 13.

Визначити показники ефективності використання оборотних коштів.

Вихідні дані:

Вартість валової продукції в господарстві становить 40 000 грн., а виручка від реалізації 27 000 грн. Наявність оборотних коштів на:

1.01.03. 25000 грн.

1.04.03. 24000 грн.

3. 25200 грн.

3. 23100 грн.

1.01.04 26000 грн.

Вартість молодняка тварин, що переведені в основне стадо на протязі року склала 2100 грн., а вартість тварин основного стада, що переведеш на відгодівлю 900 грн.

Задача № 14.

Розрахувати показники ефективності використання оборотних коштів підприємства за звітний період. Визначити суму вивільнення або додаткової потреби в оборотних коштах підприємства в ре­зультаті прискорення або уповільнення обертання в звітному році.

Вихідні дані:

Показники ефективності використання обігових коштів

Показники, тис.грн.	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення (+,-)
Обсяг випуску продукції	284,4	330,81
Середньорічні залишки обігових коштів	83,15	103,77
Чистий прибуток	8,27	10,82
Норматив власних обігових коштів	321,75	357,60
Наявність власних обігових коштів	102,60	112,95

Задача 15.

Визначити коефіцієнти оборотності оборотних активів: кількість оборотів всіх використовуваних активів, кількість оборотів оборотних активів, період обороту всіх активів, період обороту оборотних активів. Зробити висновки.

Вихідні дані:

1. Загальний обсяг реалізації продукції — 46543 грн.

1. Середня вартість всіх активів — 18976 грн.

2. Середня вартість оборотних активів — 9120 грн.

Методика виконання практичного завдання (16-18)

Показники оцінки платоспроможності підприємства

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство має можливість негайно погасити високоліквідними оборотними активами (грошовими коштами і поточними фінансовими інвестиціями). Цей показник є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства.

Проміжний коефіцієнт покриття (інша назва: уточнений коефіцієнт ліквідності) показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство може погасити, використавши поряд з високоліквідними активами дебіторську заборгованість. Цей показник характеризує очікувану платоспроможність підприємства на період, що дорівнює середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості за умови своєчасного її погашення.

Загальний коефіцієнт покриття (інша назва: загальний коефіцієнт ліквідності) — це найбільш узагальнюючий показник платоспроможності, який визначається відношенням усіх оборотних активів підприємства до суми поточних зобов'язань. Характеризує платіжні можливості підприємства на період, що дорівнює середній тривалості одного обороту всіх обігових коштів, за умови своєчасних розрахунків з дебіторами, реалізації готової продукції та, в разі потреби, оборотних виробничих фондів. Коли він стає меншим за 1,0, структура балансу вважається незадовільною, а підприємство – неплатоспроможним.

№ п/п	Показники	Економічний зміст	Норма­тивне значення
1.	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	[Грошові кошти + Поточні фінансові інвестиції] / Поточні зобов'язання	>0,2
2.	Проміжний коефіцієнт покриття	[Грошові кошти + Поточні фінансові інвестиції + Поточна дебіторська заборгованість] / Поточні зобов'язання	>0,7
3.	Загальний коефіцієнт покриття	Оборотні активи Поточні зобов'язання	>2,0

На основі прогнозу прибутку та прогнозу руху грошових потоків підприємства розраховується коефіцієнт обслуговування боргу:

Кб = (П – Пп + Ав + Вк) / Зз,

де Кб — коефіцієнт обслуговування боргу;

П — прибуток;

Пп — податок на прибуток;

Ав — амортизаційні відрахування;

Вк — відсотки за кредит за всіма позиками підприємства;

Зз — загальна заборгованість підприємства з урахуванням кредиту ЄБРР.

При розрахунку суми простого проценту в процесі нарощення вартості (компаундинга) використовується наступна формула:

І = Р  п  і

де І — сума проценту за обумовлений період часу в цілому;

Р — первісна сума (вартість) грошових коштів;

п — кількість інтервалів, по яким здійснюється розрахунок процентних платежів, в загальному обумовленому періоді часу;

і — процентна ставка, що використовується, виражена десятковим дробом.

Майбутня вартість вкладу (S) з врахуванням нарахованої суми проценту визначається по формулі:

S = Р + І = Р  (1 + пі),

При розрахунку суми простого проценту в процесі дисконтування вартості (тобто суми дисконту) використовується наступна формула:

D = S – S  1/(1+пі)

де D — сума дисконту (розрахована по простим процентам) за обумовлений період часу в цілому;

S —майбутня вартість грошових коштів;

п —кількість інтервалів, по яким здійснюється розрахунок процентних платежів, загальному обумовленому періоді часу;

і—дисконтна ставка, що використовується, виражена десятковим дробом.

Теперішня вартість грошових коштів (Р) з урахуванням розрахункової суми дисконту визначається за наступними формулами:

Р = S – D = S  1 / 1 + ni

При розрахунку майбутньої суми вкладу (вартості грошових коштів) в процесі його нарощення по складним процентам використовується наступна формула:

S_c = P  (1 + i)ⁿ

Сума проценту (І_с) в цьому випадку визначається по формулі:

I_c = S_c – P

При розрахунку теперішньої вартості грошових коштів в процесі дисконтування по складним процентам використовується наступна формула:

Р_с = S /(1 + і)^п

Правилами «Про порядок проведення банками операцій з векселями» встановлена наступна схема розрахунків використання позик виданих під заставу векселів.

Приклад

фактично на "__” ___________ 20___ р.

№	Показники	Розрахунок
1.	Встановлене банком співвідношення заборгованості до забезпечення (загальної суми векселів, що прийняті під заставу)
2.	Встановлений ліміт заборгованості по позиках під заставу векселів
3.	Загальна сума векселів, що прийняті під заставу (сума забезпечення)
4.	Сума заборгованості за позикою
5.	Фактичне співвідношення заборгованості до забезпечення	(п.4:п.3)100
6.	Можлива заборгованість за позикою, виходячи з фактичного забезпечення і прийнятого співвідношення заборгованості до забезпечення	(п.Зп.1): 100
7.	Вільний ліміт кредитування	п.2-п.4
8.	Можлива додаткова позика однак не більше суми в п.7	п.6-п.4 або (п.1-п.5)п.3 : 100

Підприємство сплачує банку дисконт, що розраховується за формулою:

С = К * Т * П/365 * 100,

де С—сума дисконту;

К—номінальна сума векселя;

Т— строк (у днях) від дня обліку до дня платежу;

П—ставка, за якою обліковується вексель.

Задача 16.

Розрахувати показники платоспроможності підприємства. Зробити висновки.

Вихідні дані:

Сума оборотних активів — 42730 грн., дебіторська заборгованість — 28300 грн., сума короткострокових фінансових зобов'язань — 28 000 грн., сума грошових активів — 4410 грн., сума поточних фінансових інвестицій — 3000 грн. Виручка від реалізації продукції 250000 грн. (в т.ч. ПДВ).

Задача 17.

Дати оцінку ефективності впровадження даного проекту.

Вихідні дані:

На виробничому об'єднанні розглядають пропозицію фінансувати придбання обладнання для виробництва певного виду продукції. Очікується, що життєвий цикл нового продукту складе 5 років. Динаміка реалізації і витрат представлена в таблиці:

Показники	Роки
	1	2	3	4	5
1. Обсяг реалізації, шт.	35000	40000	50000	40000	20000
2. Ціна реалізації, грн./шт.	80	80	84	84	80
3. Змінні витрати, грн./шт.	35	36	37	38	39

При здійсненні цього проекту постійні витрати складуть 100 тис. грн. за рік.

Вартість обладнання дорівнює 250 тис. грн., а його ліквідаційна вартість очікується в розмірі 2 тис. грн.

Підприємству встановлена банківська розрахункова ставка проценту 10% річних.

Задача № 18.

Зробити розрахунок коефіцієнта обслуговування боргу.

Вихідні дані:

Підприємство «Колос» на придбання обладнання просить в уповноваженому банку кредит на суму 2240000 грн. під певний процент на 5 років з пільговим періодом кредитування 1 рік (відстрочка погашення основної суми боргу).

Прогноз прибутку та руху коштів по роках

№ п/п	Показник	1 рік (6 міс.)	2 рік	3 рік	4 рік	5 рік
1	Виручка від реалізації	2801000	5414000	5414000	5414000	5414000
2	ПДВ
3	Чистий дохід від реалізації
4	Усього операційних витрат	1443900	2736500	2736500	2736500	2736500
5	Виплата відсотків за кредит	362000	362000	265000	і 75000	98000
6	Прибуток до сплати податків
7	Податок на прибуток
8	Чистий прибуток
9	Погашення кредиту	0	560000	560000	560000	560000
10	Амортизація	124444	248888	248888	248888	248888
11	Чистий потік грошових коштів
12	Коефіцієнт обслуговування боргу

Методика виконання практичного завдання (19 – 24)

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкту основних засобів визначається множенням, відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкту основних засобів на індекс переоцін­ки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкту, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

1. Прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.

1. Зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єктна початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату відділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

2. Прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходиш зі строку корисного використання об'єк­та, і подвоюється.

4) Кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнту. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

5) Виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації розраховується діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) із використанням об'єкта основних засобів.

Підприємство повинно застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, що передбачені податковим законодавством.

Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» по групам основних фондів встановлюються норми амортизації. Норми амортизаційних відрахувань встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на кінець звітного періоду в таких розмірах:

Група основних фондів На квартал

Група 1 2%

Група 2 10%

Група 3 6%

Група 3 15%

Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм.

Відповідно до податкового законодавства, підприємства всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних ак­тивів на коефіцієнт індексації (Кі), який визначається за формулою:

Коефіцієнт індексації (Кі) = (Індекс інфляції року-10) / 100

Якщо значення Кі не перевищує одиниці (10%), індексація не проводиться.

До основних показників, що характеризують забезпеченість та ефективність використання основних фондів, належать:

Фондоозброєність — це відношення балансової вартості основних виробничих фондів до середньооблікової чисельності працівників.

Фондозабезпеченість — відношення балансової вартості основних виробничих фондів до площі сільськогосподарських угідь.

Фондомісткість - це відношення балансової вартості основних виробничих фондів до вартості виробленої продукції.

Фондовіддача — це відношення вартості виробленої продукції до балансової вартості основних виробничих фондів.

Коефіцієнт зносу основних виробничих фондів – це відношення суми зносу основних виробничих фондів до первісної вартості основних виробничих фондів.

Коефіцієнт придатності основних виробничих фондів - відношення залишкової вартості основних фондів до балансової вартості виробничих фондів (або — коефіцієнт зносу).

Коефіцієнт оновлення основних виробничих фондів - відношення вартості введених основних фондів за звітний період до вартості основних фондів на кінець року.

Коефіцієнт вибуття основних виробничих фондів — це відношення вартості виведених основних фондів за звітний період до вартості основних фондів на початок року.

Рентабельність основних виробничих фондів — це відношення чистого прибутку до балансової вартості основних фондів на кінець звітного періоду, виражене у відсотках.

Задача 19.

Визначити щорічні амортизаційні відрахування на обладнання, використовуючи прямолінійний метод і метод зменшення залишкової вартості.

Вихідні дані:

Придбано об'єкт вартістю 80000 грн. з терміном корисного використання 5 років. Ліквідаційна вартість 2500 грн.

Розрахунок амортизаційних відрахувань за прямолінійним методом

Роки	Залишкова вартість на початок періоду, грн.	Норма амортизації, %	Сума амортизації, грн.	Залишкова вартість, грн.
1	80000
2
3
4
5

Розрахунок амортизаційних відрахувань за методом зменшення залишкової вартості

Залишкова вартість на початок періоду, грн.	Норма амортизації, %	Сума амортизації, грн.	Залишкова вартість, грн.
80000	20
	40
	40
	40
	40
	40
Разом	X		X

Задача 20.

Знайти щорічні амортизаційні відрахування на офісне обладнання, враховуючи, що використовуватись воно буде інтенсивніше в перші роки (кумулятивний метод).

Вихідні дані:

Строк його служби — 7 років, а ціна купівлі —19 тис.грн. (в т.ч. витрати на придбання—430 грн.).

Задача 21.

Провести нарахування амортизації основних фондів групи 2 за 2008 рік та 1 квартали 2009 року.

Вихідні дані:

На 1 січня 2008 року вартість основних засобів групи 2 - 10230 грн. У лютому місяці придбано основних засобів на суму 3220 грн., у травні — придбано основних засобів на суму 4000 грн., витрати на капітальний ремонт — 1250 грн.; у серпні — вибуло основних засобів на суму — 2250 грн.; у грудні - вибуло на суму 3200 грн. В 2003 році руху основних засобів не було.

Задача 22.

Розрахувати показники стану та ефективності використання основних фондів.

Вихідні дані:

Вартість основних засобів на початок року —12930 грн. За звітний рік введено в експлуатацію основних засобів на суму 8290 грн., виведено з експлуатації на суму 4132 грн.. Середньооблікова кількість працюючих—85 осіб. Вартість виробленої продукції — 25185 грн. Сума амортизаційних відрахувань за рік склала 1940грн.

Задача 23.

Визначити: Балансову вартість основних засобів після індексації; зробити висновок; за яких умов не проводиться індексація.

Вихідні дані:

Балансова вартість основних засобів, що підлягають індексації 580 тис. грн. Показник інфляції року, за результатами якого проводиться індексація—115.

Задача 24.

Знайти суму збитку та суму страхового відшкодування.

Вихідні дані:

В результаті стихійного лиха в жовтні 2008 р. знищено приміщення, балансова вартість якого 29830 грн. Об'єкт був введений в експлуатацію. В червні 2009 р. витрати по приведенню в належний і списанню майна склали 11250 грн. Від ліквідації майна отримано матеріальних цінностей на суму 13250 грн.

Методика виконання практичного завдання (25–26)

Існує чотири типи фінансової стійкості підприємства, при цьому використовується методика, яка базується на розрахунку системи показників забезпеченості запасів джерелами їх форму­вання.

Тип фінансової стійкості підприємства

Показники	Розрахунок
1. Власний оборотний капітал
2. Довгострокові зобов'язання
3. Короткострокові кредити банків
4. Запаси
5. Наявність власних обігових коштів і довго­строкових зобов'язань для формування запасів	п.1 + п.2
6. Наявність власних обігових коштів, довгострокових зобов'язань і короткострокових кредитів банків для формування запасів	п.1+п.2 + п.3
7. Надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів для формування запасів	п.1 - п.4
8. Надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів і довгострокових зобов'язань для формування запасів	п.3-п.4
9. Надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів, довгострокових зобов'язань і коротко­строкових кредитів банків для формування запасів	п.6 - п.4
10. Тип фінансової стійкості

а) абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) - коли власний оборотний капітал забезпечує запаси: показник 7 >0;

б) нормальна фінансова стійкість - коли запаси забезпечуються власним оборотним капіталом і довгостроковими зобов'язаннями: показник 8 >0;

в) нестійкий фінансовий стан - коли запаси забезпечуються за рахунок власного оборотного капіталу, довгострокових зобов'язань і короткострокових кредитів банків, тобто за рахунок усіх основних джерел фінансування запасів: показник 9 > 0;

г) кризовий фінансовий стан — коли запаси не забезпечуються джерелами їх фінансування і підприємство перебуває на межі банкрутства: показник 9 <0.

Задача 25.

Визначити тип фінансової стійкості підприємства

Вихідні дані:

№ п/п	Показники	Сума, тис.грн.
1.	Власні обігові кошти	4653
2.	Довгострокові зобов'язання	-
3.	Короткострокові кредити банків	10
4.	Запаси	4120

Задача 26.

Розрахувати коефіцієнти оцінки платоспроможності: коефіцієнт абсолютної платоспроможності; коефіцієнт проміжної платоспроможності; коефіцієнт загальної платоспроможності; коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості; коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості за комерційними операціями.

Вихідні дані:

1. Сума грошових коштів — 441 грн.

1. Сума поточних фінансових інвестицій — 300 грн.

3. Сума короткострокових фінансових зобов'язань — 2800 грн., в т.ч. за товари, роботи, послуги — 642 грн.

3. Сума дебіторської заборгованості — 2800 грн., в т.ч. за про­дукцію, роботи —1800 грн.

3. Сума всіх оборотних активів — 4273 грн.

Методика виконання практичного завдання (27–32)

Для визначення незадовільної структури балансу неплатоспроможних підприємств існує система критеріїв. Для вітчизняних економічних умов найбільш прийнятою є система покійників У. Бівера.

Коефіцієнт Бівера = (Чистий прибуток – Амортизація) / (Довгострокові зобов’язання + Короткострокові зобов’язання)

Рентабельність активів = (Чистий прибуток / Активи) х 100

Фінансовий леверидж = (Довгострокові зобов’язання + Короткострокові зобов’язання) / Активи

Коефіцієнт покриття активів власним оборотним капіталом = (Власний капітал + Необоротні активи) / Активи

Коефіцієнт покриття зобов’язань = (Оборотні кошти / Короткострокові зобов’язання) х 100

Для визначення фінансового стану підприємства доречно визначити економічну вартість підприємства.

Економічна вартість підприємства (ЕВ) визначається діленням вартості середньорічного чистого грошового потоку у підприємства (ЧГП) на середньозважену вартість капіталу (К_с).

Цей показник дає можливість вибору підприємству подальшої діяльності, що знаходиться на межі банкрутства:

• якщо ЕВ > ЛВ (ліквідаційна вартість) > реорганізація

• якщо ЕВ <ЛВ > ліквідація.

Показники	Підприємство із задовільним фінансовим станом	За 5 років до банкрутства	За 1 рік до банкрутства
Коефіцієнт Вівера	0,4 - 0,45	0,17	-0,15
Рентабельність активів	6-8	4	-22
Фінансовий леверидж	<37	<50	<80
Коефіцієнт покриття активів власним оборотним капіталом	0,4	<0,3	=0,06
Коефіцієнт покриття зобов'язань	>3,2	<2	<1

Прогнозування ймовірності банкрутства може здійснюватися за допомогою двофакторної моделі Альтмана. Ця модель вимагає розрахунку коефіцієнта Z. Якщо цей коефіцієнт буде більше нуля — ймовірність банкрутства велика. Від'ємне значення коефіцієнта Z вказує на малу ймовірність.

Модель Альтмана:

Z = -0,3877 - 1,0736K₁, + 0,0579K₂ ,

де К₁ — коефіцієнт покриття;

К₂ — питома вага залучених засобів в пасивах.

Оцінку можливості відновлення платоспроможності в найближчі півроку проводять за допомогою спеціального коефіцієнта

Кв = (Кп.л.п. + 6 міс. / 12 міс.  (К п.л.к. – К п.л.п.)) / НК пл.,

де Кв — коефіцієнт відновлення платоспроможності,

Кп.л.п. — коефіцієнт поточної ліквідності на початок періоду,

Кп.л.к. — коефіцієнт поточної ліквідності на кінець періоду,

НКпл. — нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності.

Прогнозування ймовірності банкрутства може також здійснюватися за допомогою п'ятифакторної моделі Альтмана:

Z = 1,2 X₁ + 1,4 X₂ + 3,3 X₃ + 0,6 X₄ + X₅ ,

де X₁ — частка оборотного капіталу в активах підприємства;

Х₂ — частка нерозподіленого прибутку до активів підприємства;

Х₃ — відношення прибутку від реалізації продукції до активів підприємства;

Х₄ - відношення ринкової вартості звичайних і привілейованих акцій до пасивів підприємства;

X₅ — відношення чистого доходу від реалізації до активів.

Значення показника Z	Ймовірність банкрутства
До 1,8	Дуже висока
1,8-2,70	Висока
2,71 -2,99	Можлива
3,0 і більше	Низька

Задача 27.

Визначити за допомогою системи показників Бівера стан підприємства.

Вихідні дані:

Чистий прибуток — 0,9 тис.грн., амортизація — 0,9 тис.грн., всього активів за балансом — 291,8 тис. грн., довгострокові зобов'язання відсутні, короткострокові зобов'язання — 198,1 тис.грн., власний капітал — 93,7 тис.грн., оборотні активи 23,4 тис.грн.

Задача 28.

Необхідно визначити економічну вартість підприємства. Що вигідніше: ліквідація чи реорганізація?

Вихідні дані:

Ліквідаційна вартість підприємства становить 530 тис.грн. Прогнозований середньорічний чистий грошовий потік у випадку реорганізації — 65 тис.грн. Середньозважена вартість капіталу— 12%.

Задача 29.

Необхідно:

1. Розрахувати показники платоспроможності підприємства.

1. Оцінити в динаміці ймовірність банкрутства за допомогою двофакторної моделі Альтмана.

2. У випадку зростання ймовірності банкрутства оцінити реальність відновлення платоспроможності в найближчі шість місяців.

Вихідні дані:

Баланс підприємства, тис. грн.

Актив	На 01.01.08	На 31.12.08
1. Основні засоби і інші необоротні активи	39,6	59,2
2. Поточні активи, всього	59,4	56,9
в тому числі:
виробничі запаси	14,4	18,0
готова продукція	7,1	7,2
грошові кошти і поточні фінансові інвестиції	9,4	2,7
дебіторська заборгованість	16,0	17,2
інші оборотні активи	12,5	11,8
Баланс	99,0	116,0
Пасив
1. Джерела власних засобів	56,5	56,9
2. Залучені засоби, всього	42,5	59,2
в тому числі:
довгострокові кредити і займи	2,3	2,8
короткострокові кредити банків	9,1	10,2
кредиторська заборгованість	10,6	16,9
інші короткострокові пасиви	20,5	29,3
Баланс	99,0	116,0
Примітка: нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності 2,0

Задача 30.

Визначити ймовірність банкрутства підприємства на основі п'ятифакторної моделі Альтмана.

Вихідні дані:

Сума запасів — 250000 грн., грошові кошти та дебіторська заборгованість — 52000 грн., виручка від реалізації продукції— 153000 грн., прибуток — 74500 грн., нерозподілений прибуток — 12000 грн., ринкова вартість всіх акцій — 50000 грн., валюта балансу — 950000 грн.

Задача 31.

Розрахувати показники платоспроможності підприємства. Зробити висновки.

Вихідні дані:

Сума оборотних активів — 52730 грн., дебіторська заборгованість — 32300грн., сума короткострокових фінансових зобов'язань — 31000 грн., сума грошових активів 562 грн.

Задача 32.

Визначити: коефіцієнт поточної ліквідності; суму нерозподіленого прибутку, необхідну для досягнення підприємством нормативного значення коефіцієнтом поточної ліквідності, що дорівнює 2,0 (сума термінових зобов'язань не зростає).

Вихідні дані:

Поточні активи (оборотні активи) підприємства на кінець звітного періоду склали 5200 тис.грн. Короткострокові зобов'язання (поточні пасиви) — 3140 тис.грн.