1. Пам’ятки палеоліту на території України.

Палеолі́т на терито́рії суча́сної Украї́ни — початковий і найтриваліший період історії людства, який зародився близько 1 млн. рр. тому - до 10 тис. до н. е. Саме тоді на території сучасної України з'явились перші люди. Їх переселення відбулося двома шляхами: з Європи та Закавказзя. Найдавнішими стоянками палеоліту на території України вважають:Королеве Мізинська стоянка на Десні Кодак Кирилівська на території сучасного Києва Лука Врублевецька на Дністрі Амвросіївську на Донбасі печера Киїк-Коба печера Старосілля

Палеоліт на території сучасної України розпочинається з заселення України близько 1 млн. років тому - 150 тис. р. тому. Найпростіші знаряддями праці — загострені палицямі, киї, рогатини, дрючки й ручні кам’яні рубила. Палеоантропи також почали освоювати печери, як сховища та житла, при потребі будуючи в них додаткові споруди — примітивні заслони й огорожі від вітру і навіть намети зі шкур.

На Донбасі, поблизу Амвросіївки, знайдено велике крем'яне рубило. Стоянка на Житомирщині, в басейні ріки Свинолужки. (розщеплених кременів, що використовувалися як знаряддя для різання і скобління, ручні рубила).Найважливіші стоянки:

Королеве (Закарпатська область) Лука-Врублевецька Житомир

Середній палеоліт. У Східній Європі середній палеоліт почався 150-35 тис. років тому і закінчився приблизно 40 тис. років тому — з появою кроманьйонця.( інтенсивне заселення людиною майже всієї південної частини Східної Європи. Основною територією, звідки йшло заселення, був Кавказ і Балкани. З півдня заселення відбувалося у напрямку півночі аж до басейну Десни.) Люди розселилися майже по всій території сучасної України. Відомо понад 80 мустьєрських місцезнаходжень. Густота населення була більшою, ніж за доби раннього палеоліту.

Кожне печерне поселення людина зазвичай займала восени або взимку і, як правило, у закритих вузьких долинах гірських рік, біля виходу на низинні ділянки рельєфу — основні мисливські угіддя.В печерах переважно мешкало одночасно дві-чотири сім'ї з чисельністю 6-7 осіб кожна.

Виникають два основні знаряддя з кременю — гостроконечник(служило для виготовлення метального знаряддя — дротика перше знаряддя праці дистанційної дії і багаторазового використання\, для оббілування дичини) та скребло (жіноче знаряддя праці для обробки шкур)

Близько 700 тис. років до н.е. людина освоїла вогонь. Спочатку -природні джерела вогню(блискавка, виверження вулкану і т.і.)

на терУкраїни з'явився новий тип людини — неандерталець. Загалом в Україні знайдено кістки десятьох неандертальців, що жили 100-50 тис. років тому.

-в гроті Киїк-Коба і під наскельними навісами поблизу села Вишневого, у скельному сховищі села Старосілля виявлено залишки кістяків шести палеонтропів різного віку.

Померлих ховали у скороченому положенні, на боці, в спеціально підготовлених ямах (Киїк-Коба, Заскельне VI).. Отже, у палеантропів могли уже існувати анімістичні уявлення.

Середньопалеолітичні неандертальські угрупування були невеликими і складалися звичайно з двох-чотирьох родин, з яких приблизно третина їх членів могла брати участь у полюванні. Форма суспільного ладу-людське стадо.

общини - одне біля одного, постійні зв'язки, які ґрунтувалися на родино-шлюбних відносинах. був хар. поділ праці.

Знахідки: відкриті поселення, і печерні сховища, і короткочасні стійбища, і мисливські бівуаки, і місця видобування кременю, і майстерні, де він видобувався.У Донбасі- скупчення розщеплених кременів, готові знаряддя. (заготовки для гостроконечників, скребел та інших виробів). Крим- печерні поселення, лінзи вогнищ з попелом і вуглинами, кістки тварин, плями червоної вохри, що використовувалися для розпису тіла.Ак-Кая Антонівка Араповичі Бабине БалкаБілгород-Дністровський Олександрівка Шайтан-Коба

Пізній палеоліт 35-12 тис. р. тому. Близько 40 тис. років тому з'явився «людина розумна», або кроманьйонця (за назвою грота Кро-Маньйон у Франції, де вперше знайшли кістяки цього типу). На основі кроманьйонців виникла європеоїдна раса.

=вже об'єднувалися в племена, які успішно могли полювати на великих звірів. Саме в пізній палеоліт максимального розвитку досягають полювання і рибальство, поступовий перехід до одомашнення тварин. \до 80 видів знарядь праці. Зимові житла з кісток і бивнів мамонтів, шерстистих носорогів, оленячих рогів, дерев'яних брусків, покривалися шкурами.

Стоянки в селах Мізін на Чернігівщині, Добраничівці на Київщині. Знаною є й Кирилівська стоянка в Києві.

Збиральництво. Полювання на мамонтів, бізонів, північних оленей. Застосування різних способів полювання.

Форма обєднання людей-Материнський рід.

Знаряддя праці-Кам'яні різки, ножеподібні пластини, наконечники списів та рогів з яких виготовляла собі гаптун, шила, голки. Складні знаряддя, винайшли списометальний пристрій. Інструментарій налічував майже 100 типів знарядь праці.

Мистецтво- скульптури вироби малих форм, зразки штрихової графіки на бивні мамонта, а також живописні сюжети на кістках мамонта. стилізовані жіночі фігурки

Релігійні уявлення- є тотемізм, фетишизм, магія та анімізм. культові (наприклад, жіночі статуетки), \ ритуали — музично-танцювальні дійства, розмальовування й прикрашання тіл та одягу, орнаментування предметів, наскельний живопис та скульптурні зображення.

Найбільші поселення =Аджі-Коба АмвросіївкаБереговеДобраничівкаЗамостяКалюсКасперівці Межиріч Мезин

2. Для мезоліту хар. були відступ льодовика на північ і настання сучасної епохи. Мисливство і зміна клімату привели до зміни фауни. Зникнення частини великих тварин змусило вдосконалювати знаряддя полювання. Найважливішим із досягнень цієї епохи стало винайдення лука- більш успішно полювання .Люди навчилися робити мисливські пастки. Розвиватися рибальство, за доп. гарпунів, сіток, остів. Довбання човнів за допомогою кам'яної сокири дало змогу розвивати морський звіробійний промисел. Почали приручати тварин.

Пошуки й освоєння первісними общинами джерел харчування, менша залежність від природи зумовили зменшення переселень з місця на місце. Перші ознаки регулярного збору деяких злаків, а також осілості віднайдено в Палестині. Тут у X—IX тис. до н. е. жили мисливці та рибалки, які вже не кочували, а тривалий час проживали на одному місці. Жили вони в поселеннях з невеликих круглих будинків, заглиблених трохи в землю і обмазаних глиною, змішаною з піском і камінчиками. Підлогу вистилали кам'яними плитами. В епоху мезоліту завершилося заселення Євразії. Зароджується піктографія (малюнкове письмо). Люди навчилися фіксувати, зберігати й передавати інформацію.Накопичено значний запас інформації, знань з метеорології, медицини. Були відомі трепанація черепа й ампутація пошкоджених кінцівок. Широко застосовували гіпноз.

. Почався процес формування народів.

Неоліт став періодом завершення переходу до вищих форм присвоювального і переходу до відтворювального господарства,

Неолітична революція. Розвитку продуктивності праці сприяли перший (землеробство та скотарство) і другий (виділення ремесел із сільського господарства) суспільні поділи праці, що сприяло індивідуалізації праці, розвитку приватної власності.

Прогресом у розвитку продуктивних сил став перехід до обробітку землі. Люди освоїли практично всі відомі в сучасний пері с\г культури. Припускають, що перші вогнища землеробства 1) Передня Азія, — ячмінь і пшеницю;2) басейн річки Хуанхе китайське просо , рис, гаолян;3) Центральна Америка боби, перець,маїс 4) Перуанське нагір'я, перець, бавовник, боби та інші рослини.

У Європі, Західній і Середній Азії намітився перехід від ручного землеробства до орного.

Скотарство сформувалось із мисливства. Діти, які годували малят диких тварин і приручали їх. Першими домашніми тваринами стали вівці, кози, корови та свині. Європа була зоною переважно рослинного землеробства із стійловим скотарством.

Найдавнішим ремеслом було гончарство. \поліпшити приготування й збереження їжі.. Гончарне горно (піч для обпалювання глиняних виробів) уперше виготовили на Сході. Гончарний круг відомий з IV тис. до н. е.

Ткацтво —вирощували льон, кропиву, інші культури, розділяли волокна, сукали їх, пряли, виробляли мотузки й нитки. Із ниток робили тонкі та грубі тканини для пошиття одягу і потреб домашнього господарства, шили мішки, сумки.

На територіях сучасних Індії, Єгипту, Передньої Азії в VI—IV тис. до н. е. зародилося металургійне виробництво. Першим металом була мідь. ( голки, шило, рибальський гачок, прикраси). У III тис. до н. е.—

техніка обробки каменю( шліфували, різали, свердлили.)Кам'яні знаряддя — мотика, зернотерка, ступка, леза для серпів, ножів, кинджалів — виготовляли із кременя. Голки, шила, ложки робились із кістки, у тому числі із слонової.

Інтенсивніше розвивався обмін. зародження товарного виробництва й обігу

Община мисливців - більш як 20 осіб. зростати за наявності запасів їжі. Перехід до виробляючого господарства привів до помітного збільшення розмірів общин, до виникнення територіальної общини, яка являла собою постійні поселення, що налічували десятки, а то й сотні житлових будинків, культових споруд, майстерень. Житлом слугували глиняні будівлі. тенденції сім'ї до багатодітності. Зросла тривалість життя. У суспільстві закріплюються закони патріархату.

мідно-кам'яний вік — спершу мідь, залізо, потім бронза, з І тис. до н. е. — сплави заліза і його похідних, а саме чавуну та сталі.Винахід і освоєння принципово нових матеріалів (бронзи), технологій (систем зрошення й плугового землеробства), посилення майнової нерівності, засоби приватної власності неминуче вели до виникнення класів і держави. Удосконалювалися знання, примітивні рахункові системи. розвитку геометричних знань. перші географічні карти. Наприкінці неоліту винайдено колесо і почав розвиватися колісний транспорт. Потім відбулася надзвичайної ваги подія — виникла перша в історії людства писемність. Це стало межею, яка відділила первісну історію від епохи цивілізації.