Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lek 10.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
25.04.2019
Размер:
81.41 Кб
Скачать

Питання №3. Етапи соціологічного дослідження.

3 головних етапи:

1)розробка програми:

2)збирання первісної соціологічної інформації;

3)обробка та аналіз отриманих даних, формування висновків, рекомендацій та прогнозів.

Розробка програми.

Програма – стратегічний документ дослідження, який визначає теоретико-методологічну та методично-процедурну основу дослідження.

А. Кетле сформував з головних правила складання програми, яка по суті представляє собою чітко сформульовані питання, на які необхідно отримати відповіді:

1)включати тільки ті питання, на які необхідно отримати відповідні для вирішення поставленого завдання;

2)не потрібно включати запитання, на які неможливо отримати відповіді задовільної якості;

3)не можна включати запитання, які можуть викликати недовіру тих суб’єктів, яких обстежують.

Має 2 частини: а)теоретико-методологічну та б)методичну-процедурну.

В а) входять: формування та обґрунтування проблеми, визначення об’єкта та предмета, мети і задач СД; логічний аналіз головних понять, гіпотез та задач дослідження; попередній системний аналіз об’єкта.

У б) входять: характеристика стратегічного плану СД; складання плану вибірки; опис методів дослідження, головних процедур та прийомів збирання й обробки інформації; форми звіту.

Зміст програми в цілому визначається властивостями того об’єкта, який досліджується, і характером тієї проблеми, яку необхідно вирішити, ( тобто по суті з’ясувати, від чого, від яких факторів і умов залежить розвиток проблемної соціальної ситуації).

Мета – це загальне спрямування дослідження. Задача дослідження – ті питання, відповіді на які необхідні для вирішення проблеми. Логіко-теоретична інтерпретація понять – однозначне визначення змісту понять. Наприклад, „рівень матеріального достатку” – розмір стипендії, розмір основного та побічного заробітку, розмір допомоги батьків.

Попередній системний аналіз об’єкта – об’єкт як система різних елементів та їх зв’язків – деталізація об’єкта. Гіпотези – науково обґрунтовані передбачення чи припущення про соціальні фактори, явища та процеси, з’ясовані на основі попереднього аналізу об’єкта і які потребують свого підтвердження чи спростування. По суті – це припустимі можливі відповіді на запитання, поставлені перед СД.

в) частина – це загальний план процедур: обґрунтування вибірки, головних процедур збирання та аналізу даних, розробка анкети.

Збирання первісної інформації. Необхідно правильно визначити якості об’єктів і їх кількість. Як правило, вивчення має не суцільний, а вибірковий характер, і здійснюється за допомогою певних правил і процедур.

Важливим моментом є правильне визначення вибіркової сукупності – тобто коли обстежується невелика група, а висновки розповсюджені на всю сукупність. Опитавши 1 тисячу мешканців в Києві ( правильно їх підібравши, можна з’ясувати точку зору усіх киян).

- Якщо генеральна сукупність у межах до 100 одиниць проводиться суцільне обстеження.

- Якщо більше – формується вибіркова сукупність, яка своїми якостями буде пропорційно відповідати якостям генеральної сукупності.

- Розмір вибірки залежить від розміру генеральної сукупності, від ступеню її однорідності, від кількості ознак вибірки та від рівня точності результатів.

- Чим більше однорідність – тим менше чисельність може забезпечити достовірні висновки.

- Якщо однорідність висока – механічна вибірка по жеребу, чи по списку (випадкова вибірка);

якщо низька – складається через певний крок пропорційно частині кожної групи у генеральній сукупності.

Характеристики вибірки: репрезентативність (якщо з 500 правопорушників 30% виховувалися у неповних сім’ях, та ж пропорція має бути у вибірці). Репрезентативність – властивість вибіркової сукупності відтворювати характеристики генеральної сукупності (наприклад – вік, стать, освіта, матеріальний достаток і т.ін).

Обробка – підрахування даних, кодування інформації, редактування анкет, упорядкування даних. Складання таблиць, схем, діаграм.

Аналіз – це математично-статистична перевірка гіпотез дослідження, встановлення суттєвих взаємозв’язків та тенденцій, їх розвиток між властивостями. Опис, класифікація даних, пошук стійких сполучень. Встановлення зв’язків між типами відповідей на різноманітні запитання, анкети, пошук причинно-наслідкових відносин.

Використовуються такі шкали для статистичного аналізу:

- дискретна – коли варіанти відповідей не пов’язані один з одним – наприклад 1)українець, 2)росіянин, 3)інші національності. Чоловік-жінка.

- неперервна – коли дані групуються через певні проміжки. Вік – 20-25, 25-30, 30-35, освіта.

Номінальна – дискретна.

Метрична – неперервна.

Порядкова – має проміжний характер. Коли кожний наступний варіант відповіді характеризує наступне рангове місце у континуумі значень.

У якій мірі ви задоволені:

1)зовсім не задоволені

2)швидше не задоволені

3)важко відповісти, задоволені чи ні

4)швидше задоволені

5)цілком задоволені тобто дає оцінку менше або більше.

Номінальна: 1)задоволені, 2)не задоволені, 3)важко відповісти.

Вилучення незалежних ( фактор – освіта) та залежних (показник міри задоволення) змінних.

- З’ясувати, скільки респондентів з якими властивостями вибрали відповідний варіант.

- Якщо обсяг вибіркової сукупності від 100 до 1000, дані краще наводити у цілих числах (крім моніторингового опитування – наприклад, кожного місяця), якщо більше 1000 – то з десятими.

Дані треба перетворити у показники. Наприклад, якщо 90% слухачів постійно відвідують заняття, то це не лише рівень відвідування, але й одночасно відношення слухачів до знань, або ж до рівня організації занять. Тобто дані повинні співвідноситися з проблемою чи аспектами предмета дослідження. Дані треба оцінити.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]