- •Збіжні послідовності
- •Монотонні послідовності
- •Неск. Малі і великі функції
- •Неперервність функції в точці
- •Неперервність скл. Функції
- •3,4,5 Границі(наслідки із 2)
- •1 Теорема Больцано – Коші
- •2 Теорема Больцано-Коші
- •19) Неперервність монотонної функції
- •27) Поняття рівномірної неперервності. Теорема Кантора
- •42) Правило Лапіталя
- •43) Формула Тейлора для довільної функції
- •44) Теорема Тейлора про залишковий член. Загальна форма, форма Лагранжа і Коши
- •45) Залишковий члену формі Піано
- •46) Розклад деяких елементарних функцій по формулі Тейлора (Маклорена)
- •47 ) Условия монотонности и постоянства функции.
- •48. Локальні екстремуми функції. Необхідна умова і 3 достатні умови.
- •49) Абсолютний екстремум
- •52 Ассимптоты графика ф-ции т-ма о накл. Асс. Симм. И период. Ф-ции. Схема построения.
- •53 Понятие первообразной и неопред. Интеграл. Т-ма. Сл-е. Осн св-ва неопр. Интегр.
- •54 Таблица неопр интегралов.
- •55 Метод интегрирования частями
- •56 Метод замены переменной (метод подстановки).
- •4)Метод Остроградского
Ч ислова послідовність це закон чи правило, за яким кожному натура-льному числу n відповідає число
. Символічно позначається .
Ч ислова посл. назив. обмеж. зверху (знизу) якщо існує таке стале число
таке що кожен член послідо-вності не перевищує число для будь-яких . Число M(m) називається верхньою(нижньою) межею посл. an. Якщо ця посл. обмежена зверху (знизу) то для неї існує безліч верхніх (нижніх) меж.
Посл. an називається обмеж. якщо вона обмеж. зверху і знизу,
тобто
Найменша із усіх верхніх меж посл. наз. точною верхньою межею цієї посл. познач. Sup{an}. Аналогічно і Inf{an}.
Число m наз. Sup{an} якщо
Число m наз. Inf{an} якщо
Посл. – обмеж.., якщо
Необмеж, якщо
Нескінченно малі та великі послідовності
Послідовність неск. мала:
1)Будь яка неск. мала послідовність є обмеженою:
Нехай К=max{є,|a1|,|a2|...|an|}
тоді {an}- обмеж.
2)Сума неск. малих послідовно-стей є неск. малою.
Доведення.
{Xn},{Yn} – н.м. посл., звідси
N=max(N1,N2), тоді . Розглянемо
отже {Xn+Yn} – н. м. посл.
Наслідок 1:
Сума(Різниця) дов. числа неск. малих послідовностей є неск. малою.
3) Добуток неск. малої на обме-жену є н. м.
Доведення.
Нехай xn-обмежена,
yn-н.м.
Наслідок 2:
Частка двох неск. малих може бути:
1) неск. малою
2) неск. великою
3) збіжною
4) розбіжною
Лема 3:
а – границя {xn}, якщо {xn-a} – неск. мала.(док. гр.)
Наслідок 3:
Якщо {xn} збігається до а, то загальний елемент цієї посл. xn=a+an
Лема 4:
Якщо кожен елемент неск. малої посл. дорівнює С, то С=0
Доведення:
xn=c – неск.мала.
Нехай =с2,тоді
NN:nN,c<c/2(запереч.)
Теорема 1(зв‘язок н.в. н.м.):
Для того, щоб 1/an була неск. великою, необхідно і достатньо, щоб an була неск. малою.
1. Достатність:
an – неск. мала, дов. 1/ an
Нехай для А є= 1/А
2. Необхідність аналогічно.
Границя числової посл.
Число а-границя числ. посл. xn, якщо {xn-a}-н.м.
>0N:nN:{xn-a}<
a-<xn<a+
Збіжні послідовності
Якщо число а є границею {Xn}, то посл {Хn-а} – н. м. Позначимо
{Хn-а} через , звідси .
Властивості:
1. Збіжна посл. має одну границю.
П рипустимо, що існує число b – границя посл. {Xn}. Оскільки
то
д е - н. м. Оскільки за припу-щенням то
віднімемо: .Оскільки
{ } і { } – н. м. то посл. { - } – н. м. а за останньою власт.н.м. посл. маємо, що b-a=0
тобто b=a
2. Будь-яка збіжна посл. є обмеженою.
Припустимо що {Xn} – збіжна, і , тоді {Xn-a} – н. м.
Нехай {Xn-a}= , звідси
.
Оскільки { } – н. м. то за власт. н. м. посл. вона є обмеж.
тоді
а це і означає що {Xn}- обмеж
3. {xn} збіг. до a, {yn} до b, тоді {xn+yn} збіг. до a+b.
4. Різниця. 5. Добуток.
6. Частка.
Перехід до границі в нерівностях.
1)Якщо границя {Xn} рівна а, і
тоді a>=b(b>=a)
Доведення
Припустимо, що всі члени послідовності але
Оскільки за припущенням то за означенням.
маємо, що для числа
Із останньої нерівності маємо, що починаючи з номера N Xn<b, що суперечіть умові.
2)(7). xn=<yn a=<b
Доведення.
Оскільки Xn=<Yn(Xn-Yn)=<0, а звідси за властивістю збіжних посл.
.
8.(Теорема про гран. зажатої посл.)
Доведення.
Оскільки то за означ. границі
Оскільки , то ,
Нехай N=max(N1,N2), тоді
одночасно виконуються нерівності (1) і (2).
Враховуючи те що маємо
звідси
Монотонні послідовності
- спадна,
зростаюча, неспадна, незрост.
Ознака збіжності монотонної посл.: Якщо посл{Xn}неспадна або зростаюча і обмеж. зверху, то вона має скінченну границю. В противному випадку границя Аналогічно з незростаючою і спадною.
Доведення.
Припустимо, що {Xn}-неспадна і обмеж зверху. Існує Sup{Xn}=a
звідси за означ. Sup маємо:
Оскільки {Xn} – неспадна, то
Що і треба було довести.
Лема 1(Т. про вкладені відрізки):
Тоді існує єдина т. с.
Покажемо, що може існувати не більше однієї точки:
Нехай є дві точки С та D,C<D
Тоді:
існує лише одна С
Послідовність [an,bn] – не спадна, обмеж. зверху,тоді
Підпослідовності.
Т. про границю підпослідовності.
Якщо {Xn} – є збіжною, то теж збіжна, причому їх границі рівні.
Теорема(Лема) Больцано –Вейєрштрасса
З будь якої обмеженої послідовності можна виділити збіжну підпослідовність.
Зауваження 1:
Аналогічна теорема має місце для необмежених послідовн.
З будь-якої не обмеж. послідовн. Можна виділити нескінченно велику підпосл. Отже з будь-якої посл. Можна виділити або збіжну, або неск. велику підпосл.
Зауваження 2:
Поняття граничної точки можна поширити на необмежену посл., якщо існує підпосл. цієї посл., яка збігається до +8 або –8 =>
Будь-яка посл. має хоча б одну граничну точку.
Послідовність є фундаментальною( Коші ), якщо
Теорема:
Для того, щоб послідовність була збіжною, необхідно і достатньо, щоб вона була фундаментальною.
Функції.
ф-ія – періодична, якщо існує число T=const таке що f(x+T)=f(x), для дов. х із області визн.
1) Якщо ф-ія y=f(x) – періодична, то ф-ія y=A*f(ax+b) теж періодична
причому T=T/A.
2) Якщо y=f1(x)+-f2(x), і періоди T1, T2, то Т=НСК(Т1,Т2).
Елементарна – ф-ія яка задана явно, за допомогою формули, що містить скінченне число арифметичних дій та суперпозицій основних елемен-тарних ф-ій.
Обмеженою знизу (зверху) називається функція (визначена на сегменті (Х)
M(x) xX:f(x)M (f(x)M)
Обмежена на множині-обмежена зверху і знизу.
Число М =sup(f(x)),якщо
xX f(x)M
>0 x2X:f(x2)>M-
Число М =inf(f(x)),якщо
1) xX f(x)M
2) >0 x2X:f(x2)<M+
Границя функції в точці.
f(x) визначена на Х.
Коші:
Гейне:
Ці два визначення еквівалентні
Доведення:
нехай xn=1/2n 0,n
f(xn)=cos(2n)=1
f(xn)=cos(/2+n)=sinn=0
Границя функції на нескінченності та нескінченна границя
1)
2)
Однобічна границя: (ліва)
Теорема (про двобічну границю)
Для необхідно і достатньо, щоб в х0 існували однобічні границі і були рівними між собою.
Доведення:
(Необхідність):
Нехай існують обидві однобічні границі рівні А.
Із означення границі маємо:
тобто
маємо
отже
(Достатність):
Припустимо
Доведемо
Оскільки ,то
Оскільки ,то
=min(1,2)
тобто
Критерій Коші (для функцій):
Теорема:
Для того, щоб функція в точці x=a мала границю, необхідно і достатньо, щоб:
Властивості функцій, що мають скінченну границю.
1) - то вона єдина
2) => окіл точки х0 в якому функція обмежена.
3) ,
4)
5) Перша границя
0<x<1/2
sinx=MNtgx=AB
ON=OA=1
Soan=1/2OAMN=1/2sinx
Scoan=x/2OA2=x/2
Soab=1/2OAAB=1/2tgx
Soan<Scoan<Soab
Sinx<x<tgx
Друга границя
Доведення:
Нехай n=[x] => nx<n+1 (1)
1/(n+1)<1/x1/n
(2)
із (1),(2) =>
за теоремою про зажату послідовність:
=>