8.7. Лімфа і лімфообіг

Мал. 22. Схема лімфатичної системи

Лімфатична система. Найтонші щілини між клітинами і невеликі по­рожнини між органами заповнені тканинною рідиною, через яку здійснює­ться обмін речовин між кров'ю І клітинами. Тканинна рідина не стоїть на одному місці: повільно, але безперервно вона проникає у так звані лімфатичні капіляри, які беруть початок у дуже вузьких міжклітинних проміжках (мал. 80). Лімфатичні капіляри зливаються між собою І утворюють більші лімфатичні судини, які своєю будовою схожі на дрібні вени. Рідина, що заповнює лімфатичні судини, називається лімфою. Вона трохи відмінна за своїм складом від тканинної рідини.

Як і вени, лімфатичні судини мають всере­дині клапани, які забезпечують рух лімфи тільки в напрямку до серця. Лімфатичні судини в різ­них ділянках тіла (в паху, під пахвами, на шиї і т. д.) заходять у лімфатичні вузли, де втрачають свою стінку і лімфа надходить в міжтканинні простори —лімфатичні синуси, з яких виходить по виносних лімфатичних судинах.

Останні зливаються у більші судини, так звані лімфатичні стовбури (поперекові, підключичні, яремні та ін.), які утворюють дві протоки - праву і ліву. У праву лімфатичні/ протоку збирається лімфа від правої половини голови, правої руки І органів правої половини грудей. У ліву лімфатичну протоку, яка називається ще грудною, збирається лімфа від Інших частин тіла. Обидві лімфатичні протоки впадають у верхню порож­нисту вену. По ходу лімфатичних судин лежать особливі потовщення — лімфатичні вузли, діаметр яких 3-30 мм; вони склада­ються з так званої ретикулярної тканини, в петлях якої міститься скуп­чення утворюваних тут лімфоцитів.

У лімфатичних вузлах затримуються і знищуються мікроби, які до­носяться сюди лімфою. Остання на своєму шляху проходить 2—3 лінії вузлів. Отже, раніш ніж попасти в кров'яне русло, лімфа знешкоджується в лімфатичних вузлах. При різних захворюваннях лімфатичні вузли дуже збільшуються і болять.

Утворення і склад лімфи. Тканинна рідина, що заповнює міжклітинні проміжки, утворюється з кров'яної плазми внаслідок фільтрації останньої крізь стінки кровоносних капілярів. Вважають, що клітини стінок капі­лярів беруть активну участь в процесі утворення тканинної рідини, про­пускаючи одні речовини і не пропускаючи інші. Надлишок тканинної рі­дини знову повертається в кров двома шляхами; одна частина її всмоктує­ться в кровоносні капіляри, а друга проникає в лімфатичні капіляри і у вигляді лімфи повертається в кров'яне русло по лімфатичній системі.

За своїм складом лімфа близька до плазми крові, але білків у ній значно менше, ніж у плазмі. Склад лімфи дітей молодшого шкільного віку, як і дорослої людини, такий: води — 94—95%; білків — 3—4%; глюкози близько 0,1%; мінеральних солей — 0,8—0,9%; невелика кількість жирів та продуктів обміну.

У лімфі завжди є лейкоцити, а також імунні тіла, завдяки чому лімфа, як і кров, відіграє важливу роль у захисті організму від інфекції та в ство­ренні імунітету.

Лімфа разом з кров'ю і тканинною рідиною є внутрішнім середовищем організму.

Рухається лімфа дуже повільно (27—30 см за хвилину). Пересуванню лімфи в організмі людини сприяють такі фактори:

тиск нових порцій лімфи, яка утворюється в тканинах;

скорочення скелетних м'язів, які здавлюють лімфатичні судини і між-тканинні щілини;

присмоктувальна дія грудної клітки під час вдиху;

перистальтичні скорочення стінок лімфатичних судин.

У результаті дуже повільного руху лімфи іноді буває такий стан, коли тканинна рідина утворюється швидше, ніж відпливає. В таких випадках у міжклітинних проміжках скупчується багато рідини, що може спричинити набряк, тобто збільшення об'єму органу або всього тіла.