3.12. Розвиток нервової системи. Вікові зміни структури і функціональних можливостей різних відділів центральної нервової системи

У антенатальному періоді розвитку нервова система починає формуватись дуже рано. Всі органи ростуть і розвиваються під її регулюючим впливом. Однак, на момент народження дитини її нервова система в порівнянні з іншими органами і системами, виявляється найменш розвинутою і диференційованою. В той же час саме до цієї системи висуваються великі вимоги, оскільки вона забезпечує пристосування організму до умов зовнішнього середовища і регулює життєво важливі функції новонародженої дитини.

В процесі пристосування повинен налагодитись обмін речовин, перебудуватись робота органів дихання, кровообігу, травлення. Всі ці систе­ми після народження дитини починають функціонувати по-новому. Співдружню діяльність всіх органів і систем повинна забезпечить саме нервова система.

Головний і спинний мозок дітей розвиваються з моменту народження. Їх розвиток спостерігається перш за все у змінах маси і будови. Спинний мозок розвивається раніше, ніж інші відділи нервової системи. Коли в ембріона головний мозок знаходиться на стадії мозкових пухирів, спинний мозок заповнює всю порожнину хребетного каналу. Потім хребетний стовб обганяє в рості спинний мозок і до моменту народження він закінчується на рівні її поперекового хребця. У новонародженого довжина спинного мозку 14-16 см, до 10 років вона подвоюється. Остато­чний розвиток спинного мозку завершується до 20 років. За цей період його вага збільшується в 8 разів.

Мозочок у новонародженого розвинений погано. Найінтенсивніше мозочок росте в перший рік життя. До 15 років мозочок досягає розмірів дорослої людини.

Основні частини головного мозку виділяють вже на третьому місці ембріонального розвитку, а на п’ятому місяці ембріонального роз­витку вже добре помітні основні борозни великих півкуль. На момент народження основна маса головного мозку становить близько 400 г. По відношенню до маси тіла мозок новонародженого значно більший, ніж у дорослого. Так, у новонародженого він становить 1/8 маси тіла, а у дорослого - тільки І/40. Мозкова тканина у дитини багата на воду. Борозни й закрутки виражені слабо, сіра речовина мозку майже не відрізняється від білої. Після народження триває розвиток форми, величини борозен і закруток: борозни стають глибшими, закрутки - крупнішими і довшими. Утворюються мові мілкі борозни і закрутки. Особливо енергійно цей процес відбувається в перші 3 роки життя, що призводить до збільшення загальної поверхні півкуль головного мозку.

Нервових клітин у великих півкулях у новонародженого є стільки ж, скільки у дорослого, але вони за своєю будовою ще не зрілі.

Нервові клітини мають просту веретеноподібну форму з дуже не­значним числом нервових розгалужень і розташовані відносно близько одне від одної. Процес дозрівання нервових клітин в різних відділах головного мозку здійснюється неоднаково енергійно: для клітин кори він завершується до 18-20 місяців. В довгастому мозкові цей процес завершується до 7 років. Приблизно до цього часу завершується й мієлінізація нервових волокон.

Остаточне дозрівання головного мозку завершується тільки до 17-20 років. До цього віку маса мозку збільшується в порівнянні з /новонародженим в 4-5 разів і становить в середньому 1300 - 1400 г.

Слід відзначити, що абсолютна маса мозку не визначає безпосередньо розумові здібності людини. Наприклад, відомо, що мозок руського письменника І.С. Тургенєва важив біля 2000 г, а мозок французь­кого письменника А.Франса- близько 1000 г. З іншого боку, медицина знає випадок, коли мозок хлопчика-ідіота важив 3000 г. Встановлено, що інтелект людини знижується тільки в тому випадку, коли маса мозку зменшується до 900г і менше.

Зміни розмірів, форми і маси мозку супроводжується змінами його внутрішньої структури. Ускладнюється будова нейронів, форма міжнейронних зв’язків, стає чітко розмежованою біла і сіра речовина, формуються різні провідні шляхи головного мозку.

Розвиток головного мозку іде гетерохронно. Перш за все дозрівають ті нервові структури, від яких залежить нормальна життєдіяльність організму на даному віковому етапі. Функціональної повноцінності досягають перш за все стовбурові, підкіркові і кіркові структури, що ре­гулюють вегетативні функції організму. Ці відділи наближаються в своєму розвитку мозку дорослої людини вже до 2-4 років постнатального розвитку.