8.5. Зсідання крові

При пораненнях дрібних судин кровотеча звичайно скоро припиняється. Це пояснюється тим, що кров, яка витікає з судин, зсідається, утворюючи згустки, або тромби (пробки). Останні закривають отвори поранених судин і перешкоджають витіканню крові.

Зсідання крові настає в результаті того, що один з білків, плазми -фібриноген переходить в нерозчинний фібрин. Останній випадає в осад у вигляді ниток, у петлях яких затримуються кров'яні клітини. Процес переходу фібриногену у фібрин відбувається під впливом ферменту тромбіну. В кровоносних судинах кров не зсідається, бо фермент тромбін перебуває в недіяльній формі, у вигляді так званого протромбіну. Протромбін перетворюється в тромбін, якщо на нього діє в присутності іонів кальцію активізуючий фермент тромбокіназа. Остання міститься в тромбоцитах, а також у лейкоцитах і стінках кровоносних судин. У плазмі крові тромбокінази немає.

При пораненнях стінки кровоносних судин і сусідні з судинами тка­нини пошкоджуються, лейкоцити і тромбоцити руйнуються. При цьому вивільняється тромбокіназа, яка діє на протромбін, перетворюючи його в активний тромбін, а останній викликає зсідання крові.

Мал. 19. Схема зсідання крові

Фібриноген можна видалити з крові, якщо збивати випущену з орга­нізму кров жмутком тоненьких паличок. На паличках скупчуються нитки фібрину. ДефІбринована, тобто позбавлена фібрину, кров уже не зсідається, хоч би як довго вона зберігалась. Не зсідається і так звана сироватка - плазма крові, позбавлена фібриногену.

На холоді зсідання крові сповільнюється. Перешкоджають зсіданню крові і деякі речовини, наприклад гепарин, який добувають Із печінки тварин, а також гірудин — препарат із медичних п'явок.

Зсідання крові можливе лише в тих випадках, коли в ній є іони каль­цію. Якщо до крові додати лимоннокислого натрію, то іони кальцію зв'я­зуються. Така кров називається цитратною. Вона вже не зсідається і може довго зберігатись. Такий спосіб зберігання крові називається консервуван­ням. Консервовану кров широко застосовують у медицині для переливання хворим І пораненим.

Прискорюють зсідання крові висока температура, а також вітамін К.

В нормальних умовах кров у кровоносних судинах не зсідається, але при пошкодженні внутрішньої оболонки судини і при деяких захворюван­нях серцево-судинної системи кров зсідається. При цьому в кровоносній судині утворюється згусток — тромб.

У новонародженої дитини здатність крові зсідатись різко підвищена (в 2-3 рази). Але, починаючи вже з другого тижня життя, ця здатність доходить до норми дорослої людини. Отже, тривалість кровотечі в дітей така сама, як і в дорослих.

Значення зсідання. Здатність крові зсідатись має величезне біологічне значення. Це врятовує організм від великих втрат крові при пораненнях. У деяких людей кров не зсіда­ється. Ця хвороба називається ге­мофілією. Навіть незначні пора­нення у гемофіліка спричиняють ве­лику втрату крові, що загрожує організмові смертю.

Перша допомога при крово­течах. При незначних пораненнях, коли пошкоджені невеликі судини, кровотеча швидко припиняється завдяки зсіданню крові. Якщо ж кровотеча велика, то доводиться вживати спеціальних заходів. Іноді кровотечу вдається зупинити на­кладанням найпростішої пов'язки. У випадках пошкодження великих судин застосовують притискну по­в'язку, тобто туго бинтують рану, на яку накладають товстий шар стерилізованого бинта. Навколо пораненого місця (але не на саму рану, бо холод сповільнює зсідання крові, що витікає з рани) кладуть пузир з льодом: холод звужує кровоносні судини, цим зменшує крововтрату. Якщо притискна по­в'язка і лід не допомагають, при­тискують пальцями великі артерії, що несуть кров до рани. Найнадійніший спосіб припи­нити кровотечу при пораненні ве­ликих судин — накласти джгут. Звичайно його накладають на кін­цівку. Якщо під руками немає спеціального джгута, то можна використати і звичайну носову хусточку, якою кінцівку перев'язують вище рани і закручують її кінці на паличку. Але слід пам'ятати, що джгут припиняє кровопостачання тій частині кін­цівки, яка знаходиться нижче джгута. Тому джгут треба зняти не пізніше, як через годину-півтори після накладання, щоб не змертвіла кінцівка.