
- •Розділ ііі. Загальна і вікова фізіологія нервової системи
- •3.2.Поняття про збудливість, збудження, біоелектричні явища
- •4.14. Фізіологічні механізми емоцій та мотивів. Емоційний стрес. Вікові особливості емоційних реакцій.
- •І змістовний модуль розділ і. Вступ. Рівні організації живої системи
- •1.1.Предмет, завдання, методи анатомії і фізіології
- •1.2.Зв’язок анатомії і вікової фізіології з педагогікою, психологією, педіатрією, медициною
- •1.3. Рівні організації людського організму
- •Функціональна одиниця - фізіологічна система органів - функціональна система органів
- •1.4. Клітинна будова організму
- •1.5. Поділ клітин (мітоз, мейоз; овогенез, сперматогенез)
- •1.6. Тканини організму і їх життєві функції
- •Розділ іі. Закономірності росту і розвитку організму людини
- •2.1. Основні закономірності росту і розвитку дітей
- •2.2. Акселерація. Причини акселерації
- •2.3. Вікові періоди розвитку дитячого організму та їх анатомо-фізіологічна характеристика
- •2.4. Запліднення, ембріональний і плацентарний періоди розвитку
- •Розділ ііі. Загальна і вікова фізіологія нервової системи
- •3.1. Функції нервової системи, їх роль в морфологічному і фізіологічному розвитку організму
- •3.2.Поняття про збудливість, збудження, біоелектричні явища
- •3.3. Будова і функції нервових клітин, їх розвиток
- •3.4. Будова і функції нервових волокон
- •3.5. Синапси, передача збудження через синапси
- •3.6.Загальне уявлення про гальмування в нервовій системі, його значення
- •3.7. Рефлекс як основний принцип нервової діяльності
- •Р ецептор аферентний нейрон вставний нейрон
- •3.8. Характеристика функцій спинного і відділів головного мозку
- •3.9. Функціональне значення ретикулярної формації і лімбічної системи
- •3.10.Структурно-функціональна організація кори великих півкуль
- •3.11. Поняття про автономну нервову систему
- •3.12. Розвиток нервової системи. Вікові зміни структури і функціональних можливостей різних відділів центральної нервової системи
- •Розділ іv.Основи вчення про вищу нервову діяльність
- •4.1. Поняття про вищу нервову діяльність і психіку. Роль і.М.Сеченова і і.П.Павлова у створені вчення про внд
- •4.2. Природжені механізми регуляції поведінки (безумовні рефлекси, інстинкти)
- •4.3. Набуті механізми регуляції поведінки (умовні рефлекси, імпритинг)
- •4.4. Умови і механізми утворення умовних рефлексів
- •4. 5. Види умовних рефлексів
- •4. 6. Гальмування умовних рефлексів
- •4.7. Типи вищої нервової діяльності
- •4.8. Вікові особливості вищої нервової діяльності
- •4.9. Порушення внд (негативізм, дитячі страхи, неврози) та їх профілактика
- •4. 10. Поняття про першу і другу сигнальні системи дійсності
- •4. 11. Вікові особливості розвитку другої сигнальної системи
- •4. 12.Кіркові центри мови
- •4.13. Фізіологічні механізми уваги. Вікові особливості
- •4.14. Фізіологічні механізми емоцій та мотивів. Емоційний стрес. Вікові особливості емоційних реакцій
- •4.15. Фізіологічні механізми пам’яті
- •Розділ V. Аналізатори. Вікові особливості
- •5. 1.Значення аналізаторів
- •5. 2. Вчення і. П. Павлова про аналізатори. Відділи аналізатора
- •5.3. Властивості рецепторів
- •5.4.Значення та відділи зорового аналізатора
- •5.4.1.Поняття про акомодацію, рефракцію ока, астигматизм. Вікові особливості
- •5.4.2. Поняття про гостроту зору, бінокулярний зір
- •Колірний зір. Трикомпонентна теорія колірного зору
- •5.4.4. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій
- •5.5. Слуховий аналізатор
- •5.5.1. Відділи слухового аналізатора
- •5.5.2. Будова слухового аналізатора
- •5.5.3.Механізм сприйняття звуку
- •5.5.4. Вікові особливості слухового аналізатора
- •5.6.Вестибулярний апарат
- •5.7. Смаковий аналізатор. Будова, вікові особливості
- •5.8. Нюховий аналізатор. Будова. Вікові особливості
- •5.9. Органи шкірного чуття (тактильне, температурне, больове), їх значення. Вікові особливості
- •5.10. Взаємодія аналізаторів
- •Іі змістовний модуль розділ vі.Ендокринні залози. Вікові особливості
- •6.1. Загальні закономірності діяльності залоз внутрішньої секреції
- •6.2. Гормони та їх вплив на ріст і розвиток організму
- •6.3. Анатомо-фізіологічні особливості гіпофіза
- •6.4. Анатомо-фізіологічні особливості щитоподібної залози
- •6.5. Анатомо-фізіологічні особливості прищитоподібних залоз
- •6.6. Анатомо-фізіологічні особливості надниркових залоз
- •6.7. Підшлункова залоза
- •6.8. Вилочкова залоза
- •6.9. Статеві залози. Вікові особливості
- •6.10. Гормони і статеве дозрівання
- •Розділ vіі. Вікові особливості обміну речовин і енергії. Харчування
- •7.1. Значення обміну речовин і енергії
- •7.2.Анаболізм і катаболізм як процеси обміну речовин
- •7.3. Проміжний обмін
- •7.6. Обмін вуглеводів
- •7.7. Водний і мінеральний обмін. Вітаміни
- •7.8.Основний обмін. Вікові особливості енергетичного обміну
- •7.9.Харчування і енергетична цінність харчових речовин
- •Розділ vііі. Особливості крові та анатомія, фізіологія серцево-судинної системи дитини
- •8.1.Внутрішнє середовище організму. Кров
- •8.2. Плазма крові
- •8.3. Форменні елементи крові
- •Лейкоцити. Лейкоцити або білі кров’яні тільця, - це безбарвні клітини, які містять ядра різноманітної форми. В 1 мм3 крові здорової людини міститься близько 6000...8000 лейкоцитів.
- •8.4. Захисні властивості крові Як уже згадувалося вище, лейкоцити крові здатні до фагоцитозу.
- •8.5. Зсідання крові
- •8.6. Групи крові. Переливання крові
- •8.7. Лімфа і лімфообіг
- •8.8. Органи серцево-судинної системи
- •Кровообіг.Значення кровообігу. Кров може виконувати життєво необхідні функції, перебуваючи в безперервному русі. Рух крові в організмі, її циркуляція становлять суть кровообігу.
- •8.9. Робота серця
- •8.10. Рух крові по судинах
- •8.11. Регуляція серця і судин
- •Ііі змістовний модуль розділ іх. Опорно-рухова система. Вікові особливості
- •9.1.Значення опорно-рухового апарата
- •9.2. Загальні відомості про скелет. Вікові особливості
- •9.3. Будова скелета. Вікові особливості
- •9. 4. М'язова система. Вікові особливості
- •9.5. Скоротність як основна властивість м'язів. Динамічна та статична робота мязів
- •9. 6. М'язовий тонус
- •9.7. Розвиток рухів у дітей
- •9.8. Роль фізичної праці і фізичної культури в розвитку рухового апарата у дітей
- •9. 9. Значення фізичної культури в розвитку рухового апарата у дітей
- •Розділ х. Анатомія, фізіологія і гігієна органів дихання дитини
- •10.1. Значення органів дихання
- •10. 2. Будова органів дихання
- •10.3. Механізм дихання
- •10.4. Легенева вентиляція
- •10.5. Газообмін у легенях і тканинах
- •10.6. Регуляція дихання
- •Контрольні запитання
- •Розділ хі. Анатомія та фізіологія органів травлення дитини
- •11.1. Значення і суть процесів травлення
- •11.2.Методи дослідження діяльності травних залоз
- •11. 3. Загальний план будови органів травлення
- •11. 4.Особливості травлення в ротовій порожнині. Вікові особливості
- •11. 5. Регуляція слиновиділення
- •11. 6. Стравохід. Вікові особливості стравоходу
- •11.7. Особливості травлення порожнині шлунку
- •11.8. Особливості травлення їжі в тонкому кишечнику. Вікові особливості
- •11. 9.Всмоктування в травному каналі
- •Розділ хіі. Анатомія та фізіологія органів виділення дитини
- •12.1.Значення процесів виділення
- •12. 3. Механізм сечоутворення
- •12. 4. Нервова і гуморальна регуляція сечовиділення
- •13. 1.Функції шкіри
- •13. 2. Будова шкіри. Вікові особливості.
- •13.3 Анатомо-фізіологічні особливості шкіри і підшкірної жирової клітковини в різні вікові періоди
- •13.4. Залозистий апарат шкіри
- •13.5.Теплорегуляція шкіри. Вікові особливості
- •Через органи дихання 12,1
- •13.6.Температура тіла. Регуляція температури тіла
- •10.7. Гігієна шкіри дитини
- •13.8.Загартовування дитячого організму
1.5. Поділ клітин (мітоз, мейоз; овогенез, сперматогенез)
Клітинний цикл
Клітинний цикл — це час життєдіяльності клітини від поділу до поділу або від утворення до смерті. Клітинний цикл поділяють на інтерфазу та мітоз.
Інтерфаза складається з таких періодів:
— пресинтетичного, який характеризується посиленим ростом молодої клітини і накопиченням білків;
— синтетичного , в якому відбувається подвоєння кількості хромосом і ДНК;
— постсинтетичного, премітотичного періоду, що характеризується синтезом рРНК рибосом, синтезу тубулінів — білків мітотичного веретена.
Мітоз — непрямий поділ, універсальний і широко розповсюджений.
Мітоз складається з чотирьох фаз:
1. Профаза, в якій відбувається конденсація хромосом, внаслідок чого вони стають видимими. Кожна хромосома складається з двох тяжів - хроматид, ядерця зменшуються в розмірах і зникають, центріолі розходяться і між ними починає формуватися веретено поділу, оболонка ядра зникає.
2. Метафаза, в якій завершується формування веретена поділу і розміщуються хромосоми в екваторіальній площині клітини. Веретено поділу складається з мікротрубочок, центрами формування яких є центріолі, частина мікротрубочок лежить від полюса до полюса (від центріолі до центріолі), інші тягнуться до центромера (перетяжки) однієї з хромосом.
3. Анафаза, в якій відбувається роз'єднання центромерів і розходження хроматид з участю веретена поділу до полюсів клітини.
4. Телофаза, в якій відбувається поділ цитоплазми, деспіралізація хромосом, реконструкція оболонки ядра, поява ядерець.
1. Профаза |
2а. Рання метафаза 2б. Пізня метафаза |
Хромосоми — в вигляді нитчатих структур. б) Ядерця зникають в) Ядерна оболонка поступово руйнується. г) Диплосоми починають розходитись по полюсах клітини
|
Ядерна оболонка відсутня. Хромосоми: а) максимально конденсивані, б)утворюють в екваторіальній площині клітини т.з.материнську зірку, в) наприкінці фази разділяються на 2 хроматиди. Центріолі досягають полюсів клітини. Зформоване веретено ділення.
|
3. Анафаза |
4а, Рання телофаза |
4 б,в. Пізня телофаза |
Хроматиди починають расходитись до протилежних полюсів клітитини. |
а) Разходження хромосом завершуєтся. б) Формуються ядерні оболонки. в) Між ядрами відбувається разділеня тіла клітини — цитотомія.
|
Схема. Стадії мітозу
Мейоз — це форма клітинної репродукції, характерна для поділу статевих клітин. Мейоз складається з двох послідовних мітотичних процесів, між якими відсутня інтерфаза. Один із них називається редукційним або першим мейотичним поділом , при якому число хромосом зменшується у два рази; інший – екваційний (рівний)), або другий редукційний поділ, який нагадує мітотичний поділ. В результаті мейозу утворюються клітини з гаплоїдним набором хромосом (зменшення вдвоє).
З допомогою мейозу утворюються статеві клітини (сперматозоїди і яйцеклітини).
У мейоз, як і в мітоз, вступають клітини з хромосамами, які складаються з двох сестринських хроматид. Після першого поділу швидко настає другий поділ, без підготовки і без синтезу ДНК. Другий мейотичний поділ відбувається за типом мітозу, тільки з тією відмінністю, що на всіх фазах буде вдвоє менше число хромосом.
У кожному поділі мейозу розрізняють профазу, метафазу, анафазу і телофазу. Фази першого поділу позначають римською цифрою І (профаза І, матафаза І і т.д.), а фази другого поділу цифрою ІІ (профаза ІІ, матафаза ІІ і т.д.).
Характерною особливістю профази мейозу є кросинговер — обмін гомологічними ділянками хромосом, що є одним і істотних чинників мінливості організмів.
Сперматогенез – процес формування чоловічих статевих клітин (сперматозоонів) відбувається в сім’яниках. Сім’яник складається з безлічі канальців. На поперечному розрізі крізь каналець можна спостерігати кілька шарів клітин. Це послідовні стадії розвитку сперматозоонів.
Зовнішній шар (зона розмноження) утворений сперматогоніями – клітинами кулястої форми, з з відносно великим ядром і значною кількістю цитоплавзми. У період ембріонального розвитку і після народження до статевого дозрівання сперматогонії діляться шляхом мітозу, внаслідок чого збільшується кількість клітин і розміри сім’яника.
Після настання статевої зрілості частина сперматогоній також продовжує ділитися мітотично й утворює клітини, частина з яких переміщується у наступну зону – зону росту, яка розташована ближче до просвіту канальця. Клітини збільшуються в розмірі, їх називають первинними сперматоцитами.
Третя зона розвитку чоловічих гамет називається зоною дозрівання. У цей період відбувається два поділи, які швидко проходять один за одним. З кожного первинного сперматоцида (мейоз) спочатку утворюються два вторинних сперматоциди, а потім чотири сперматиди, які мають овальну форму і значно менші розміри. Сперматиди преміщуються ближче до просвіту канальця, де з них формуються зрілі сперматозоони (зона формування).
Овогенез – процес формування жіночих статевих клітин (яйцеклітин).
Фази овогенезу подібні до фаз сперматогенезу. У цьому процесі також є період розмноження, коли інтенсивно діляться овогонії – дрібні клітини з відносно великим ядром і незначною кількістю цитоплазми. У людини цей період закінчується ще до народження. Сформовані первинні овоцити зберігаються без змін тривалий час (місяці, роки). З настанням статевої зрілості окремі овоцити вступають в період росту, клітини збільшуються, в них нагромаджується жовток, жир, пігменти. Потім настає період дозрівання, коли здійснюються два послідовних поділи з перебудовою хромосомного апарату (мейоз). Крім того, ці поділи супроводжуються нерівномірним розподілом цитоплазми між дочірними клітинами. При поділі первинного овоцита утворюється одна велика клітина – вторинний овоцит і маленька клітина – первинний полоцит.
При другому поділі дозрівання розподіл цитоплазми знову відбувається нерівномірно. Утворюється один великий вторинний овоцит і вторинний полоцит. У цей час первинний полоцитит також може поділитися на дві клітини. Таким чином, із одного первинного овоцита утворюється один вторинний овоцит і три полоцити (редукційні тільця). Потім із вторинного овоцита формується зріла яйцеклітина, а полоцити розсмоктуються. Або зберігаються на поверхні яйця, але не беруть участі в подальшому розвитку.
У ссавців і людини періоди розмноження і росту яйцеклітин відбуваються у фолікулах. Зрілий фолікул заповнений рідиною, всеридині якого знаходиться яйцеклітина. Під час овуляції стінка фолікула тріскає, яйцеклітина потрапляє в черевну порожнину, а потім, у труби матки. Період дозрвання яйцеклітин відбувається у маткових трубах, де вони і запліднюються.
Мал. 3. Схема овогенезу, сперматогенезу |